У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних травостоїв багаторічних трав, яка вирішена шляхом добору нових перспективних селекційних сортів люцерни, еспарцету, стоколосу безостого, житняку гребінчастого та їх травосумішок і призначена для збільшення виробництва високобілкових трав’яних кормів, як найбільш важливої основи високорентабельного ведення тваринницької галузі. 1. На лучно-чорноземних ґрунтах південного Степу України в умовах природного зволоження найбільш високу продуктивність забезпечують одновидові посіви еспарцету піщаного (сорт Інгульський) першого року використання - 62,6 ц/га абсолютно сухої речовини, збалансованої за протеїном, другого – 61,8 і третього року – 30,8 ц/га. Сорти люцерни мінливої (Унітро, Веселка, Вавіловка 2), першого і другого років використання – 47,5-50,5 ц/га, 49,1-53,6 і 45,1-50,4 ц/га. 2. Двокомпонентна травосумішка еспарцет піщаний + стоколос безостий за роками використання забезпечує високий збір абсолютно сухої речовини: перший рік – 61,2 ц/га, другий – 56,4 і третій – 35,3 ц/га. Еспарцет піщаний + житняк гребінчастий за виходом абсолютно сухої речовини, порівняно з сумішкою еспарцет піщаний + стоколос безостий, знижує урожай на першому році використання на 6,4 %. 3. Травосумішки люцерна (сорту Унітро) + стоколос безостий (сорт Полтавський 52) та люцерна + житняк гребінчастий, порівняно з такими ж сумішками з еспарцетом піщаним, знижують вихід абсолютно сухої речовини за роками їх використання на 8,4-19,0 %, а трикомпонентні - на 8,3-18,2%. 4. За урожаєм абсолютно сухої речовини люцерна сорту Вавіловка 2 першого року використання перевищує одновидові посіви стоколосу безостого сорту Таврійський на 12,7% і другого лише на 3,4%, відповідно стоколосу безостого сорту Полтавський 52 – на 19,6 і 2,8 %. Травосумішка люцерна (сорт Вавіловка 2) + стоколос безостий (сорт Таврійський або Полтавський 52) перевищує по урожайності одновидові посіви люцерни першого року використання на 2,4-3,2% і другого – на 8,1-14,0%, сорту Веселка, відповідно, – на 2,9-4,6 % і 6,5-8,1%. 5. При сівбі на лучно-чорноземних ґрунтах люцерни (сорти Унітро, Вавіловка 2 і Веселка) та еспарцету піщаного (сорт Інгульський) формуються рослинні угрупування, у видовому ботанічному складі яких середньозважений процент люцерни (сорт Унітро) на першому році використання складає 87,1 %, другому – 54,7 і третьому – 9,6 %, еспарцету піщаного відповідно – 90,6 %, 70,3 і 8,2 %. Частка різнотрав’я, що не з'їдається, на третьому році використання травостоїв зростає за рахунок однорічного зимуючого бур’яну – грициків звичайних. 6. Зміна видового ботанічного складу бобово-злакових травосумішок другого і третього років використання відбувається за рахунок зниження вмісту люцерни й еспарцету та збільшення стоколосу безостого й житняку гребінчастого, частка яких у травостоях другого року використання збільшується до 35,9 - 56,2 %, а третього – 50,9-78,6 %. В одновидових посівах стоколосу безостого й житняку гребінчастого, порівняно з бобовими багаторічними травами, різнотрав'я у видовому ботанічному складі сіяних травостоїв першого року використання займає 9,6-16,9 %, другого – 8,6 і третього – 7,8-13,0 %. 7. Рослинна маса сіяних бобових багаторічних трав та бобово-злакових травосумішок добре забезпечена поживними речовинами, накопичення яких у найбільшій мірі залежить від видового ботанічного складу травостоїв, що формуються. Вміст сирого протеїну в одновидових посівах еспарцету піщаного першого і другого років використання, в середньому за три роки досліджень, склав 20,54-23,66 %; сирої клітковини – 22,45-30,72; сирого жиру – 2,81-4,44; сирої золи – 9,21-9,78 і безазотистих екстрактивних речовин – 36,72 –39,67 %. В 1 кг сухої речовини концентрація обмінної енергії збільшується до 18,61-18,86 МДж, обмінної –10,63-10,78 МДж. У чистих посівах люцерни (сорт Унітро) вміст сирого протеїну досягає 23,44-23,53%; сирого жиру – 2,66-87; сирої клітковини – 22,81-30,62; сирої золи – 9,72-11,38 і безазотистих екстрактивних речовин – 34,15-39,07 %. Концентрація обмінної енергії в 1 кг сухої речовини складає 18,23-18,97 МДж, обмінної – 10,42-10,84 МДж. 8. Стоколос безостий (сорт Полтавський 52) на першому році використання знижує урожай абсолютно сухої речовини, порівняно з еспарцетом піщаним, на 32,3 % і другому – на 25,4%, порівняно з люцерною - на 10,5% і 8,7%. 9. Вміст сирого протеїну в одновидових посівах стоколосу безостого й житняку гребінчастого не перевищував 16,65-18,25 % до абсолютно сухої речовини; сирої клітковини – 26,30-32,48; сирого жиру – 3,20-3,88; сирої золи – 10,92-11,07 і безазотистих екстрактивних речовин – 36,05-41,80 %. Сіяні люцерно-злакові та еспарцето-злакові травосумішки (люцерна + стоколос безостий, люцерна + житняк гребінчастий), а також ці травосумішки з еспарцетом мають високий уміст основних органічних сполук: сирого протеїну – 18,21-22,99 %; сирого жиру – 2,55-5,08; сирої клітковини – 22,99-32,59; сирої золи – 9,81-12,22 і безазотистих екстрактивних речовин – 24,57-40,01 %. 10. Найвищу продуктивність забезпечують одновидові посіви еспарцету піщаного першого та другого років використання: кормових одиниць – 42,6- 45,7 ц/га; перетравного протеїну – 9,6-11,2 ц/га; обмінної енергії – 65,7- 67,5 ГДж/га. Чисті посіви злакових багаторічних трав, порівняно з еспарцетом піщаним, знижують збір кормових одиниць до 16,4-17,7 ц/га і 5,4-7,1 ц/га перетравного протеїну, відповідно люцерно-злакові й еспарцето-злакові травосумішки підвищують збір кормових одиниць до 28,9-46,8 ц/га; перетравного протеїну – 6,5-10,1 ц/га, обмінної енергії – 64,2-67,7 ГДж/га. 11. Найбільші енерговитрати спостерігаються при вирощуванні одновидових посівів злакових багаторічних трав – стоколосу безостого і житняку гребінчастого – 15139-15217 МДж/га, які в 1,8 разів більші, ніж при вирощуванні чистих посівів люцерни й еспарцету та в 1,5 разів – люцерно – та еспарцето-злакових травосумішок. Енергоємність виробництва 1 кг к.од. одновидових посівів люцерни й еспарцету не перевищує – 1,88-2,50 МДж проти 2,66-3,00 люцерно – та еспарцето-злакових травосумішок і 5,17-5,69 одновидових посівів житняку гребінчастого та 5,12-6,11 МДж – стоколосу безостого. Витрати енергії на виробництво 1 кг перетравного протеїну чистих посівів люцерни складають 9,40-9,95 МДж і 7,67-8,94 МДж – еспарцету піщаного проти 36,23-37,11 МДж стоколосу безостого і 32,91-34,41 МДж – житняку гребінчастого. 12. Одновидові посіви люцерни й еспарцету піщаного першого року використання забезпечують найбільш високий чистий прибуток (503,1-804,3 грн./га) та рівень рентабельності (94,3-143,9%) і низьку собівартість 1 ц кормових одиниць (9,04-16,47 грн.). Порівняно з чистими посівами еспарцету собівартість 1 ц к. од. еспарцето-злакових травосумішок першого року використання зростає на 2,3-7,2% і другого року – на 2,5-15,3% проти 38,6-59,0% стоколосу безостого і житняка гребінчастого. Витрати енергії на виробництво 1 кг к. од. еспарцету піщаного і люцерни мінливої нижчі одновидових посівів стоколосу безостого на 63,3-69,5%; житняку гребінчастого – 56,1-63,6 і бобово-злакових травосумішок – на 47,3-48,1 %; перетравного протеїну, відповідно, – на 73,2-75,3%; 63,6-64,7 і 28,2 - 44,8 %. 13. Для підвищення продуктивності сіяних травостоїв та ліквідації дефіциту перетравного протеїну в кормах у господарствах різних форм власності південного Степу України на лучно-чорноземних ґрунтах за умов природного зволоження рекомендується: Сівбу одновидових посівів еспарцету та люцерни проводити з використанням еспарцету піщаного сорту Інгульський або люцерни мінливої сортів Унітро, Вавіловка 2 і Веселка, які, залежно від року використання, забезпечують одержання 33,8-45,7 ц/га кормових одиниць, 9,0-11,2 ц/га перетравного протеїну й 52,6-67,5 ГДж/га обмінної енергії. Для збалансування травостоїв за протеїном і вуглеводами та підвищення родючості ґрунтів слід широко застосовувати сівбу бобово-злакових травосумішок і з включенням тих же видів бобових трав, а із злакових – стоколос безостий (сорт Таврійський або Полтавський 52) і житняк гребінчастий. Одновидові посіви люцерни та еспарцету слід використовувати не більше двох років, а люцерно- або еспарцето-злакові травосумішки протягом трьох років. |
