Анотація до роботи:

Кернична І.З. Дослідження ефективності застосування антиоксидантів та ентеросорбентів за умов інтоксикації солями цинку та купруму. – Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. Інститут біології тварин УААН. – Львів, 2007.

Дисертація присвячена вивченню комбінованого впливу солей цинку та купруму на організм білих щурів за умов їх перорального введення. Отримані результати дозволяють стверджувати, що під впливом підвищених доз цинку та купруму в організмі тварин активуються процеси ліпопероксидації, на що вказує підвищення вмісту дієнових та трієнових кон’югатів, ТБК-реагуючих продуктів як в сироватці крові, так і в печінці уражених щурів. Виявлена активація вказаних процесів супроводжується змінами в антиоксидантній системі. В цих умовах знижується активність антиоксидантних ферментів (СОД та каталази), а також підвищується вміст церулоплазміну, відмічаються зміни у вмісті SH-груп та підвищення вмісту сечовини. Виявлені нами зміни та збільшення токсичних продуктів в ураженому організмі призводять до деструкції клітинних мембран та біомакромолекул. На це вказує підвищення вмісту фосфоліпідів у сироватці крові уражених тварин, продуктів окисненої модифікації білків (2,4-динітрофенілгідразонів), а також підвищена активність лужної фосфатази.

Використання антиоксиданту альтану, ентеросорбенту ентеросгелю виявилось ефективним для вищевказаних показників в організмі отруєних тварин.

Вперше досліджено хімічний склад листків калини звичайної. Встановлено значний вміст фенольних сполук та вітамінів, що дозволило використати їх в експерименті за умов отруєння солями цинку та купруму. Доведено ефективність та доцільність подальшого використання 10 % водного екстракту та суспензії із сухих листків з калини звичайної, що проявили антиоксидантні та сорбуючі властивості в умовах ураження організму підвищеними дозами солей цинку та купруму.

У дисертації наведено теоретичні положення та запропоновано способи вирішення проблем, які полягають у виявленні та корекції метаболічних порушень у тварин, під впливом токсичних уражень солями купруму та цинку. Для корекції порушень за вказаної інтоксикації використано ряд чинників (фітопрепарат альтан, сорбент ентеросгель та коригуючі засоби, отримані із листків калини звичайної), які проявляють антиоксидантні, сорбтивні, гепато- та мембранопротекторні властивості.

У процесі роботи вирішені завдання, поставлені перед її початком та зроблені наступні висновки:

1. У щурів, уражених солями купруму та цинку, активуються процеси вільнорадикального окиснення, зокрема, перекисного окиснення ліпідів, на що вказує підвищений вміст ТБК-реагуючих продуктів у печінці та сироватці крові (відповідно у 2,6 та 2,0 рази на 21-у добу дослідження).

2. У сироватці крові та печінці щурів після ураження солями цинку та купруму активуються процеси окисненої модифікації білків, про що свідчить вірогідне збільшення вмісту 2,4-динітрофенілгідразонів як основного, так і нейтрального характеру в сироватці крові та печінці протягом всього терміну дослідження.

3. Введення в організм тварин підвищених доз купруму та цинку вірогідно знижує активність каталази та супероксиддисмутази у сироватці крові. У печінці уражених тварин активність цих ферментів дещо зростала. За умов інтоксикації солями купруму та цинку в сироватці крові щурів зростає вміст церулоплазміну, SH-груп та сечовини (р<0,05).

4. Внутрішньошлункове введення ураженим щурам антиоксиданту альтану та сорбенту ентеросгелю знижує активність супероксиддисмутази в крові на 14 %, у печінці – на 8 %, а також нормалізує вміст церулоплазміну та SH-груп у досліджуваних тканинах.

5. Введення ураженим щурам ентеросгелю зменшує вміст 2,4-динітрофенілгідразонів основного та нейтрального характеру у сироватці крові та печінці майже до рівня норми. Застосування альтану лише частково знижує вміст цих продуктів у вказаних тканинах. Обидва коригуючі чинники знижують вміст фосфоліпідів у сироватці крові щурів на 55 % у кінці експерименту.

6. Визначено вміст вітаміну С у листках калини звичайної (130 мг/100 г сировини), каротиноїдів (36,40 мг/100 г сировини), флавоноїдів, макро- (K, Na, Ca, Mg) та мікроелементів (Zn, Co, Fe, Mn, Cu).

7. Показано, що внутрішньошлункове введення 10 % водного екстракту з листків калини звичайної після токсичного ураження щурів солями купруму та цинку пригнічує процеси окиснення ліпідів, нормалізує показники антиоксидантної системи, знижує вміст сечовини та церулоплазміну в сироватці крові.

Практичні рекомендації

За умов інтоксикації солями купруму та цинку для діагностики ступеня ураження організму рекомендується визначення вмісту ТБК-реагуючих продуктів та 2,4-динітрофенілгідразонів, які вказують на активацію вільнорадикальних процесів в ураженому організмі та деструкцію біомакромолекул.

Для зменшення ступеня інтоксикації ендогенними токсинами за умов ураження солями купруму та цинку доцільним є введення в організм тварин природного антиоксиданту альтану та сорбенту ентеросгель.

Публікації автора:

1. Кернична І.З. Вивчення вмісту деяких антиоксидантних сполук Viburnum opulus L. // Мед. хімія. – 2005. – Т. 7, № 4. – С. 51–53.

2. Кернична І.З. Застосування антиоксидантів та сорбентів для пригнічення окиснювальних процесів в ураженому міддю (ІІ) та цинком організмі. // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: Біологія. – 2006. – №3-4. – С. 121-126.

3. Кернична І.З. Окиснювальні процеси в організмі щурів за ураження солями Zn та Cu в підвищених дозах // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. – 2006. – Вип. 19. – С. 29-31.

4. Кернична І.З., Фіра Л.С. Калина звичайна – перспектива вивчення та застосування (огляд літератури) // Мед. хімія. – 2005. – № 1. – С. 104-107. (Дисертантом опрацьовано та узагальнено літературні дані, покладені в основу статті).

5. Кернична І.З., Фіра Л.С. Макро- та мікролементний склад різних органів калини звичайної // Мед. хімія. – 2005. – № 2. – С. 82-86. (Дисертантом проведено експериментальну частину, узагальнено отримані результати та проведено їх статистичну обробку).

6. Кернична І.З. Вміст деяких антиоксидантних сполук у Viburnum opulus // Матеріали VIII Міжнар. мед. конгресу студентів і молодих учених, приурочений до 150-ліття від дня народження І.Я. Горбачевського (10-12 травня 2004 р.). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 222.

7. Кернична І. Порівняльний аналіз вмісту макроелементів різних органів Viburnum opulus // Матеріали ІХ Міжнар. мед. конгресу студентів і молодих учених (Тернопіль, 21–22 квітня 2005 р.). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 218.

8. Кернична І.З. Вільнорадикальне окислення у тварин за умови ураження їх солями важких металів // Тези ІІ-ї Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Молодь і поступ біології” (21-24 березня 2006 р., м. Львів). – Львів, 2006. – С. 194.

9. Кернична И.З. Метаболические нарушения в организме крыс при поражении их солями меди и цинка // Материалы научно-практической конференции молодых ученых. – Пущино, 2006. – С. 282.

10. Вивчення вмісту аскорбінової кислоти в деяких видах лікарських рослин / Л.С. Фіра, І.З. Кернична, О.В. Цибульська, П.Г. Лихацький // Створення, виробництво, стандартизація, фарммакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 131-133. (Дисертантом визначено вміст вітаміну С у листках, корі та плодах калини звичайної, проведено аналіз літературних даних та участь у написанні тез).

11. Кернична І.З., Цибульська О.В., Лихацький П.Г. Вивчення вмісту біофлавоноїдів у деяких видах лікарських рослин // Міжнародна науково-практична конференція “Сучасний стан і проблеми еспериментальної та клінічної біохімії (11-12 листопада, м. Тернопіль) // Мед. хімія. – 2004. – №3. – С. 176. (Автором визначено вміст флавоноїдів у різних органах калини звичайної, проведено аналіз результатів та написання публікації).

12. Фіра Л.С., Кернична І.З., Лихацький П.Г. Мікроелементний склад деяких рослин Тернопільської області // Матер. VI Національного з’їзду фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України” (28-30 вересня 2005 р. м. Харків) / Ред. кол.: В.П. Черних та ін. – Х.: Вид-во НФаУ, 2005. – С. 789-790. (Дисертант взяла участь у визначенні мікроелементного складу листків, плодів, кори калини звичайної, аналізі результатів та написанні публікації).

13. Дослідження вмісту флавоноїдів у лікарській рослинній сировині / Л.С. Фіра, С.М. Марчишин, М.І. Шанайда, П.Г.Лихацький, І.З. Кернична, О.І. Грималюк, Р.Є. Нечай // Матеріали І-ї Міжнародної науково-практичної конференції “Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів” (6-7 квітня 2006 р., м. Тернопіль). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. – С.43. (Дисертантом проведено визначення вмісту флавоноїдів у корі, листках, плодах калини звичайної, аналіз результатів та здійснено статистичну обробку результатів).