Анотація до роботи:

Кобеляцький Ю. Ю. Диференційоване управління післяопераційним больовим синдромом в залежності від характеру болю і динаміки нейропластичності (клініко-експериментальне дослідження). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія. - Дніпропетровська державна медична академія, м. Дніпропетровськ, 2003.

Захищається 61 наукова робота, у яких приводяться результати обстеження 135 щурів (20 серій) в умовах адаптованої моделі післяопераційного болю та 336 хворих (22 клінічні групи) після оперативних втручань у гінекології, ортопедії, спинальній нейрохірургії, акушерстві й абдомінальній хірургії.

Експриментально досліджена динаміка сегментарних та супрасегментарних механізмів післяопераційної гіпералгезії, встановлена роль астроглії в її формуванні та роль збуджуючих і запальних механізмів ноцицепції, роль гіпералгезії в формуванні післяопераційного болю.

В клінічних умовах досліджена динаміка післяопераційного болю і сенсорних характеристик, а також їх зв’язок із метаболічними, запальними, стресовими, імунологічними показниками і нейроспецифічними білками. Проведено оцінку різних програм післяопераційної аналгезії в кожному розділі хірургії, а також обгрунтована і реалізована ідея створення першої в Україні служби гострого післяопераційного болю і проведений аналіз її діяльності.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми - лікування післяопераційного болю, що виявляється в розкритті загально-біологічних основ динаміки стану гіпералгезії як нейрофізіологічної основи післяопераційного болю, ролі церебральної астроглії, збуджуючих та запальних механізмів в її формуванні та можливості її фармакологічної модуляції; проведене комплексне дослідження динаміки алгічно-сенсорних показників в залежності від характеру післяопераційного болю у зв’язку із системою нейро-ендокринно-імунного контінууму в умовах різних схем збалансованої аналгезії із розробкою в залежності від характеру болю та динаміки нейрональної пластичності диференційованих схем знеболювання як основи для створення нової організаційної структури в лікувально-профілактичних закладах -служби лікування гострого болю та аналіз її діяльності.

1. Операційна травма супроводжується розвитком гіпералгезії на сегментарному та супрасегментарному рівнях ЦНС, яка опосередковується глутаматом та проявляється зниженням больових порогів, підвищенням мембранної фракції нейрональної молекули клітинної адгезії (НМКА), зростанням розчинної та зниженням філаментної фракції гліально-фібрилярного кислого білка (ГФКБ), що свідчить про важливу роль церебральної астроглії в механізмах формування гіпералгезії, яка проявляється порушенням нейрогліальних співвідношень у головному мозку.

2. Введення до операції морфіну не усуває змін НМКА і погіршує розлади експресії ГФКБ. Введення кетаміну до операції не впливає на нейрональну і частково нормалізує гліальну пластичність за рахунок філаментної фракції ГФКБ. Сумісне використання кетаміну і морфіну усуває обидва види порушень. Кетанов опосередковує свою дію на рівні астроглії.

3. Вісцеральний біль на нижньому поверсі черевної порожнини після гінекологічних оперативних втручань характеризувався значною інтенсивністю, максимальною вираженістю на 2 добу, в умовах традиційної терапії первинна і вторинна гіпералгезія існували до 6 доби спостереження. Вона усувалась застосуванням солпафлексу, як і надмірна стимуляція антиноцицептивних систем. Комбінація солпафлекс+інфільтрація додатково попереджала розвиток гіперестезії на останньому етапі спостереження. Включення регіонарних технік підвищує ефективність терапії.

4. Показники вісцерального болю після гінекологічних втручань та сенсорні характеристики мали слабку залежність із показниками дерматому розтину та середню із сенсорними характеристиками віддаленого дерматому. На перебіг сенсорних процесів у пацієнток в умовах вісцерального болю після гістеректомії впливають рівень моноамінів (А, ДОФА, дофамін), стрес-реалізуючі механізми (гістамін), а серотонін пов’язаний як із системою ноцицепції, так і з антиноцицептивними процесами, тобто, виконує стрес-лімітуючу роль. Адреналін виконує роль медіатора стрес-індукованої аналгезії, ДОФА, гістидін та серотонін приймають участь у процесах розвитку вторинної гіпералгезії. Існує залежність між сенсорними показниками та імунологічними маркерами. Встановлене вірогідне підвищення S100 (p=0,0002) на другу добу після операції і тісна залежність між нейроспецифічними білками та рівнем болю. Показано, що нейрональна молекула клітинної адгезії може служити клінічним маркером активності антиноцицептивної системи, а астрогліальна відповідь, яка опосередковується збуджуючими механізмами, пов’язана із запальними процесами. Рівень нейроспецифічних білків, імунологічні показники та сенсорні характеристики віддаленого дерматому є додатковими маркерами для характеристики нейрональної пластичності і гіпералгезії з метою направленої їх регуляції.

5. Найбільш ефективними техніками збалансованої анестезії в гінекології є інфільтрація рани та епідуральна анестезія/аналгезія (ППК ВАШ1 та ВАШ2 36,12 і 59,5 ум.од. та 37,58 і 64,50 ум.од. відповідно). В порядку підвищення ефективності аналгезії групи вісцерального болю на нижньому поверсі черевної порожнини розташувалися наступним чином: контроль (5,2), солпафлекс (3,8), солпафлекс+інфільтрація (3,2), епідуральна анестезія/аналгезія (2,7), інфільтрація (2,4). Показник NNH становив 4,8 : 4,2 : 3,4 : 3,1 : 2,6 відповідно.

6. При вісцеральному болю на верхньому поверсі черевної порожнини після холеци-стектомії рівень спонтанного болю був найвищим на 2 добу спостереження, індукованого - на 1 добу. Інтенсивність болю на верхньому поверсі черевної порожнини є найвищою серед усіх досліджуваних груп. При виконанні оперативного втручання розлади в системі гістамін-серотонін мають місце вже до операції і є додатковою характеристикою ноцицептивних процесів протягом післяопераційного періоду. В порядку підвищення ефективності знеболювання групи представлені в такому порядку: контроль : діклофенак : лідокаін : протибольова суміш. В останній групі ефективність знеболювання була вищою за контроль на 72,6% для ВАШ спокою і на 63,9% - для ВАШ при рухах. Системне введення лідокаіну сприяло скороченню терміну перебування в стаціонарі.

7. Глибокий соматичний біль після ортопедичних операцій на великих суглобах приводив до пластичних змін нервової системи вже до операції. На спонтанний біль в ортопедії впливали поріг переносності А-дерматому розтину, а індукований залежав від сенсорних показників (БПА від, БПС від, ТПС), рівня біогенних амінів (НА) і температурної реакції. Імунологічна система опосередковує пластичні зміни в центральній нервовій системі в умовах операційної травми.

8. Ефективність усунення глибокого соматичного болю була максимальною для ВАШ спокою в групі із використання морфіну (ППК=39,65 ум.од.), для болю при рухах - в групі внутрішньовенної КПА комбінацією морфін - кетамін (ППК=143,98 ум.од.). Середня ВАШ при рухах в групі КПА за весь період дослідження була 37,5±15,7 мм. Показники NNT та NNH складали відповідно в контролі 4,1 та 3,9, в групі морфіну - 3,8 та 4,5, при використанні фентанілу - 4,5 та 3,8, а в групі КПА - 3,1 та 4.3.

9. За умов традиційного знеболювання нейропатичного болю первинна сенситизація мала місце протягом всього періоду спостереження, кетолонг тимчасово нормалізував сенсорні розлади, кетамін і комбінація кетамін-кетолонг повністю нормалізували нейрональну пластичність. Динаміка первинної гіпералгезії залежала від стресових показників, вторинної гіпералгезії - від стану антиноцицептивної системи. Існування тривалого нейропатичного болю залучає в реалізацію своїх ефектів процеси нейрогенного запалення, нейроімунні механізми та показники симпатоадреналової системи.

10. Для усунення нейропатичного болю включення кетаміну в якості запобіжної аналгезії на 69,82% підвищувало ефективність лікування спонтанного болю, комбінація кетолонг - кетамін була найефективнішою для усунення індукованого болю (зменшення ППК ВАШ на 59,74%). Інтегральні показники ефективності та безпеки аналгезії були найкращими у групі кетолонг-кетамін (NNT=2,4, NNH=3,7) і в групі ізольованого застосування кетаміну (NNT=3,8, NNH=3,6). Задоволення хворих результатами знеболювання було найвищим в комбінованій групі (4,7±0,5 балів).

11. Створення нової організаційної структури служби лікування гострого болю дозво-

лило за весь час спостереження скоротити середню інтенсивність болю за ВАШ на 20,5 мм (43,8%), час утримання максимальних значень ВАШ - на 9,5 годин (58,6%), зменшити час перевищення ВАШ 30 мм (порогу аналгезії) на 8,4 години (40,8%). Розширення арсеналу технік знеболювання дозволило скоротити на 10,2 мг (43,4%) кількість наркотичних аналгетиків за рахунок більш широкого застосування аналгетиків інших класів на підставі розробки індивідуальних програм знеболювання в залежності від галузі хірургії. Розроблена організаційна структура служби та форми документів для поточного та заключного контролю її діяльності.

Публікації автора:

Самостійні (22)

1. Кобеляцкий Ю.Ю. Возбуждающие механизмы ноцицепции и их клиническое значение // Травма. – 2003. – Т.4, №2. – С.218-233.

2. Кобеляцкий Ю.Ю. Солпафлекс как компонент послеоперационного обезболивания при абдоминальной гистеректомии // Український медичний часопис. – 2002. - №6 (32). - С. 134-138.

3. Кобеляцький Ю.Ю. Динаміка змін кортизолу та нейроспецифічних білків як критерій обєктивізації післяопераційного болю після великих оперативних втручань в гінекології та ортопедії // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2002. - №4. - С.46-50.

4. Кобеляцкий Ю.Ю. Варианты опережающего обезболивания у больных при поясничной дискэктомии // Харківська хірургічна школа. – 2002. – Т.3, №4. - С.99-106.

5. Кобеляцкий Ю.Ю. Современная концепция обезболивания и новые подходы к коррекции острой боли // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – Т.2, №11. - С.141-143.

6. Кобеляцкий Ю.Ю. Совместное использование морфина и кетамина для контролируемой пациентом аналгезии после ортопедических операций // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2002. - №2(д). Матеріали науково-практичної конференції 26-27 вересня 2002 р. Ужгород. - С. 80-83.

7. Кобеляцький Ю.Ю. Імунологічні аспекти знеболювання великих ортопедичних операцій // Проблеми військової медицини. Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. – 2002. - №11. - С.751-758.

8. Кобеляцький Ю.Ю. Динаміка сенсорних процесів після великих ортопедичних операцій в умовах спинальної анестезії і аналгезії // Медичні перспективи. – 2002. - Т.1, №2. - С.79-83.

9. Кобеляцкий Ю.Ю. Метаболический ответ и болевой синдром после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава // Травма. – 2002. – Т.3, №1. - С.83-89.

10. Кобеляцький Ю.Ю. Сучасний погляд на проблему гострого болю і можливості стадолу в його корекції (аналіз рандомізованих контрольованих досліджень) // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2002. - №2. - С.83-88.

11. Кобеляцький Ю.Ю. Варіанти збалансованої аналгезії при абдомінальній гістеректомії // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2002. - №1. - С. 49-54.

12. Кобеляцкий Ю.Ю. Сенсорное тестирование как метод оценки пластичности центральной нервной системы в послеоперационном периоде // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2002. - Т.1, №18. - С. 35-41.

13. Кобеляцький Ю.Ю. Больовий синдром та стресова відповідь на операційну травму після тотального ендопротезування кульшестегенного суглобу // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва – 2001. - №4. – С.52-57.

14. Кобеляцький Ю.Ю. Метаболічна відповідь в умовах знеболювання продеіном після поперекової дискектомії // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. - 2001. - №3. - С.60-64.

15. Кобеляцький Ю.Ю. Використання продеіну для післяопераційного знеболювання в спинальній нейрохірургії // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. - 2001. №2. - С.88-93.

16. Кобеляцкий Ю.Ю. Болевой синдром и стрессовый ответ после операций в абдоминальной хирургии // Таврический медико-биологический вестник. – 2001. – Том.4, №1-2. – С.48-52.

17. Кобеляцкий Ю.Ю. Влияние L-глутамата и МК-801 на динамику экспериментальной послеоперационной гипералгезии в различных отделах центральной нервной системы // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды КГМУ им. С.И.Георгиевского. - Симферополь, 2001. - Т.137, Ч.3. - С.68-73.

18. Кобеляцький Ю.Ю. Вплив кетанову на соматичний та вісцеральний компоненти больового синдрому після абдомінальної гістеректомії // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. - 2001. - №1. – С.51-56.

19. Кобеляцький Ю.Ю. Епідуральна анестезія та аналгезія при абдомінальній гістеректомії // Медичні перспективи. – 2001. – Т.VI, №2. - С.61-66.

20. Кобеляцький Ю.Ю. Запальна відповідь та післяопераційний біль після хірургічних втручань // Медичні перспективи. – 2001. – Т.VI. №1. - С.42-47.

21. Кобеляцький Ю.Ю. Застосування кетанову для знеболювання після абдомінальної гістеректомії // Медичні перспективи. – 2000. – Т.V. №4. - С.70-76.

22. Кобеляцкий Ю.Ю. Особенности течения послеоперационного болевого синдрома в различных областях хирургии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. - Т.1(д). - С.44-46.

у співавторстві (12)

23. Усенко Л.В., Кобеляцкий Ю.Ю. Послеоперационная боль: устранение или контроль? // Лікування і діагностика. - 2003. - №2 – С.20-26. (автором особисто узагальнені літературні дані та результати власних досліджень, представлено досвід роботи служби лікування гострого болю)

24. Ushakova G.A., Kozubenko N.V., Kobeliatsky Y.Y. Ketanov prevents changes in the level of calcium-binding protein S-100-beta under postoperative pain // Нейрофизиология/Neurophysiology. - Proceedings of the international summer workshop “Pharmakology of the synaptic transmission in the nervous system”. – 2002. - V.34, N.2/3. – P.262-263. (автором особисто проведені операції на щурах, частково забір зразків мозку та крові)

25. Кобеляцький Ю.Ю., Дєєв В.В., Моісеєнко Д.В. Системне введення лідокаіну підвищує ефективність інтра- та післяопераційного знеболювання при холецистектомії // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. - 2001. - №1. – С.102-106. (автором проведені перші знеболювання, забір зразків крові для дослідження, статистична обробка результатів, написання статті)

26. Кобеляцький Ю.Ю., Коломоєць А.В. Лісненко О.І.. Потерайло П.Я. Інфільтрація рани підвищує ефективність післяопераційного знеболювання після абдомінальної гістеректомії // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. - Т.2, №11. - С.58-64. (автором особисто проведені обстеження в післяопераційному періоді, узагальнення результатів, написання статті).

27. Кобеляцький Ю.Ю., Йовенко І.О., Рябчій Б.П. Запобіжне знеболювання із застосуванням магнія сульфату в абдомінальній хірургії // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. - Т.1, №10. - С. 12-21. (автором особисто обстежувались хворі, проведені окремі анестезії, проведена статистична обробка)

28. Кобеляцкий Ю.Ю., Ушакова Г.А. Влияние морфина и кетамина на нейрональную и синаптическую пластичность при послеоперационной гипералгезии // Журнал Академії медичних наук України. - 1999. - Т.5, №4. - С.732-742. (автором особисто проведені експерименти, статобробка, написання статті)

29. Козубенко Н.В., Кобеляцкий Ю.Ю., Ушакова Г.А. Изменение экспрессии белков астроглии в условиях послеоперационной гипералгезии // Нейрофизиология/Neurophysiology. - 2001. – Т.33, №6. – С.393-398. (автор особисто провів експерименти, статистичну обробку, обговорення результатів)

30. Ушакова Г.А., Корниловская И.Н., Кобеляцкий Ю.Ю. Участие гепарина и гепаринсвязывающих белков мозга крыс в процессе гипералгезии // Биополимеры и клетка. – 2001. – Т.17, №5. - С.428-433. (автор особисто провів нейрофізіологічну частину експерименту, брав участь у заборах мозку, обговоренні результатів)

31. Козубенко Н.В., Кобеляцкий Ю.Ю., Ушакова Г.А. Содержание S100 в мозге и сыворотке крови в условиях послеоперационной гипералгезии // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2001. – Т.10, №3. – С.301-304. (автором особисто проведені вимірювання електричних порогів, часткове написання статті)

32. Усенко Л.В., Кобеляцкий.Ю.Ю., Павлов В.А., Гавура А.Я. Первый опыт создания службы лечения послеоперационной боли в Украине // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. - №2(д). Матеріали Пленуму Асоціації анестезіологів України, Ялта, 26-28 вересня 2001 р. - С.111-115. (автором з професором Усенко Л.В. внесена пропозиція про створення служби, здійснено керівництво роботою на всіх етапах, узагальнення матеріалу і написання статті)

33. Кобеляцкий Ю.Ю., Йовенко И.А., Коломоец А.В. Адаптация новой экспериментальной модели послеоперационной боли // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 1998. - Т. 2, № 3. - С. 6-9. (автором особисто проведені експерименти, статистична обробка та написання роботи)

34. Усенко Л.В., Кобеляцкий Ю.Ю., Волкова И.Н., Тютюнник А.Г., Кравченко А.М. Новые подходы к послеоперационному обезболиванию в хирургической клинике // Український медичний часопис. – 1997. - Т.1, №1. - С.62-67. (автором особисто відпрацьовувалась техніка обстеження хворих із больовим синдромом, статистична обробка та узагальнення результатів)

глави в посібниках (1)

35. Кобеляцкий Ю.Ю., Волкова И.Н., Кудряшов А.Н. Поcлеоперационное обезболивание в ортопедии и травматологии // Современные аспекты рационального обезболивания в медицинской практике: Практическое руководство / Под ред А.И.Трещинского, Л.В.Усенко, И.А.Зупанца. – Киев.: Морион, 2000. – С.42-45.

методичні розробки (2)

36. Кобеляцкий Ю.Ю. КЕТАНОВ (кеторолак трометамин) и послеоперационное обезболивание в различных областях хирургии (рандомизированные контролируемые исследования). - 2002. – 72 c.

37. Кетолонг-Дарница - опыт клинической практики: научно-практическое пособие (под общей ред. Усенко Л.В., Кобеляцкого Ю.Ю.). – Днепропетровск-Киев, 2002. - 59 с.

тези конференцій – Україна (7)

38. Кобеляцкий Ю.Ю. Возбуждающие механизмы ноцицепции и их клиническое значение // Тезисы Украинской научно-практической конференции с международным участием “Травматическая болезнь”. Донецк, 2003. - С.39.

39. Ушакова Г.А., Козубенко Н.В., Кобеляцкий Ю.Ю. Влияние препарата «Кетанов» на уровень нейроспецифических белков в условиях послеоперационной гипералгезии // Укр. біохім. журнал. - 2002. - Т.74. Спеціальний випуск. VIII Український біохімічний з’їзд 1-3 жовтня 2002; м. Чернівці. Матеріали №4а (додаток 1). - С.185-186. (автором особисто проведені вимірювання больових порогів, статистична обробка та узагальнення результатів)

40. Кобеляцький Ю.Ю. Фармакологічні аспекти післяопераційного знеболювання: нові можливості старих препаратів // II Національний з’їзд фармакологів України, 1-4 жовтня 2001 р. “Фармакологія 2001- крок у майбутнє”. Тези доповідей. - Дніпропетровськ, 2001. - С.115.

41. Кобеляцкий Ю.Ю., Козубенко Н.В., Ушакова Г.А. Новое в механизмах действия нестероидных противоспалительных препаратов: кетанов // Архив клинической и экспериментальной медицины. II конференція Українського товариства нейронаук, присвячена 70-річчю кафедри фізіології ДонДМУ ім.М.Горького. – 2001. - Т.10, №2. - С.164. (автором особисто проводились операції, вимірювання больових порогів, оцінка поведінкових реакції, статистична обробка результатів)

42. Кобеляцкий Ю.Ю. Новые возможности управления послеоперационным болевым синдромом // Анестезиология и реаниматология. Проблемы, поиски, перспективы. Тезисы работ к 25-летию кафедры анестезиологии и реаниматологии. Днепропетровск, 1998 - С.52.

43. Кобеляцкий Ю.Ю., Ушакова Г.А., Коломоец А.В. Йовенко И.А. Уровень фракций глиально-фибриллярного кислого белка в полушариях мозга крыс как показатель реакции ЦНС на послеоперационную гипералгезию // Анестезиология и реаниматология. Проблемы, поиски, перспективы. Тезисы работ к 25-летию кафедры анестезиологии и реаниматологии. Днепропетровск, 1998. - С.53-54. (автором проводились операції, вимірювання електричних порогів та статобробка результатів)

44. Кобеляцький Ю.Ю., Коломоєць А.В. Йовенко І.О. Апробація нової моделі післяопераційного болю на білих щурах // Фізіологічний журнал. - Т.44, №3, - 1998. - С. 338. (автором особисто запропонована та реалізована модифікація експериментальної моделі післяопераційного болю)

тези конференцій – Росія (4)

45. Кобеляцкий Ю.Ю. Дифференцированная оценка первичной и вторичной гипералгезии после операций в гинекологии с помощью сенсорного тестирования // Тезисы докладов Российской научно-практической конференции с международным участием “Клинические и теоретические аспекты острой и хронической боли”, 28-30 мая 2003 г. - Нижний Новгород, Россия, 2003. - С.76-78.

46. Кобеляцкий Ю.Ю. Совместное использование кетанова и кетамина повышает качество послеоперационного обезболивания в абдоминальной хирургии // Тезисы Российской научно-практической конференции «Патологическая боль», 14-16 октября 1999 г. - Новосибирск, 1999. - С.142.

47. Кобеляцкий Ю.Ю. Возможные пути коррекции экспериментальной послеоперационной гипералгезии с учетом реакции астроглии. // IX Всероссийская научная конференция “Актуальные вопросы анестезиологии и реаниматологии” (под.ред проф. Ю.С.Полушина). Санкт-Петербург, 29-30 октября 1998 г. Материалы конференции, Спб, 1998. – 172с. - С.88.

48. Кобеляцкий Ю.Ю. Синаптическая пластичность как отражение гипералгезии при экспериментальной послеоперационной боли // Шестой Всероссийский съезд анестезиологов и реаниматологов. 7-10 октября 1998 г. Тезисы докладов и сообщений. –Москва, 1998. - С.160.

тези конференцій - дальнє зарубіжжя (13)

49. Kobeliatsky Y. Kozubenko N. Ushakova G. Astroglial reaction to postoperative pain and glutamate and MK-801 effect // Abstracts 10th World Congress on Pain August 17-22, 2002, San-Diego, California, USA. - IASP Press. – P.365 (1085-P1) (автором особисто проведені операції у щурів, нейрофізіологічні і поведінкові дослідження, підготовка та представлення постерної доповіді)

50. Ushakova G., Kozubenko N., Kobeliatsky Y. Glycosidase activity in the serum of the rats under postoperative hyperalgesia and ketanov application // Abstracts 10th World Congress on Pain August 17-22, 2002, San-Diego, California, USA. - IASP Press. – P.153. (151-P85) (автором проведена оцінка ефективності терапії, дослідження нейрофізіологічних та поведінкових маркерів, підготовка та представлення постерної доповіді)

51. Kobeliatsky Y.Y. Mutual administration morphine and ketamine // 10 World Congress of Pain Physicians, May 2002, Caliary, Italia. Abstract Book. – 2002. - P.123.

52. Kobeliatsky Y.Y. One year experience of the first Acute Pain Service in Ukraine // „Pain Management in the 21 Century”, 2-nd World Congress of World Institute of Pain, June 27-30, 2001. Istanbul, Turkey. Abstract Book. – 2001. - P.324.

53. Kozubenko N., Kobeliatsky Y., Ushakova G. Elevation of S-100b level in rat brain and blood serum under postoperative pain // Journal of Neurochemistry. ISN/ASN Joint Meeting, August 26-31, 2001. Buenos Aires, Argentina.– 2001. - Vol.78, (Suppl.1). - P.16. (AP05-02) (автором особисто проведений експеримент та обговорення абстракту)

54. Ushakova G.A., Kobeliatsky Y.Y. N-CAM level alteration in the rat brain under an experimental model of postoperative pain // European Journal of Neuroscience. Abstract Book Federation of European Neuroscience Societies (FENS), Millenium Meeting. 24-28 June, Brighton, UK. - 2000. - Vol.12, Suppl.11. - P.122. (059-02 p.2) (автором особисто виконаний експеримент, оцінені та обговорені результати)

55. Kobeliatsky Y.Y. Preemptive mutual administration of lamotrigine and MgSO4 decreases the level of postoperative pain after spinal surgery // Abstracts 9th World Congress on Pain August 22-27, 1999. Vienna, Austria. – 1999. - IASP Press. - P.584.

56. Коbeliatsky Y., Ussenko L. Preemptive administration of magnesii sulfatis decreases the level of postoperative pain after histerectomy // Ansthesologie&Intenzivmedizin. Abstracts X German Congress of Anaesthesiology, 5-8 May, 1999. Wiesbaden, Germany. – 1999. – S.170, PO 181. (A 181.67) (автором особисто виконане дослідження хворих в післяопераційному періоді, проведена обробка даних та підготовка абстракту)

57. Коbeliatsky Y., Ushakova G. Interaction Among Expression NCAM and Excitatory Mechanism of Hyperalgesia on the Experimental Model of Postoperative Pain // Pain Research & Management. Annual Meeting of Canadian Pain Society. May, 28-30, 1998. Sascatchewan, Canada. - 1998. - Vol.3, N.1 - P.61. (53) (автором особисто проведено вивчення больових порогів та частково забір мозку у щурів)

58. Коbeliatsky Y., Iovenko I., Kolomoets A. Decreasing of experimental postoperative pain and the prevention of acute pain chronisation: new possibilities. // European neuropsychopharmacology. Abstracts of the ECNP Regional Meting, April, 2-4, 1998. Athens, Greece. – 1998. – Vol.8, Suppl.1. - S.43-44. (C-121) (автором особисто проведені дослідження щурів, статобробка результатів та підготовка абстракту)

59. Коbeliatsky Y., Ussenko L. (1998) Postoperative analgesia in spinal neurosurgery // Abstracts 10 European Congress of Anaesthesiology, June 30th- July 4th. Frankfurt/Main, Germany. S546. (PP-E 900.38) (автором здійснено клінічну частину роботи, узагальнення результатів, підготовку та представлення постерної доповіді)

60. Коbeliatsky Y., Ushakova G. Experimental postincisional pain: hyperalgesia, behavioral responses and synaptic plasticity // Abstracts of 10 European Congress of Anaesthesiology, June 30th- July 4th. Frankfurt/Main, Germany. - 1998. - S546. (PP-E 900.39) (автором особисто прооперовані щури, проведено вимірювання больових порогів та поведінкових реакцій, оцінка результатів, підготовка та представлення постерної доповіді)

61. Tutunnik A., Коbeliatsky Y., Kravtchenko A. Nonsteroid antiinflammatory drugs for postoperative analgesia in surgery // Abstracts of 10 European Congress of Anaesthesiology, June 30th- July 4th. Frankfurt/Main, Germany. - S546. (PP-E 900.37) (автором особисто проводилася алгезіметрія і оцінка ефективності знеболювання, узагальнення матеріалу, підготовка та представлення постерної доповіді)