Вергун Андрій Романович. Аневризми аорти: хірургічні аспекти з позицій доказової медицини : дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. - Т., 2005.
Анотація до роботи:
Вергун А. Р. Аневризми аорти: хірургічні аспекти з позицій доказової медицини. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, 2005.
У дисертації наведено результати комплексного клініко-морфологічного дослідження нозологічних форм аневризм аорти з позицій доказової медицини.
Опрацьовано за 15-річний період (з 1988-2002 р.р.) медичні карти 425 стаціонарних хворих та протоколи розтинів 186 померлих з архіву Львівського обласного патологоанатомічного бюро. Атеросклеротичні аневризми виявлено у 80 %, кістозний медіанекроз аорти – у інших 7,8 % хворих, неспецифічні інфекційні аневризми констатовано у 4,2 %, аневризми аорти іншої етіології – у 8 % пацієнтів. Констатовано наявність помірної залежності між віковими групами хворих та їх смертністю від окремих нозологічних форм: смертність від атеросклеротичних аневризм у пацієнтів, віком до 50 років становила 32,25 % (з вірогідністю 95 % у подібних вибірках цей показник буде становити 23,9 %-41,9 %), проте у осіб віком > 51 року – відповідно 37,86 % та 29 %-47 %.
50 пацієнтам, прооперованим з приводу аневризм черевної аорти було проведено анкетування загального стану, якості життя та їх реобстеження. Констатовано, що близько 60 % респондентів вважають свій стан та якість життя після операції вище задовільного, тоді коли через 2 роки цей показник становив 30 %, а через 5 років <10 %.
На основі результатів дослідження створено алгоритми амбулаторної диспансеризації: доопераційного диспансерного спостереження пацієнтів з неускладненими аневризмами та диспансерного спостереження прооперованих хворих у пізньому післяопераційному періоді.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що полягало у проведенні комплексного клініко-морфологічного дослідження нозологічних форм аневризм аорти та їх ускладнень, розпрацюванні згідно принципів доказової медицини алгоритмів покращення якості життя пацієнтів у пізньому післяопераційному періоді.
Аневризми аорти є поліетіологічним захворюванням: атеросклеротичні аневризми виявлено у 80 %, кістозний медіанекроз аорти – у інших 7,8 % хворих, неспецифічні інфекційні аневризми констатовано у 4,2 % пацієнтів, аневризми аорти іншої етіології були відносно рідкісним явищем; патогістологічні зміни, характерні для кістозного медіанекрозу аорти та синдрому Марфана, переважно локалізувалися у медії: відклади альціанопозитивних речовин, кистоподібні порожнини, вогнища медіонекрозу, смугоподібні без’ядерні ділянки і виражені зміни еластичного каркасу.
Ранні післяопераційні ускладнення виникли у 34 % пацієнтів, оперованих з приводу аневризм черевної аорти; спостерігалося зростання кількості випадків псевдоаневризм проксимального анастомоза у пізньому післяопераційному періоді – 1,65 % загальної вибірки; наявний помірно виражений, статистично достовірний взаємозв’язок між віковими групами хворих, нозологічними формами, локалізацією і морфологічним типом аневризм, а також своєчасністю поступлення пацієнтів та виникненням післяопераційних ускладнень.
Летальність при розривах аневризм аорти є високою та корелює з нозологічною формою, локалізацією та віком пацієнтів, своєчасністю діагностики; у 41 % пацієнтів причиною пізньої діагностики було маскування клініки основного захворювання супутньою патологією; у хворих віком до 50 років з атеросклеротичними аневризмами за даними наших досліджень смертність становила 32,258 %, віком більше 50 років – 37,864 %; у пацієнтів з медіанекрозом аорти ці показники становили відповідно 41,67 % та 90,48 %.
Згідно принципів доказової медицини констатовано, що якість життя пацієнтів у післяопераційному періоді залежить від віку, об’єму проведеного оперативного лікування, наявності післяопераційних ускладнень, супутніх захворювань, терміну післяопераційного періоду; згідно даних анкетного опитування, 60 % респондентів вважають свій стан та якість життя після операції вище задовільного, тоді коли через 2 роки цей показник становив 30 %, а через 5 років <10 %.
Хворі, прооперовані з приводу аневризм аорти підлягають пожиттєвому диспансерному спостереженню з періодичним та поетапним їх реобстеженням у сімейного лікаря, хірурга та судинного хірурга; цей принцип щомісячного моніторингу дозволяє частково скорегувати супутні захворювання, більш своєчасно запідозрити імовірність виникнення ускладнень.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
У зв’язку з тим, що спостерігається помірна статистична залежність між нозологічними формами аневризм аорти, їх локалізацією та морфологічними типами, попередній нозологічний діагноз доцільно встановлювати інтраопераційно.
При виконанні оперативних втручань з приводу аневризм аорти необхідно проводити патогістологічне дослідження операційного матеріалу з метою визначення нозологічної форми аневризм та покращення прогнозування перебігу післяопераційного періоду, виникнення ускладнень (повторного розшарування інших ділянок аорти, розвитку псевдоаневризм).
Слід уникати накладання швів анастомозу на виражено патологічно змінені ділянки стінок аорти, тому що це являється однією з причин виникнення несправжніх аневризм у пізньому післяопераційному періоді.
Вважаємо необхідним пожиттєве диспансерне спостереження пацієнтів, оперованих з приводу аневризм аорти у сімейного лікаря, хірурга та судинного хірурга. Особливо це стосується нозологічних формам розшаровувальних аневризм: кістозного медіанекрозу аорти, ускладнень синдрому Марфана та неспецифічного аорто-артеріїту, тому що можливе виникнення повторного розшарування інших ділянок аорти у пізньому післяопераційному періоді.
Публікації автора:
Кузик Ю.І., Вергун А.Р. Ідіопатичний кістозний медіанекроз аорти: аналіз секційного випадку // Галицький лікарський вісник. – 2000. – № 3. – С.157-158 (Здобувачем здійснено клінічний аналіз випадку, верифікацію нозологічного діагнозу, оформлення статті).
Грицина І.В., Вергун А.Р. Синдром Марфана: розшаровувальна аневризма аорти, як причина раптової смерті // Галицький лікарський вісник. – 2000. – № 4. – С. 89-91 (Здобувачем здійснено вивчення анамнестичних даних, клінічний аналіз випадку, верифікацію нозологічного діагнозу, оформлення статті).
Вергун А.Р. Синдром Гзелля-Ердгейма: розшарування аорти внаслідок її медіанекрозу // Український медичний часопис. – 2001. – №2 / 22. – С. 124-126.
Вергун А.Р. Оперативне лікування аневризм аорти: історичні аспекти та сучасні методи // Практична медицина. – 2003. – №4. – С.129-132.
Вергун А.Р. Аневризми аорти: патоморфологічні зміни // Тези доповідей 58-ої загальноуніверситетської студентської наукової конференції. – Львів, 1997. – С.18-19.
Вергун А.Р. Варіанти гілок дуги аорти // “Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги.” Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. – Львів, 1997. – Книга 3. – С.103-104.
Вергун А.Р. “Бактеріальні” аневризми аорти: клініко – морфологічний аналіз // Тези доповідей 59-ої загальноуніверситетської студентської наукової конференції. – Львів, 1998. – С. 59.
Вергун А.Р. Аневризми аорти: клініко – морфологічний аналіз // Матеріали 6 Конгресу патологів України “Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз”. – Вінниця, 1998. – С. 61-64.
Вергун А.Р. Розшарування аорти (розшаровувальні аневризми аорти): диференціальна діагностика нозологічних форм // Український журнал патології. – 1999. – № 1. – С. 26-29.
Вергун А.Р. Синдром Марфана як причина вининення аневризм аорти у осіб молодого віку: клініко-патоморфологічний аналіз // Тези доповідей 61-ої загальноуніверситетської студентської наукової конференції. – Львів, 2000. – С. 32.
Кузик Ю.І., Вергун А.Р. Розшаровувальні аневризми аорти у осіб молодого віку: патоморфологічні зміни // Матеріали V-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, приуроченого до 10-ї річниці незалежності України. – Тернопіль, 2001. – С. 42 (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, клінічний аналіз випадків, оформлення тез).
Кузик Ю.І., Вергун А.Р. Ураження серцево-судинної системи при синдромі Марфана: аналіз секційних випадків // Матеріали V-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, приуроченого до 10-ї річниці незалежності України. – Тернопіль, 2001. – С. 177 (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, клінічний аналіз випадків, оформлення тез).
Вергун А.Р. Септичний ендокардит: випадки інфекційного аортиту, ускладненого аневризмами аорти // 2-nd international scientific conference for medical students and young scientists in Lviv state medical university. Program and abstracts. – Lviv, 2001. – P.189.
Вергун А.Р. Атеросклеротичні аневризми аорти: аналіз секційних випадків // Матеріали ІІ-ї Української конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса. – Київ, 2001. – С. 17-18;
Terendij O.V., Vergun A.R. On one system for organisation of questionaries // XVI open scientific and technical conference of young scientists and specialists of the Karpenko Physico-Mechanical Institute of NAS of Ukraine. Abstracts. Lviv, 2001. – P. 73 (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, апробацію програми АСПО у клінічній практиці, клінічний аналіз результатів, оформлення тез).
Терендій О.В., Вергун А.Р. Автоматизована система підготовки і проведення опитування // Матеріали 16-тої науково-технічної конференції молодих науковців і спеціалістів ФМУ ім. Г.В.Карпенка НАН України. – Львів, 2001. – С. 265-268 (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, апробацію програми АСПО у клінічній практиці, клінічний аналіз результатів, оформлення тез).
Vergun A.R. Coagulation disturbances in patients with atherosclerotic aneurism rupture of abdominal aorta // Annales universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Lublin. Polonia. – 2002. – Vol. XV. – Sectio DDD. – P. 383-385.
Вергун А. Р. Аневризми аорти: патоморфологічні зміни структур стінок v. vasorum // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми мікроциркуляції при патології внутрішніх органів”. – Чернівці, 2002. – С.9-10.
Вергун А.Р. Особливості передопераційного диспансерного спостереження у пацієнтів з аневризмою черевної аорти, які відмовляються від гемотрансфузій // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Формування особистості студентів, як майбутніх фахівців лікарської справи, працівників охорони здоров’я та інших соціально-орієнтованих установ в контексті біоетики. – Львів, 2003 – С . 39-40.
Кузик Ю.І., Вергун А.Р. Атеросклеротичні аневризми аорти: деякі питання морфогенезу // Галицький лікарський вісник. – 2003. - №4. – С. 118-119 (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, клінічний аналіз випадків, оформлення статті).
Вергун А.Р. Ранні гнійно-некротичні ускладнення оперативного лікування аневризм черевної аорти // Тези доповідей IV міжнародної конференції студентів і молодих вчених “Медицина-здоров’я XXI сторіччя”. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 100-101.
