Анотація до роботи:

Джелдубаєва Е.Р. Антиноцицептивна дія низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання надвисокої частоти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2007.

Дисертація присвячена встановленню основних закономірностей антиноцицептивного ефекту дії низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) ( = 7,1 мм, щільність потоку потужності 0,1 мВт/см²). Аналіз отриманих експериментальних даних дозволив зробити висновки, що попередня як одноразова, так і курсова дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ має виражену антиноцицептивну дію при больових стресах різної етіології (тонічному, вісцеральному, гострому болю), що свідчить на користь певної універсальності анальгетичної дії ЕМВ НВЧ на організм. Антиноцицептивна дія ЕМВ НВЧ виявляється в значному зменшенні тривалості больових реакцій, збільшенні порогу больової чутливості, рівня тривалості болю і тривалості небольових поведінкових проявів, відновленні взаємозв'язків між різними поведінковими проявами, модифікації ритмічних процесів больової чутливості щурів у високочастотному, ультра- і інфрадіанному діапазонах. У механізмах анальгетичної дії міліметрового випромінювання значну роль відіграють опіоїдні пептиди, серотонін, мелатонін, дофамін- і норадренергічні системи організму.

1. Попередня як одноразова, так і курсова дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ має виражену антиноцицептивну дію при больових стресах різної етіології (тонічному, вісцелярному, гострому термічному та електростимуляційному), що свідчить на користь певної універсальності анальгетичної дії ЕМВ НВЧ на організм. Антиноцицептивна дія ЕМВ НВЧ виявляється в значному зменшенні тривалості больових реакцій, збільшенню порогу больової чутливості, рівня тривалості болю і тривалості небольових поведінкових проявів, відновленню взаємозв'язків між різними поведінковими проявами, модифікації ритмічних процесів больової чутливості щурів у високочастотному, ультра- та інфрадіанному діапазонах. У механізмах анальгетичної дії міліметрового випромінювання значну роль відіграють опіоїдні пептиди, серотонін, мелатонін, дофамін- і норадренергічні системи організму.

2. Антиноцицептивна дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ виявляється в зниженні проявів експериментально викликаної тонічної больової реакції у «формаліновому тесті» (анальгетична ефективність 57,65 %): перша гостра фаза больової реакції практично не розвивається – зменшується її тривалість (на 81,95 %; р<0,001) та змінюється її динаміка, тривалість другої тонічної – значно зменшується (на 52,93 %; р<0,01), збільшується тривалість рухової активності тварин і знижується емоційна реакція страху.

3. ЕМВ НВЧ має антиноцицептивну дію при експериментально викликаному вісцеральному болю (анальгетична ефективність 37,40 %), що виявляється у зменшенні тривалості больової реакції корчів (на 52,85 %; p<0,01) та рухової активності (на 42,73 %; p<0,05) і збільшенні тривалості реакції лизання живота (на 144,19 %; p<0,001) та пасивної поведінки (на 20,96 %; p<0,05) у порівнянні із значеннями даних показників у тварин, що піддавалися ізольованій дії больового чинника.

4. Під впливом низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ відбувається збільшення як порогу больової чутливості, так і рівня тривалості болю при експериментально викликаному гострому болю в тестах стимуляціїної алгометрії: «гарячої пластинки» (анальгетична ефективність 5,74 %) та електростимуляції (анальгетична ефективність 34,06 %).

5. Порівняльний аналіз анальгетичної ефективності НВЧ-випромінювання і введення анальгіну в різних дозах у щурів при експериментально викликаному тонічному болю показав, що схожим антиноцицептивним ефектом із одноразовою 30-хвилинною НВЧ-дією є внутрішньочеревинне введення розчину анальгіну в дозі 8 мг/кг (анальгетична ефективність 50,84 %), проте розчин анальгіну більшою мірою впливає на протікання другої тонічної фази «формалінового тесту» (56,97 %; р<0,001), тоді як попередня дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ істотно змінює динаміку і знижує тривалість першої гострої фази (на 71,18 %; р<0,001), причому навіть більшою мірою, ніж розчин анальгіну у дозах 10 та 12 міліграм/кг (на 42,13 %; р<0,01 і на 48,37 %; р<0,05 відповідно).

6. Антиноцицептивна дія ЕМВ НВЧ реалізується при курсовій дії: після триразової НВЧ-дії спостерігається максимальна антиноцицептивна дія при експериментально викликаних тонічному (анальгетична ефективність – 84,92 %), вісцеральному (87,81 %) і гострих термічному (7,06 %) і електростимуляційному (85,30 %) больовому стресу; протягом подальших НВЧ-дій (4 – 9-кратна дія) реєструється стійкий антиноцицептивний ефект.

7. Дані кореляційного і кластерного аналізів свідчать про те, що в анальгетичній дії ЕМВ НВЧ велике значення мають відновлення взаємозв'язків і збільшення кореляції між больовими і небольовими поведінковими проявами больової чутливости щурів.

8. Попередня дія ЕМВ НВЧ надає корегуючий вплив на зміну ритмічних процесів больової чутливості щурів у високочастотному, ультра- та інфрадіанних діапазонах, що виявляється в схожості амплітудно-фазових характеристик тривалості больових і небольових поведінкових проявів з такими у тварин, які піддавалися хибному больовому стресу, що є одним із механізмів антиноцицептивної дії ЕМВ НВЧ.

9. У механізмі антиноцицептивної дії важливу роль відіграють серотонін (інгібіровання синтезу серотоніну за допомогою DL-парахлорфенілаланіну призвело до зменшення анальгетичної ефективності ЕМВ НВЧ на 47,97 %), мелатонін (блокада мелатонінових рецепторів за допомогою лузіндолу – на 28,99 %), ендогенні опіоїдні пептиди (блокада опіоїдних рецепторів за допомогою налоксону – на 19,13 %), норадренергічна (блокада - і -адренорецепторів за допомогою ніцерголіну та пропранололу – на 30,26 % і на 2,24 % відповідно) системи організму. Залежно від часу протікання больової реакції механізми антиноцицептивного ефекту НВЧ-дії забезпечуються різними ендогенними системами: у ранній гострій фазі больового стресу провідну роль відіграють ендогенні опіоїдні пептиди, мелатонін і норадренергічна система, а в другій тонічній фазі – серотонін.

Публікації автора:

Монографії

1. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Механизмы антиноцицептивного действия низкоинтенсивного миллиметрового излучения: монография. – Симферополь: „ДИАЙПИ”, 2006. – 456 с. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

Статті

2. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Антиноцицептивное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты при тонической боли у крыс // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2005. – Т. 18 (57), № 2. – С. 181-191 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

3. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н., Московских А.А. Предварительное антистрессорное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты при экспериментальном болевом стрессе у крыс // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2005. – Т. 18 (57), № 3. – С. 13-21 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

4. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Антиноцицептивное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Нейрофизиология / Neurophysiology. – 2006. – № 4. – С. 331-341 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

5. Чуян О.М., Махоніна М.М., Заячнікова Т.В., Джелдубаєва Е.Р. Взаємодія симпатоадреналової і опіоїдергічної систем у реакціях організму на ізольований і комбінований з гіпокінезією вплив низькоінтенсивного випромінювання надто високої частоти // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Вип. 1. – С. 175-184 (участь в проведенні експериментальних досліджень належат здобувачу).

6. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н. Сравнительное исследование анальгетического действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты и анальгина при тонической боли у крыс // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2006. – Т. 19 (58), № 1. – С. 28-39 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

7. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н. Угнетение ноцицептивных реакций при висцеральной боли под воздействием низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – Т. 9, №1. – С. 138-145 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

8. Чуян О.М., Джелдубаєва Е.Р. Вплив електромагнітного випромінювання надто високих частот на розвиток поведінкових реакцій щурів при тонічному болі // Фізіолог. журнал. – 2006. – Т. 52, № 2. – С. 67 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

9. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Роль серотонинергической системы в механизме антиноцицептивного действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2006. – Т. 142, часть 3. – С. 171-177 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

10. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Зависимость анальгетического действия низкоинтенсивного ЭМИ НВЧ от наличия поляризации и экспозиции воздействия // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2006. – Т. 19 (58), № 2. – С. 3-16 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

11. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.В. Роль мелатонина в механизме антиноцицептивного действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2007. – Т. 143, часть 1. – С. 143-148 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

12. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Постольникова И.В., Митрофанова Н.Н. Зависимость аналгетического действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты от индивидуальных особенностей животных // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2006. – Т. 19 (58), № 3. – С. 27-35. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

13. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Григорьев П.Е., Чуян Е.В. Влияние низкоинтенсивного электромагнитного излучения миллиметрового диапазона на взаимосвязь инфрадианной ритмики болевой чувствительности крыс с вариациями гелиогеофизических факторов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2006. – Т. 19 (58), № 4. – С. 152-160. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

Статті в зарубіжних видавництвах

14. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Заячникова Т.В. Анальгетический эффект низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Миллиметровые волны в биологии и медицине.– 2006. – № 2 (42). – С. 36-56 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

15. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Механизмы антиноцицептивного действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Миллиметровые волны в биологии и медицине .– № 3 (43). – С. 3-23 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

Патенти і свідоцтва на винаходи

16. Деклараційний патент України на корисну модель № 14467, МПК (2006) А61N 2/00 “Спосіб зняття больового синдрому”, Опубл. 15.05.2006. Бюл. № 5, Чуян О.М., Джелдубаєва Е.Р., Заячнікова Т.В. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу)

17. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на комп’ютерну програму для реєстрації, обробки і автоматизованого аналізу тривалості та частоти різних видів поведінкових реакцій у тварин № 19243 від 18.01.2007 р. Бюл. № 1. Автори Луцюк М.В., Джелдубаєва Е.Р.

Матеріали наукових конференцій, тези:

18. Джелдубаєва Е.Р., Чуян О.М. Анальгетичний ефект електромагнітного випромінювання надто високих частот на розвиток поведінкових реакцій при тонічному болі // Біологічні дослідження молодих вчених на Україні. Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів. – Київ, 2005. – С. 29-32 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

19. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н. Антиноцицептивное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Тезисы докладов VI Международной Крымской конференции «Космос и биосфера». – Партенит, Крым, Украина. – 2005. – С. 140-142. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

20. Джелдубаева Э.Р., Чуян Е.Н. Антистрессорное действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения при экспериментальном болевом стресса у крыс // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Наука та освіта – 2006». Том 18. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 43-45. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

21. Джелдубаева Э.Р. Ярмалюк Н.С., Журавлева Л.В. Антиноцицептивное действие низкоинтенсивного ЭМИ НВЧ // Материалы научно-практической конференции «Теоретические и практические аспекты современной медицины», 20 апреля, 2006г. – С. 74. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

22. Джелдубаєва Е.Р., Чуян О.М. Пригнічення ноцицептивних реакцій при вісцеральному болю під впливом низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання надто високої частоти // Психофізіологічні та вісцеральні функцій в нормі і патології. Тези доповідей ІІІ Всеукраїнськой наукової конференції, присвяченої 70-річчю з дня народження Г.М. Чайченко. – Киів: Знання України, 2006. – С. 39. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

23. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Участие серотонинергической системы в анальгезии, вызванной действием низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Матеріали IV симпозіума „Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезе. – Черкаси, 2006. – (в печати). (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

24. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Роль опіоїдергічної системи в механізмах антиноцицептивної дії низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання надвисокої частоти // Матеріали Міжнародної конференції "Механізми функціонування фізіологічних систем", приурочена до 60-ліття кафедри фізіології людини і тварин Львівського університету – Львів, 2006 р. – С. 95. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).

25. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р. Зависимость анальгетического действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения миллиметрового диапазона от наличия поляризации излучения и экспозиции воздействия // IV з’їзд Українського біофізичного товариства (Донецьк, 19-21 грудня 2006 р.). Тези доповідей. –Донецьк: ДонНУ, 2006 – С. 251-252. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деяки висновки належат здобувачу).