У дисертаційній роботі теоретично обгрунтовано і практично доведено модифікованими методиками визначення індексу людського розвитку нове вирішення питання діагностики соціально-економічного розвитку регіону, яке спрямоване на удосконалення механізму державного управління регіонами. Відповідно до цілей і задач дослідження отримані такі результати теоретичного та науково-практичного характеру: 1. Показано, що одним з важливих напрямків економічного розвитку України є курс на підвищення ролі регіонів у розв’язанні соціально-економічних питань. Проте реалізація такого курсу вимагає не тільки надання регіонам більшої самостійності, а й перегляду такого поняття як “механізм державного управління” стосовно регіонального рівня, визначення критеріїв оцінювання ефективності органів державної влади та місцевого самоврядування. Різні можливості щодо впливу на чинники, які зумовлюють соціально-економічний розвиток, з боку органів центральної влади та регіону дали підставу для визначення двох понять: централізованого та децентралізованого механізмів державного управління регіоном. Найбільш вагомими інструментами децентралізованого механізму слід вважати діагностику ефективності економічної діяльності в регіоні, а також інформаційно-аналітичну підтримку розробки та реалізації стратегії розвитку регіону. 2. Розкрито, що важливою передумовою підвищення ефективності регіонального управління є визначення регіону як складної відкритої достатньо самостійної системи, до управління якою слід підходити як до пов’язано-диверсифікованої системи (ПДС). Управління такою системою потребує вирішення специфічної і дуже важливої проблеми - збереження цілісності системи шляхом координації діяльності окремих підсистем поряд зі збереженням необхідного рівня їх самостійності. 3. Відзначено, що механізм державного управління на рівні регіону потребує удосконалення за деякими напрямками. По-перше, доцільно посилити прозорість діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування (цього вимагає не тільки адміністративна реформа, а й здоровий глузд, оскільки ці структури існують за рахунок мешканців регіону). По-друге, беручи до уваги нестабільність економічної системи, необхідно змінити відношення до систем управління з використанням надбань теорії хаосу та застосування понять “хаотичний менеджмент” та “управління хаосом”. Тобто, кожен регіон, район, підприємство мають розраховувати на власний ресурсний потенціал і мобілізувати творчі зусилля управлінського персоналу на пошук шляхів самозабезпечення і саморозвитку. Тому в роботі запропоновано схему взаємодії учасників процесу діагностики стану регіонального розвитку як інструменту механізму державного управління, до якої ввійшли Регіональна торгово-промислова палата, підприємства, органи державної влади та місцевого самоврядування на рівні району й області, а також державні органи статистики. 4. Доведено, що в умовах трансформації економіки України виникає необхідність не тільки перебудови системи управління, а й перегляду критеріїв розвитку. Оцінювання ефективності повинно здійснюватись за схемою “вертикального” аналізу, тобто одночасно на всіх рівнях управління: державному, регіональному, районному, місцевому, а також окремими підприємствами. Чим вище рівень управління, тим більшу значущість набуває соціальна ефективність. Показники ефективності необхідно обирати такі, що дають змогу не тільки пасивно фіксувати результат, але й керувати процесом досягнення стратегічних цілей. 5. Глобальною національною ціллю, що здатна виконувати об’єднуючу роль у суспільстві, є входження України до кола високорозвинутих країн світу. Рейтинг у світовому співтоваристві оцінюється на основі індексу людського розвитку (ІЛР). Установлено, що для України його доцільно розраховувати для регіонів, районів, галузей на основі ключових факторів зростання складових ІЛР, які формуються на відповідному рівні. 6. Розроблено методику розрахунку ІЛР регіону, яка на відміну від методики ПРООН, передбачає використання інтегрованих показників, що відображають основні чинники формування ВВП та умов життєдіяльності. Її використання дозволить не тільки оцінювати кінцеві результати людського розвитку регіону, а й визначати шляхи їх покращення. 7. З метою орієнтації керівництва та громадськості регіону на досягнення стратегічних цілей створено методику оцінювання ІЛР районів області на основі індикаторів випуску сільськогосподарської та промислової продукції, надання послуг, а також чинників, які зумовлюють тривалість життя. Це дозволить не тільки узгодити критерії оцінки на різних рівнях управління, але й визначати напрямки необхідних дій щодо поліпшення стану людського розвитку на субрегіональному рівні . 8. Промислове виробництво регіонів, як і України в цілому, потребує структурної перебудови. Для визначення внеску окремих галузей до умов людського розвитку в межах території регіону, обгрунтування рішень щодо визначення пріоритетних галузей розроблено методику оцінювання ІЛР галузі промисловості на основі чинників, які зумовлюють зростання ІЛР регіонів. 9. Відзначено, що з метою залучення широкого кола підприємців до формування та контролю за виконанням стратегічного плану розвитку регіону (області) доцільно впровадити контролінг на регіональному рівні з дорученням Регіональній торгово-промисловій палаті виконання функцій незалежного громадського контролера. 10. Розроблені програми розрахунку ІЛР областей, районів та галузей області з можливістю виявлення слабких ланок у формуванні індексу людського розвитку для певної області, району та галузі області, узагальнення результатів анкетування, за яким оцінюється соціально-економічний стан підприємства та виявляються його слабкі місця, виступили основою дієвості запропонованої схеми інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень на регіональному рівні щодо формування умов для ефективного розвитку промислового виробництва. 11. Аналіз можливості використання розробленої методики визначення ІЛР регіону (області) дозволив довести перспективність застосування методики визначення ІЛР регіону, поряд з існуючими методами, щодо створення оптимальної схеми районування. 12. Проведене дисертаційне дослідження дозволило висунути актуальні пропозиції щодо подальшого вивчення порушеної проблеми. Зокрема, враховуючі різні економічні, екологічні та географічні умови, в яких перебувають території, поряд з оцінюванням ІЛР, доцільно проводити порівняльний аналіз існуючих досягнень та наявних перспектив, які визначаються як межа можливостей при найбільш ефективному використанні ресурсів. |
