Дисертаційна робота є новим рішенням актуальної задачі дитячої та підліткової гінекології – підвищення ефективності лікування ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій. На підставі вивчення анамнестичних даних, комплексної оцінки фізичного, психічного й статевого розвитку, гормонального й інфектологічного статусу, ехоструктури яєчників у дівчат з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій розроблена сучасна схема патогенезу, комплексна поетапна система діагностики, консервативного лікування й профілактики цієї патології, що окрім регресу кіст привело до збільшення кількості випадків нормалізації менструальної функції, ехоструктури яєчників і зменшення числа рецидивів. 1. ФКЯ виявляються у 7,90% дівчат та дівчат-підлітків, які звертаються за спеціалізованою допомогою до дитячого гінеколога, та складають 80,45% у структурі доброякісних кістозних утворень яєчників; у 88,08% випадків виникають на тлі запальних захворювань геніталій з реєстрацією сальпінгоофориту у 71,26% випадків, у тому числі на тлі сполучення сальпінгоофориту та вульвовагініту – у 57,01%, лише сальпінгоофориту – у 14,25%, вульвовагініту – у 16,82%. Рецидиви ФКЯ у дівчат-підлітків на тлі запальних захворювань геніталій при спостереженні протягом року після закінчення лікування виявляються у 28,57%. 2. У дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій достовірно частіше реєструється: народження від матерів, які мали гінекологічні захворювання (74,14%) і віком понад 25 років (41,38%) та батьків понад 28 років (36,21%) і з професійними шкідливостями (25,86%); ускладнений перебіг перинатального періоду (42,24%); наявність стресових станів (93,97%), а саме гострих стресів (42,24%), виникнення сімейних проблем (42,24%); часта захворюваність дитячими інфекціями (87,93%) з перевищенням інфекційного індексу у 2,23 разу (р<0,01) та гострими респіраторними вірусними інфекціями (72,41%); наявність ВСД (19,83%); наявність астенічної статури (31,03%); надлишковий ріст волосся над верхньою губою (19,83%), у верхній (34,48%) та нижній (37,07%) частинах живота, гірсутне число понад 4 бали (19,83%), наявність гіпертріхозу (27,59%); бал статевого розвитку нижчий за 12 (60,34%), вік початку розвитку вторинних статевих ознак пізніше 11,5 років (33,62%); порушення становлення менструального циклу (46,55%) з наявністю невстановленого (41,38%); затримки менструацій в анамнезі (56,90%); лікування з приводу порушень менструального циклу (40,52%), сальпінгоофориту (25,00%), ФКЯ (18,10%). 3. Встановлено, що ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій у дівчат-підлітків мають 4 варіанта ехоструктури: анехогенний (18,10%), з наявністю ехогенної зависі (52,59%), дрібних ехопозитивних включень (17,24%) та щільного ехопозитивного компоненту (12,07%). Контрлатеральні яєчники при ФКЯ характеризуються збільшенням об’єму в 1,70 разу (p<0,01), появою зниження ехощільності у 72,41% випадків (p<0,01), а також полікістозною трансформацією зі збільшенням випадків наявності ехонегативних включень округлої та неправильної форми розміром до 4-5 мм (49,14%) у 2,95 разу (p<0,01) і виникненням ехонегативних включень понад 5 мм у 23,28% випадків (p<0,01). 4. Мікробіоценоз піхви дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій характеризується достовірно частішим виявленням потенційно-патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів: S. epidermidis (80,17%) і S. aureus (94,83%), S. pyogenes (55,17%) та S. haemoliticus (26,72%), E. сoli (81,90%) та C. albicans (94,83%), E. aerogenosis (48,28%) та E. cloacae (32,76%), P. vulgaris (33,62%) та P. mirabilis (27,59%); достовірно більш частою контамінацією у концентраціях понад 106 КУО/мл: Candida albicans (31,90%), E. сoli (21,55%), S. aureus (12,07%); виявленням у 49,14% випадків урогенітальних інфекційних агентів, таких як Ureaplasma urealitiсum (16,38%), Gardnerella vaginalis (14,66%) Cytomegalovirus (14,66%) та Herpes simplex virus ІІ типу (13,79%). 5. Гормональний статус дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій вірогідно не відрізняється у пацієнток з регулярним ритмом менструації та з олігоменореєю й характеризується гонадотропною дисфункцією зі зниженням концентрації ЛГ в 1,36 разу (р<0,01), ФСГ – в 1,85 разу (р<0,01); підвищенням коефіцієнту співвідношення ЛГ/ФСГ – в 1,69 разу (р<0,01); зниженням вмісту естрадіолу – в 1,50 (р<0,01), прогестерону – в 3,26 разу (р<0,01); підвищенням рівня пролактину – в 1,18 разу (р<0,02), тестостерону – в 1,57 (р<0,01) та дегідроепіандростерону сульфату – в 1,17 разу (р<0,04). Виявлено кореляційний взаємозв'язок між вмістом естрадіолу та: концентрацією пролактину (r=-0,35, p<0,01), прогестерону (r=0,49, p<0,01), тестостерону (r=-0,26, p<0,01). 6. Психоемоційний стан дівчат-підлітків з ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій характеризується достовірно частішою наявністю акцентуацій характеру (52,59% випадків), високого рівня реактивної (59,48%) та особистісної тривожності (29,31%), високої емоційної нестійкості (39,66%) та сумарної емоційної нестійкості (45,69%). Встановлена кореляційна залежність між високим рівнем емоційної нестійкості та вмістом естрадіолу (r=-0,33, p<0,01), прогестерону (r=-0,39, p<0,01), дегідроепіандростерону сульфату (r=0,38, p<0,01); високим рівнем реактивної тривожності та вмістом естрадіолу (r=-0,31, p<0,01), дегідроепіандростерону сульфату (r=0,43, p<0,01); високим рівнем особистісної тривожності та концентрацією прогестерону (r=-0,47, p<0,01). 7. Впровадження розробленого комплексу індивідуальних поетапних лікувально-профілактичних заходів при ФКЯ на тлі запальних захворювань геніталій сприяє достовірно більшому поліпшенню показників гормонального гомеостазу та структури яєчників, нормалізації психоемоційного стану, що призводить до підвищення частоти випадків нормалізації менструальної функції у 1,42 разу (p<0,04) та зниження частоти рецидивів у 5,71 разу (p<0,01). |