1. Дослідженнями встановлено, що внесення біогумусу сприяло підвищенню польової вологості ґрунту. Якщо на контрольному варіанті (без внесення біогумусу) польова вологість перед сівбою складала, в середньому за 4 роки досліджень, 19,8%, то при внесенні біогумусу (2 т/га) – підвищилась до 23,6%. В середині вегетації гречки в цьому ж варіанті вміст польової вологості теж був вищим порівняно з контролем. 2. При внесенні біогумусу під передпосівну культивацію вміст поживних речовин в ґрунті зростає. Так, у варіанті без біогумусу вміст легкогідролізованого азоту в шарі 0 – 10 см дорівнював 111,7 мг/кг ґрунту, а при внесеннi бiогумусу 2,0 т/га – 129,7 мг/кг грунту, і рухомого фосфору вiдповiдно 112,3 i 128,8 та обмінного калiю 180,7 i 191,0 мг/кг грунту (в середньому за три роки). Агротехнічні заходи по догляду за рослинами гречки в наших дослідах суттєво не впливали на вміст поживних речовин в ґрунті. 3. Польова схожість висiяного насіння гречки була вищою на фонах із внесенням біогумусу. І незалежно від варіантів по догляду за рослинами, вона становила (в середньому за 4 роки) 79,6 – 84,7%, а на контрольному варіанті (без внесення біогумусу) – 72,7 – 77,0%. 4. Знищення бур’янів від 30,3 до 45,2% забезпечило досходове боронування, боронування у фазі одного справжнього листка, розпушування на початку бутонізації (лапи-бритви) і розпушування з підгортанням рослин. 5. Встановлено, що біогумус в дозах 1,0; 1,5; 2,0 т/га впливає на формування основних елементів продуктивностi (на висоту рослин, кількість суцвіть і зерен), а внесення у вигляді підживлення в дозах 100 і 200 кг/га не впливає на формування більшої кількості суцвіть і зерен. 6. Високу продуктивність гречки (1,56 т/га – середнє за 4 роки) забезпечує внесення 2 т/га біогумусу порівняно з іншими варіантами. Внесення біогумусу сприяє збільшенню маси 1000 насінин (майже на 1 г) порівняно із контрольним варіантом. 7. Рядкове (локальне) внесення біогумусу (300 кг/га) під гречку збільшує польову схожість насіння гречки (на 9 %) та суттєво впливає на формування структури врожаю. В середньому за два роки локальне внесення біологічного добрива збільшило врожайність гречки на 0,71 т/га. 8. Допосівна обробка насіння гречки різними дозами Вермистиму (від 2 л/т до 10 л/т) сприяла підвищенню не тільки енергії проростання, але і підвищенню польової схожості на 21,2% порівняно із контрольним варіантом. 9. Використання Вермистиму при до посівній обробці насіння (10 л/т) та обприскування посівів до цвітіння ( 10 л/га) суттєво впливало на формування зерна, що забезпечило середній приріст урожаю 0,47 – 0,60 т/га. 10. Вермистим збільшує притік асимілятів в плоди та покращує їх якість: збільшується маса 1000 насінин (на 1,6 г), покращується вирівняність(на 9%) та зменшується плівчастість зерна (на 1,7 %). 11. Економічна оцінка внесення біогумусу під гречку в дозах від 1,0 до 2,0 т/га при вирощуванні гречки показала, що при урожайності 1,06 – 1,59 т/га себе економічно не оправдує, а внесення його в підживлення в дозах 100 та 200 кг/га дає невеликий чистий доход та рівень рентабельності. Локальне внесення біогумусу економічно вигідне, особливо в дозі 300 кг/га, де рівень рентабельності складає 53,7 %, а чистий доход 570 грн/га, тоді як на контрольному варіанті відповідно 36,0% та 270 грн. Досить економічно вигідне застосування Вермистиму як регулятора росту, особливо при обробці насіння в дозi 8 – 10 л/т та в період обприскування посівів на початку цвітіння в цій же дозі, де рівень рентабельності складав відповідно 70,5 – 80,8 % та 73,4 – 97,4 %, тоді як на контролі – 25,3%. 12. Для гречкосіючих господарств будь-якої форми господарювання рекомендується: при сівбі гречки застосовувати локальне внесення біогумусу в дозі 300 кг/га. використовувати Вермистим, як регулятор росту, при обробці насіння та при обприскуванні посівів гречки на початку цвітіння в дозі 8-10 л/га.
|
