Анотація до роботи:

Федорович А.О. Діагностична та прогностична цінність системи оксиду азоту при хірургічному лікуванні різних форм гострого панкреатиту (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ , 2006.

Дисертаційна робота присвячена вивченню прогностичної й діагностичної цінності системи оксиду азоту при хірургічному лікуванні різних форм гострого панкреатиту. Основною метою проведеного дослідження була оптимізація діагностики та лікування гострого панкреатиту з урахуванням показника стану системи оксиду азоту. Отримані результати експериментального дослідження, а саме високий рівень позитивної кореляції між рівнем експресії системи оксиду азоту та вираженість морфологічних змін в тканині підшлункової залози, свідчать про можливість використання показника стану системи оксиду азоту в якості діагностичного та прогностичного критерію перебігу гострого панкреатиту в хірургічній практиці. В роботі визначені можливості застосування вмісту суми нітратів і нітритів для ранньої діагностики та вибору строків хірургічного лікування хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту. Встановлено вплив розвитку вторинної панкреатичної інфекції на експресію системи оксиду азоту в процесі хірургічного лікування хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту. Індивідуалізований лікувально-тактичний підхід при лікуванні хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту дозволив покращити результати хірургічного лікування хворих.

В дисертаційній роботі наведено, та патогенетично обґрунтовано доцільність використання показника стану системи оксиду азоту в якості діагностичного та прогностичного критерію перебігу гострого панкреатиту.

1. При гострому експериментальному панкреатиті показник експресії системи оксиду азоту має позитивну кореляцію з вираженістю морфологічних змін в тканині підшлункової залози, вмістом продуктів перекисного окиснення ліпідів і негативну із активністю ферментів антиоксидантної системи.

2. В експерименті інгібування синтази оксиду азоту (внутрішньовенне введення метиленового синього 1 мг/100 г маси тварини у вигляді 1% водного розчину) у ранній фазі розвитку гострого експериментального панкреатиту характеризується менш вираженим розвитком морфологічних змін в тканині підшлункової залози щурів.

3. Набряковий гострий панкреатит у 1–3 добу характеризується експресією системи оксиду азоту, проте адекватний контроль механізмів, які інгібують експресію синтаз оксиду азоту, викликає зниження її активності на тлі проведеної консервативної терапії; при неінфікованому панкреонекрозі у 1–7 добу присутня експресія системи оксиду азоту, проте надалі до 8–14 доби, внаслідок комплексу лікувальних заходів, пригнічується експресія системи оксиду азоту; при інфікованому панкреонекрозі експресія системи оксиду азоту має прогресуючий характер продовж усього терміну дослідження.

4. Основним патогенетичним чинником, що впливає на експресію системи оксиду азоту при тяжкому перебігу гострого панкреатиту, є розвиток панкреатичної інфекції. У випадку, коли показник стану системи оксиду азоту дорівнює або перевищує 80 мкмоль/л, вірогідність наявності інфікованого панкреонекрозу є достовірною (р<0,05). Чутливість методу складає 88%.

5. Індивідуалізований лікувально-тактичний підхід при лікуванні хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту дозволив знизити летальність при неінфікованому панкреонекрозі з 31,3 до 20,7%, вірогідність розвитку вторинної панкреатичної інфекції на 10,3% і післяопераційну летальність при її виникненні на 24,7%.

Публікації автора:

1. Шевченко С.И., Федорович А.А. Роль оксида азота в патогенезе экспериментального острого панкреатита // Експериментальна і клінічна медицина – 2004. – №3. – С. 91–92. (Автором проведено моделювання гострого експериментального панкреатиту, забір матеріалу та його аналіз, узагальнення результатів).

2. Криворучко И.А., Федорович А.А. Роль системи оксида азота и перекисного окисления липидов в патогенезе экспериментального острого панкреатита // Клінічна хірургія. – 2005. – №1. – С. 58–62. (Автором спланована методологія експерименту, виконано і проаналізовано експериментальне дослідження, зроблені висновки).

3. Криворучко И.А., Федорович А.А. Прогностическое значение состояния системы оксида азота при остром панкреатите // Харківська хірургічна школа. – 2005. –№1.1. – С. 231–233. (Автор самостійно забезпечував підбір хворих, статистично обробив одержані результати та виявив залежності між індикатором стану системи оксиду азоту та перебігом гострого панкреатиту).

4. Федорович А.А. Система оксида азота как маркер инфицированного панкреонекроза // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2005. – Вип. 3. – С. 234–237.

5. Пат. 5191U Україна, G01N3300 / Спосіб ранньої діагностики гострого панкреатиту / Шевченко С.І., Федорович А.О.; Заявл. 23.07.2004; Опубл. 15.02.2005.; Бюл.№2. (Автор особисто узагальнив огляд літератури, провів пошук прототипів, підбір хворих, статистично обробив отримані результати, сформулював спосіб ранньої діагностики гострого панкреатиту та розрахував чутливість для хворих з різним перебігом гострого панкреатиту).

6. Федорович А.О. Індуцируючий вплив системи оксиду азоту в патогенезі гострого панкреатиту // Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених. Тез.докл. – Одеса, 2004. – С. 95–96.

7. Федорович А.А. Роль системи оксида азота в патогенезе острого панкреатита // Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених. Тез.докл. – Харків, 2004. – С. 124.

8. Федорович А.А. Состояние системы оксида азота как критерий тяжести острого панкреатита // Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України. – Запоріжжя, 2005. – С. 278–279.