Анотація до роботи:

Седінкін В. А. Ефективність різних варіантів нейропротекторної терапії при кетоацидотичних кризах у хворих на цукровий діабет. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню, дослідженню ефективності та впровадженню в клініку оптимальних варіантів нейропротекції у хворих на цукровий діабет 1 типу з кетоацидотичними кризами. Встановлено, що стандартна інтенсивна терапія не сприяла створенню адекватного кисневого обміну. Диспропорція між DО₂ та VО₂, порушення засвоєння основного для нейронів енергетичного субстрату – глюкози призводила до кисневої заборгованості організму та розвитку тканинної гіпоксії змішаного ґенезу. Енергодефіцит в ЦНС, що розвинувся, викликав дисфункцію найбільш чутливих до гіпоксії органів-мішеней із розвитком недостатності високоспеціалізованих функцій ЦНС, що не забезпечувало повноцінності відновлення когнітивних функцій до 28 доби спостереження. Застосування нейрометаболічних засобів призводить до стабілізації вже на ранніх етапах спостереження співвідношення показників DO₂ та VO₂ при одночасній активації процесів, які покращують кисневий обмін в нейронах, що усуває біоенергетичну недостатність та забезпечує повноцінну психоневрологічну та соціальну реабілітацію хворих, які перенесли епізод мозкової гіпоксії як в ранньому, так і у віддаленому періодах.

У дисертації на підставі результатів комплексного нейропсихологічного, клінічного, електрофізіологічного та біохімічного обстеження хворих з КАК на тлі ЦД 1 типу надано клінічне узагальнення і вирішення наукового завдання – оптимізації ІТ КАК з порушенням свідомості до прекоми/коми нейрометаболічними препаратами. На підставі отриманих даних розроблена технологія вірогідного збереження порушених когнітивних функцій.

1. КАК на тлі ЦД 1 типу порушують обмін О₂ на всіх етапах: при надходженні із легень (РаО₂ на 18,8%, р<0,05, менше від норми), доставці до клітин (DO₂ на 8,6%, р<0,05, нижче від норми), утилізації клітинами (VO₂ на 40,1%, р<0,05, КУО₂ – на 29,4%, р<0,05, перевищують норму). Дефіцит доставки О₂ підтримується відносно гіпердинамічним типом гемодинаміки (СІ – 4,1 ± 0,3 л/хвм²) з вираженою гіпервазотонією (ЗПСО на 52,03%, р<0,05, більше від норми). Відсутність утилізації глюкози клітинами головного мозку (рівень глюкози у крові, що притікає до головного мозку – 18,56 ± 3,8 ммоль/л та відтікає від нього – 19,91 ± 3,7 ммоль/л) та дисрегуляція енергетичного обміну у них підтверджується збільшенням лактату як у крові, що притікає до мозку (до 175% понад норму, р<0,01), так і у крові, що відтікає від нього (до 197,8% понад норму, р<0,01), декомпенсованим метаболічним ацидозом (рНа – 7,0, рНj – 6,9). ВЕ у крові, що притікає до головного мозку та відтікає від нього, знижується, відповідно, на 1569% (р<0,01) та на 5675% (р<0,01) від норми. Це порушує основну функцію клітин головного мозку – свідомість до прекоми/коми (ШКГП – 19,5 ± 7,2 балів). Наявність у хворих на ЦД 1 типу КАК в катамнезі обумовлює загальне зниження когнітивних функцій: показників мислення – на 26,1% (р<0,05), уваги – на 37,9% (р<0,05), пам’яті – на 25,9% (р<0,05).

2. Стандартна ІТ не усуває дефіциту РаО₂ (на 14,1 %, р<0,05, менше від норми) до 5 доби спостереження. Це супроводжується підвищеною десатурацією венозної крові (Ct(a-j)О₂ становить на 113,5 %, р<0,05 понад норму) та зменшенням CtО₂ як у крові, що притікає до головного мозку (на 9,8%, р<0,05, від норми), так і крові, що відтікає від нього (на 18,8%, р<0,05, від норми). DО₂ не досягає норми до кінця спостереження на тлі уповільненого переходу гемодинамічного профілю від відносно гіподинамічного на 1 добу до відносно нормодинамічного на 5 добу лікування. Розлади споживання О₂ утримуються до 5 доби дослідження (КУО₂ на 26,2%, р<0,05, перевищує норму), що свідчить про наявність енергодефіциту та підтверджується гіперлактатемією у крові, що притікає до головного мозку (на 73,7%, р<0,05, понад норму) та відтікає від нього (на 64,5%, р<0,05, понад норму). Це уповільнює відновлення когнітивних функцій. На 5 добу лікування показник мислення становить 36,9% (р<0,05) від норми для здорових та 50% (р<0,05) – від норми для хворих на ЦД 1 типу, КСУ – 31,3% (р<0,05) від норми для здорових або 50,6% (р<0,05) від норми для хворих на ЦД, показник пам’яті – 69,8% (р<0,05) від норми для здорових або 94,3% (р>0,05) від норми для хворих на ЦД. На 28 добу дослідження показник мислення становить 66,3% (р<0,05), уваги – 49,7% (р<0,05), пам’яті – 76,6% (р<0,05) від норми для здорових осіб або, відповідно, 89,7% (р>0,05), 80,1% (р<0,05) від норми для хворих на ЦД 1 типу в стадії компенсації.

3. Включення до ІТ актовегіну сприяє прискореній нормалізації вихідних порушень обміну О₂ з 3 доби спостереження, коли РаО₂ та РjО₂ вірогідно не відрізняються від норми. Разом з тим, залишається дефіцит CtО₂ у крові, що притікає та відтікає від головного мозку, невірогідне збільшення десатурації венозної крові. До 3 доби зберігається відносно гіподинамічний тип гемодинаміки з наступним переходом до відносно нормодинамічного (СІ – 3,9 ± 0,2 л/хвм²) з помірною гіпервазотонією (ЗПСО – 1681,5 ± 54,8 дин/смс⁵), що забезпечує нормалізацію DO₂ та VO₂, значення яких вірогідно не відрізняються від норми. Про поліпшення під впливом актовегіну надходження та відновлення споживання глюкози клітинами головного мозку свідчать рівні глюкози у крові, що притікає до головного мозку (8,14 ± 0,36 ммоль/л) та відтікає від нього (8,02 ± 0,53 ммоль/л), та лактату у крові, що притікає (49,2%, р<0,05, від вихідного рівня) та відтікає від головного мозку (51,4%, р<0,05, від вихідного рівня). Це підвищує ступінь відновлення когнітивних функцій на 5 добу спостереження, коли показник мислення складає 45,6% (р<0,05) від норми для здорових осіб або 61,8% (р<0,05) від норми для хворих на ЦД, КСУ – 44,4% (р<0,05) від норми для здорових та 71,7% (р<0,05) від норми для хворих на ЦД, показник пам’яті – 80,0% (р<0,05) від норми для здорових або на 8,1% (р<0,05) перевищує норму для хворих на ЦД в стадії компенсації.

4. Застосування реамберину в ІТ у хворих з КАК на тлі ЦД 1 типу вірогідно не змінює темп відновлення надходження О₂ із легенів та нормалізації CtО₂ у порівнянні з актовегіном. На 2 добу лікування десатурація венозної крові вірогідно не відрізняється від рівня стандартної ІТ, на 3 добу вірогідно (на 23,6%, р<0,05) перевищує рівень її у хворих, що отримують актовегін. Під впливом реамберину з 1 доби і до кінця строку спостереження формується відносно гіпердинамичний тип гемодинаміки на тлі прогресуючої нормалізації ЗПСО з 2 доби спостереження. Це збільшує DO₂ проти попередніх груп на 22,3% - 28,1% (р<0,05) на 1 добу дослідження, на 11,5%-28,9 % (р<0,05) – на 2 добу, на 29,3% - 21,8% (р<0,05) – на 3 добу та підтримує VO₂ на високому рівні (на 38,4%, р<0,05, понад норму на 1 добу, на 58,7%, р<0,05 – на 2 добу, на 61,8%, р<0,05 – на 3 добу, на 28,9%, р<0,05 – на 5 добу). Незважаючи на те, що введення реамберину не має переваг щодо відновлення споживання глюкози клітинами головного мозку, вірогідне збільшення під його впливом DO₂ та VO₂ забезпечує високу якість відновлення когнітивних функцій на 5 добу спостереження, коли показник мислення становить 70,7% (р<0,05) від норми для здорових осіб або 95,6% (р>0,05) від норми для хворих на ЦД, КСУ – 60,8% (р<0,05) від норми для здорових або 98,1% (р>0,05) від норми для хворих на ЦД, показник пам’яті – 86% (р<0,05) від норми для хворих або на 16,3% (р<0,05) перевищує норму для хворих на ЦД.

5. Поєднане застосування актовегіну з реамберином призводить до

нормалізації надходження О₂ із легенів вже з 3 доби лікування та вірогідно нормалізує Ct(a-j)О₂ з 1 доби. Тільки під впливом спільного використання препаратів DО₂ вірогідно та більшою мірою проти інших груп перевищує норму з 1 доби і до кінця спостереження, що доводить синергічний вплив препаратів на DО₂ та забезпечується її гемодинамічною складовою: формуванням відносно гіпердинамічного типу гемодинаміки вже з 1 доби дослідження при нормалізації ЗПСО з 2 доби. Тенденція до нормалізації VO₂ виникає з 2 доби спостереження. Це прискорює нормалізацію метаболічних змін у клітинах головного мозку та підтверджується динамікою лактату у крові, що притікає до головного мозку (до 43,4%, р<0,05, понад норму) та відтікає від нього (до 41,9%, р<0,05, понад норму), на 5 добу спостереження. Достовірна тенденція до нормалізації енергообміну у клітинах головного мозку підтверджується покращенням якості відновлення когнітивних функцій: показник мислення зростає до 85,3% (р<0,05) від норми для здорових або на 15,6% (р<0,05) перевищує її для хворих на ЦД, КСУ становить 66,2% (р<0,05) від норми для здорових або на 6,7% (р<0,05) перевищує її для хворих на ЦД, показник пам’яті збільшується до 93,2% (р>0,05) від норми для здорових або на 25,9% (р<0,05) перевищує норму для хворих на ЦД в стадії компенсації.

6. Застосування нейрометаболічних препаратів прискорює відновлення свідомості: на 8,7 ± 4,3 годин (р<0,05) – під впливом актовегіну, на 10,8 ± 4,6 годин (р<0,05) – під впливом реамберину та на 19,2 ± 3,8 годин (р<0,05) під впливом їх спільного використання, що поліпшує якість відновлення когнітивних функцій на 28 добу після КАК. Так, показник мислення становить 83,6% (р<0,05) від норми для здорових або 13,2% (р<0,05) понад норму для хворих на ЦД в групі з актовегіном; 89,1% (р<0,05) від норми для здорових або 20,6% (р<0,05) понад норму для хворих на ЦД в групі з реамберином; 93,6% (р>0,05) від норми для здорових або 26,6% (р<0,05) понад норму для хворих на ЦД в групі із сполученим їх застосуванням. КСУ становить 65,9% (р<0,05) від норми для здорових або 6,3% (р>0,05) понад норму для хворих на ЦД в групі з актовегіном; 81,9% (р>0,05) від норми для здорових або 32,2% (р<0,05) понад норму для хворих на ЦД в групі з реамберином; 82,6% (р>0,05) від норми для здорових або 33,2% (р<0,05) понад норму для хворих на ЦД в групі із сполученим їх застосуванням. Показник пам’яті становить 83,1% (р<0,05) від норми для здорових або 12,3% (р>0,05) понад норму для хворих на ЦД в групі з актовегіном; 92,5% (р>0,05) від норми для здорових або 25% (р<0,05) понад норму для хворих на ЦД в групі з реамберином; 96,7% (р>0,05) від норми для здорових або 30,7% (р<0,05) понад норму для хворих на ЦД в групі із сполученим їх застосуванням. Це дозволяє вважати за доцільне спільне використання актовегіну та реамберину в ІТ КАК з порушенням свідомості до прекоми/коми на тлі ЦД 1 типу.

Публікації автора:

1. Нейропротекторное влияние актовегина у больных с диабетическим кетоацидозом / [Е. Н. Клигуненко, В. А. Сединкин, Г. Д. Мариноха, О. А. Гусакова, Е. В. Верзунина] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. – №1 Д. – С. 167–168.

Здобувачем особисто проведено обстеження когнітивних функцій, формування комп’ютерних баз даних, статистична обробка та узагальнення результатів.

2. Седінкін В. А. Органопротекторні ефекти реамберину при діабетичному кетоацидозі / В. А. Седінкін, О. М. Клігуненко // Медичні перспективи. – 2006. – Т. XI, № 2. – С. 35–42.

Здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз отриманих даних, статистична обробка, підготовка матеріалу до публікації.

3. Сединкин В. А. Влияние реамберина на психоневрологический статус больных, перенесших диабетический кетоацидоз с нарушением сознания / В. А. Сединкин, Е. Н. Клигуненко // Експериментальна і клінічна медицина. – 2006. – № 4. – С. 101–104.

Здобувачем особисто проведено обстеження когнітивних функцій, аналіз отриманих даних, статистична обробка, підготовлено матеріал до публікації.

4. Клигуненко Е. Н. Применение реамберина в интенсивной терапии больных с декомпенсированным сахарным диабетом I-го типа / Е. Н. Клигуненко, В. А. Сединкин // Запорожский медицинский журнал. – 2007. – № 3. – С. 58–63.

Здобувачем впроваджена методика нейропротекторної терапії з використанням реамберину та проведена оцінка її ефективності.

5. Сединкин В. А. Особенности обмена кислорода, мозгового метаболизма и гемодинамики у больных с тяжелым диабетическим кетоацидозом / В. А. Сединкин, Е. Н. Клигуненко // Медицина сьогодні і завтра. – 2007. – № 3. – С. 99–102.

Здобувачем проведено аналіз літературних джерел, обстеження хворих і узагальнення результатів.

6. Применение реамберина в лечении больных с тяжелым диабетическим кетоацидозом / [Е. Н. Клигуненко, В. А. Сединкин, Г. Д. Мариноха, Э. И. Таджиева] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2007. – № 3 Д. – С. 68–69.

Здобувачем узагальнено результати власних досліджень і розроблено оптимальний режим застосування препарату.

7. Сединкин В. А. Эффективность актовегина в лечении больных с диабетическим кетоацидозом / В. А. Сединкин // Медицина неотложных состояний. – 2007. – № 2 (9). – С. 87–89.

8. Сединкин В. А. Нейропротекция в интенсивной терапии диабетического кетоацидоза / В. А. Сединкин, Е. Н. Клигуненко // Медицина неотложных состояний. – 2006. – № 4 (5). – С. 89–95.

Здобувач здійснив пошук джерел інформації та їх літературну обробку.

9. Сединкин В. А. Реамберин в интенсивной терапии диабетического кетоацидоза / В. А. Сединкин, Е. Н. Клигуненко // Вестник интенсивной терапии. – 2006. – № 2. – С. 74–77.

Здобувачем запропонована методика нейропротекторної терапії з використанням реамберину, проведено обстеження хворих, статистична обробка та узагальнення результатів.

10. Сединкин В. А. Нейропротекторное действие реамберина при диабетическом кетоацидозе / В. А. Сединкин, Е. Н. Клигуненко // Материалы Всероссийского съезда анестезиологов-реаниматологов. – Москва, 2006. – С. 178–179.

Здобувачем опрацьовано матеріал і методи досліджень, виконано експериментальну частину, проведено статистичну обробку, підготовлено матеріал до публікації.

11. Седінкін В. А. Застосування реамберину при діабетичному кетоацидозі / В. А. Седінкін // Диабет и сопутствующие заболевания: тезисы докладов научно-практической конференции. – Днепропетровск, 2007. – Выпуск 8. – С. 54–57.

12. Клігуненко О. М. Застосування реамберину при декомпенсованому цукровому діабеті 1-го типу / О. М. Клігуненко, В. А. Седінкін // Проблемні питання медицини невідкладних станів: матеріали симпозіуму, 5–6 квітня 2007 р. – Київ, 2007. – С. 72–73.

Здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз отриманих даних, розроблено оптимальний режим застосування препарату.

13. Клигуненко Е. Н. Нейропротективный эффект актовегина при декомпенсированном сахарном диабете 1 типа / Е. Н. Клигуненко, В. А. Сединкин // Матеріали ІІ з’їзду ВГО “Всеукраїнської Асоціації працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф”, 22–23 квітня 2008 р. – Київ, 2008. – С. 71–73.

Здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз отриманих даних, підготовка матеріалу до публікації.