У дисертації наведене теоретичне узагальнення і здійснено нове вирішення наукової задачі, що полягає в оцінці екологічного стану пригирлових зон ПЗЧМ та їх порівняльній характеристики за ступенем антропогенного забруднення. В основу аналізу покладені закономірності просторово-часового розподілу показників якості морських вод і донного відкладення. При вивченні міжсезонної і міжрічної мінливості різних параметрів були використані методи математичної статистики, а при зіставленні концентрацій біогенних компонентів і ЗР з їх ГДК - методи порівняльного аналізу. На базі непросторової статистики REGRESS (в пакеті IDRISI) була виявлена кореляційна залежність між розподілом різних параметрів на різних горизонтах. Для аналізу розповсюдження ЗР в поверхневому шарі на межі “річка - море” використані методи математичного моделювання. Внаслідок проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: 1. Проведені раніше екологічні дослідження були присвячені переважно оцінці якості річкових вод, в той час як порівняльна характеристика пригирлових зон річок не виконувалась. 2. Гідрохімічний режим пригирлових зон ПЗЧМ характеризувався частими випадками зниженого вмісту водорозчинного кисню, що могло викликати заморні явища в придонному шарі води. 3. Виявлений значний рівень забруднення вод і донних відкладень екотоксикантами, серед яких переважаючими є нафтопродукти і цинк. 4. Порівняльний аналіз екологічного стану пригирлових зон ПЗЧМ показує, що найбільш забрудненою можна вважати Дунайську пригирлову зону. Загалом в останні роки спостерігається тенденція до поліпшення гідрохімічного режиму пригирлових районів ПЗЧМ, що не можна сказати відносно забруднення вод і донного відкладення НП і ВМ. 5. Аналіз гідробіологічних особливостей пригирлових і гирлових областей ПЗЧМ показав, що в Дунайській і Дністровській гирлових областях в період 1990-х рр. відзначено деяке підвищення біомаси фітопланктону, що, ймовірно, є наслідком надходження біогенних речовин. У всіх гирлових областях відзначено зниження біомаси макрозообентосу, що, можливо, є наслідком забруднення донних відкладень і загибелі донних організмів. 6. Розподіл гідрохімічних параметрів на поверхні і у дна в більшості випадків характеризувався відсутністю прямолінійного зв'язку, що може вказувати на додаткові надходження даних речовин, зокрема сполук азоту і фосфору, від антропогенних джерел. Тісний кореляційний зв'язок відмічався в розподілі НП і ВМ у дна і в донному відкладенні. 7. Розрахунок розподілу НП в поверхневому шарі по мірі видалення від гирла річки на основі концепції ближньої зони дає можливість визначити зону забруднення при відомій потужності джерела забруднення, зокрема при відомому винесенні НП з річковими водами. 8. Відзначено тенденцію зниження річкового винесення НП і ВМ в порівнянні з 1980-ми роками, що вказує на поліпшення екологічної обстановки в басейні Чорного моря. Найбільший внесок в забруднення вносять нафтопродукти і цинк. |