Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Державне управління / Місцеве самоврядування


Панжар Людмила Володимирівна. Державний механізм управління екологічними ризиками в регіоні: дисертація канд. наук з держ. упр.: 25.00.04 / Донецька держ. академія управління. - Донецьк, 2003.



Анотація до роботи:

Панжар Л.В. Державний механізм управління екологічними ризиками в регіоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 – Регіональне управління. – Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2003.

У дисертаційній роботі досліджено проблему державного управління екологічними ризиками в регіоні. Удосконалено класифікацію екологічних ризиків у господарській діяльності підприємств регіону. Сформульовано комплексний метод оцінки рівня екологічних ризиків у регіоні та розраховано показник екологічного стану регіону. Визначено основні напрямки підвищення ефективності державного механізму управління екологічними ризиками в регіоні. Розроблено алгоритм вибору методів державного управління екологічними ризиками в регіоні. Побудовано багатокритеріальну модель урахування екологічних ризиків при прийнятті управлінських рішень. Дістали подальшого розвитку методичні підходи до прогнозування масштабу екологічних ризиків у регіоні. Основні результати дослідження впроваджено в практичну діяльність органів регіонального управління та на підприємствах.

У дисертації досліджено проблеми підвищення ефективності державного механізму управління екологічними ризиками в регіоні. Суть основних висновків та пропозицій полягає в наступному:

1. Аналіз динаміки основних показників екологічної ситуації в регіоні за період 1998-2001 рр. показав необхідність прийняття заходів, спрямованих на зниження рівня шкідливих викидів, кількості аварійних забруднень та посилення контролю за ризиковими ситуаціями. Тому в роботі розглянуто державний механізм управління екологічними ризиками в регіоні та розроблено рекомендації щодо підвищення його ефективності.

2. Екологічний ризик запропоновано розглядати як функцію трьох змінних: ймовірності виникнення ситуації ризику, наслідків для суб'єкта та об'єкта ризику. Виділено основні риси, елементи і причини виникнення екологічних ризиків, в основі яких лежать зовнішні, внутрішні та людські фактори.

3. Удосконалено класифікацію екологічних ризиків у господарській діяльності підприємств регіону з розподілом ризиків на групи, види та підвиди. Її відмінною рисою виступає комплексність розгляду екологічних ризиків відповідно до різних класифікаційних ознак. Використання класифікації при прийнятті управлінських рішень на державному рівні сприяє ефективній організації процесу управління екологічними ризиками.

4. Для обчислення граничних значень рівнів ризику запропоновано використовувати коефіцієнт екологічного ризику, з урахування якого складено шкалу рівнів екологічних ризиків. Шкала включає припустимий, небезпечний, критичний та катастрофічний рівні. Розрахунок коефіцієнту екологічного ризику на підприємствах машинобудівного комплексу Донецької області ВАТ "Донецькгірмаш" і ВАТ "Новогорлівський машинобудівний завод" показав, що ці підприємства знаходяться на небезпечному рівні екологічного ризику, причому ВАТ "Донецькгірмаш" при збереженні наявних тенденцій може загрожувати перехід на критичний рівень.

5. Запропоновано комплексний метод оцінки рівня екологічних ризиків у регіоні, сутність якого полягає в кількісно-якісній характеристиці ситуації ризику. Застосування комплексного методу передбачає розрахунок показника екологічного стану регіону. Результати розрахунку даного показника на прикладі Донецької і Луганської областей дозволили зробити висновок про те, що показник екологічного стану Луганської області за 2001 р. вище, ніж Донецької, на 4,4%. Використання в практичній діяльності показника екологічного стану регіону забезпечує порівнянність результатів природоохоронної діяльності в областях, дозволяє зробити висновки щодо тенденцій екологічної ситуації в регіоні та дає можливість державним органам вчасно розробляти відповідні комплекси заходів щодо зниження рівня ризику.

6. Для визначення найбільш ефективного методу управління в конкретній ситуації ризику розроблено алгоритм вибору методів державного управління екологічними ризиками в регіоні. На основі отриманих значень інтервалів зміни рівнів екологічних ризиків та ймовірності їх виникнення побудовано матрицю оцінки методів державного управління екологічним ризиком. Матриця складається з шістнадцяти елементів, кожний з яких включає конкретні методи управління. Серед них: попередження, поглинання, передача, розподіл та запобігання ризику. Раціонально вибраний метод управління забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень, дозволяє направити діяльність органів державного, регіонального та місцевого управління на досягнення оперативних й стратегічних цілей з мінімізації рівня екологічних ризиків, що сприяє поліпшенню екологічного положення в регіоні.

7. Дію алгоритму вибору методів державного управління екологічними ризиками показано на прикладі Донецької області. Для цього виділено чотири групи об'єктів виникнення екологічних ризиків у регіоні , та по кожній групі визначено можливі й найбільш ефективні методи управління екологічними ризиками.

8. Побудовано багатокритеріальну модель урахування екологічних ризиків при прийнятті управлінських рішень. Модель дозволяє визначити співвідношення між величиною очікуваного прибутку від здійснення управлінського рішення та рівнем екологічних ризиків. В якості критерію прийняття рішень у моделі використовується критерій Парето. Перевагою моделі є можливість урахування екологічних ризиків при виборі оптимального управлінського рішення. Застосування багатокритеріальної моделі на ВАТ "Донецькгірмаш" дозволило керівництву підприємства прийняти управлінське рішення про включення в план природоохоронної діяльності на 2002 р. наступних заходів: демонтаж у ливарному цеху технологічної лінії №2 та її заміна новою лінією; заміна фільтраційної установки №3 у центральній котельні; заміна фільтраційної установки №1 на очисних спорудженнях відділу промислової санітарії й охорони природи. Розрахунки показали, що виконання даної групи заходів забезпечить у 2002 р. приріст балансового прибутку підприємства порівняно з 2001 р. на 3,7% та зниження рівня екологічних ризиків на 5,3%. Застосування багатокритеріальної моделі на практиці при урахуванні екологічних ризиків сприяє прийняттю оптимальних управлінських рішень, дозволяє знизити рівень шкідливих викидів і скидань, позитивно впливає на екологічний стан у регіоні.

9. Дістали подальшого розвитку методичні підходи щодо прогнозування масштабів екологічних ризиків у регіоні. Виділено функціональний, регіональний, системний і ситуаційний підходи. Для прогнозування показників екологічних ризиків у регіоні запропоновано використовувати метод експоненціального згладжування, що забезпечує розрахунок прогнозних значень ряду динаміки та прийняття державними органами на основі результатів прогнозу відповідних управлінських рішень щодо зниження рівню екологічних ризиків в регіоні. Застосування методу експоненціального згладжування для прогнозу величини викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення по Донецькій області на 2003-2005 рр. дозволило зробити висновок про те, що в 2003-2005 рр. в регіоні буде спостерігатися тенденція до незначного зниження величини шкідливих викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Прогноз показав, що в 2003 р. викиди знизяться приблизно на 2,4% порівняно з попереднім роком, у 2004 та 2005 рр. – на 0,1% щорічно.

10. Практичне застосування результатів дисертаційної роботи Державним управлінням екології та природних ресурсів в Донецькій області, Українським Центром екологічного аудиту та страхування "Укрекоаудит" при розробці програм та нормативно-методичних документів, а також використання багатокритеріальної моделі урахування екологічних ризиків при прийнятті управлінських рішень на ВАТ "Донецькгірмаш" підтверджує ефективність запропонованих методичних рекомендацій та сприяє ефективному державному управлінню екологічними ризиками в регіоні.

Публікації автора:

1. Зензерова Л.В.* Проблемы инвестирования природоохранной деятельности в регионе // Збірник наукових праць ДонДАУ. Серія: державне управління. Том 1. Випуск 2. – Донецьк: ДонДАУ, 2000. – С.72-78.

2. Зензерова Л.В.* Экологический аудит как инструмент разрешения эколого-экономических противоречий в регионе // Сб. науч. трудов ДонГАУ. Серия: экономика. Том 2. Выпуск 3. – Донецк: ДонГАУ, 2001. – С.67-76.

3. Зензерова Л.В.* Классификация экологических рисков в экономике Украины // Менеджер: Вестник ДонГАУ. – Донецк: ДонГАУ, 2002. – №1 (17). – С.168-175.

4. Зензерова Л.В.* Многокритериальная модель учета экологических рисков при принятии управленческих решений // Менеджер: Вестник ДонГАУ. – Донецк: ДонГАУ, 2002. – №6 (22). – С.152-159.

5. Зензерова Л.В.* Основные направления совершенствования прогнозирования экологических рисков // Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 114. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С.115-124.

6. Зензерова Л.В.* Организация процесса управления экологическими рисками // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 46. – Донецьк: ДонНТУ, 2002. – С.56-62.

7. Зензерова Л.В.* Совершенствование методов оценки рисков в экономике // Збірник наукових праць ДонДАУ. Серія: державне управління. Том 3. Випуск 8. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С.218-225.

8. Панжар Л.В. Критерии оценки экологических рисков на предприятиях региона // Збірник наукових праць ДонДАУ. Серія: державне управління. Том 3. Випуск 17. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С.157-163.

9. Панжар Л.В. Алгоритм расчета эффективности методов государственного управления экологическими рисками в регионе // Менеджер: Вестник ДонГАУ. – Донецк: ДонГАУ, 2003. – №1 (23). – С.141-147.

10. Зензерова Л.В.* Участие Украины в международных действиях по ликвидации озоноразрушающих веществ // Материалы III Международной научной конференции "Экономика третьего тысячелетия". – Том. 1. Макроэкономика: проблемы, тенденции, перспективы. – Донецк: ДГТУ, 2000. – С.47-49.

11. Баркалов О.О., Зензерова Л.В.* Оцінка екологічних ризиків при кредитуванні в умовах кризи // Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції "Ризикологія в економіці та підприємництві". – К.: КНЕУ, 2001. – С.29-30. (Особистий внесок автора: запропоновано використовувати функцію Лапласа для здійснення кількісної оцінки екологічного ризику).

12. Зензерова Л.В.* Совершенствование методологии анализа риска // Матеріали II Міжнародної конференції "Економіка і маркетинг в XXI сторіччі". – Донецьк: РВА ДонДТУ, 2001. – С.63-64.

13. Лойко В.В., Зензерова Л.В.* Методологічні аспекти управління економічною безпекою України // Тези доповідей всеукраїнської наук.-практ. конф. "Теорія та практика управління у трансформаційний період". – Т.1. Теоретико-методологічні аспекти трансформаційних процесів управління. Форми і методи державного управління. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. – С.35-39. (Особистий внесок автора: визначено основні напрямки удосконалення управління економічною безпекою України).

14. Зензерова Л.В.* Экологический риск как экономическая категория // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта – 2002". – Том 10. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С.21-22.