133. Кравчук Галина Іванівна. Еколого-лісівничий аналіз наслідків пошкодження ожеледдю та льодоламом лісових насаджень Вінниччини: дис... канд. с.-г. наук: 03.00.16 / Інститут агроекології та біотехнології УААН. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Кравчук Г.І. Еколого-лісівничий аналіз наслідків пошкодження ожеледдю та льодоламом лісових насаджень Вінниччини. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології та біотехнології УААН. – Київ, 2004.
Дисертація присвячена науково-методичному обгрунтуванню для практичної реалізації нормативно-інформативного забезпечення щодо визначення якісних і кількісних параметрів інтенсивності і характеру пошкодження ожеледдю і льдоламом лісових насаджень Вінниччини як важливого еколого-стабілізуючого фактору довкілля.
В дисертації здійснено аналіз і проведено систематизацію комплексу природних факторів, що спричинили ожеледь і льодолам у 2000 році, надавши йому катастрофічного характеру; обґрунтовано і сформульовано з фізико-географічних і біогеоценотичних позицій значення таксаційного виділу (лісової ділянки) як первинної науково-дослідної і господарсько-лісівничої одиниці в якості елементарного територіального природного комплексу на фаціальному рівні. Проведено кореляційний пофакторний аналіз залежності інтенсивності пошкодження насаджень і окремих дерев ожеледдю та льдоламом від їх біолого-морфологічних властивостей; обґрунтовано і розроблено прогнозні моделі інтенсивності пошкодження деревостанів в разі виникнення ожеледі і льодоламу; розроблено кваліметричну таблицю оцінки балів стійкості лісових насаджень щодо пошкодження льодоламу та моделі можливої втрати біомаси деревостанів в залежності від інтенсивності пошкодження.
В результаті проведеного еколого-лісівничого аналізу наслідків пошкодження ожеледдю та льдоламом лісових насаджень Вінниччини відповідно до поставленої в роботі мети зроблені наступні висновки.
Катастрофічний характер стихійного лиха, яке відбулось на Вінниччині в 2000 році, зумовлюється нетиповою довготривалістю впливу негативних природнокліматичних факторів (значних атмосферних опадів у вигляді мряки, переохолодженого дощу, мокрого снігу на тлі різких коливань температури, сильного (9-15м/с) південно-східного вітру, що спричинило потужне обледеніння і значне пошкодження деревно-чагарникової рослинності. В результаті дії комплексу негативних погодних факторів утворювались складні ожеледиво-паморозеві відклади, які формувалися різними видами обледеніння, а це посилило їх потужність і руйнівний ефект.
Основні види пошкоджень, які зазнали деревостани Вінниччини в цілому, - це злам стовбура, злам верхівки крони або втрата гілок крони різного порядку від скелетних до найдрібніших - однолітніх, часткова деформація, або невідновлюваний перегин стовбурів.
За результатами проведеного дослідження шляхом порівняння окремих характеристик лісового фонду за даними лісовпорядкування в період до 2000р.і після ожеледі 2003р., зроблено певні висновки, які містять в собі ознаки загального екологічного аналізу довкілля, оскільки стійкість лісових насаджень прямо залежить від їх продуктивності. Загальний стовбурний запас деревини по ДЛГО “Вінницяліс” зменшився на 1309, 37 тис.куб.м або 2,96%, по об‘єкту детальних досліджень – на 1058 тис.куб.м або 11,76%, тобто близько 80% втрат стовбурної деревини у Вінницькій області припадає на об‘єкти детальних досліджень. Відповідне зменшення запасу на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель становить 1,83% по області і 11,44% по об‘єкту детальних досліджень. Зменшилася площа дуба високостовбурного в зв‘язку з переводами в насадження з іншими твердолистяними породами на 1228 га і твердолистяних молодняків на 465 га (3,8%), зменшилася площа лісових культур дуба звичайного на 0,2%.
На основі вивчення і систематизації наукових, географічних, біоценотичних і лісівничих аспектів місця таксаційного виділу (лісогосподарської ділянки) в природному середовищі визначена і обгрунтована правомірність і доцільність його використання в якості первинної науково-аналітичної і обліково-статистичної одиниці на рівні географічного елементарного природного комплексу (ЕПТК) для проведення наукових досліджень в лісових екосистемах, оскільки це забезпечує її оптимальність, об‘єктивність, детермінантність і визначеність на місцевості.
Характер і інтенсивність пошкодження має пряму залежність від біолого-екологічних особливостей деревних порід та їх взаємодії у змішаних деревостанах. Окремі нетипові прояви змінюваності залежностей ознак викликані неординарними ситуаціями та умовами. Стійкість кожної деревної породи як елемента структури лісового біоценозу формується під впливом внутрішніх взаємозв’язків та їх сукупних проявів.
Визначено в результаті натурних обстежень і порівняльного аналізу емпіричні ряди стійкості різних порід до льдоламу, на прикладі досліджень лісових біогеоценозів ботанічного саду “Поділля” і полезахисних лісових смуг, сформовано напрямок розробки методичної схеми для опрацювання значного масиву об‘єктів спостережень (еколого-лісівничого і статистичного аналізів) з метою створення теоретичних і робочих моделей залежності інтенсивності пошкодження лісових насаджень від біолого-екологічних особливостей, виражених через атрибутивно-морфологічні ознаки.
Проведений широкий порівняльний та системний кореляційний і пофакторний аналізи інтенсивності і характеру пошкодження лісових насаджень внаслідок ожеледі і льдоламу в залежності від атрибутивно-морфологічних таксаційних ознак факторів окремого дерева і лісового біогеоценоза (лісової ділянки) дав можливість виявити певні характерні і специфічні особливості реакції конкретних деревних порід і насаджень на негативний вплив ожеледі, тенденцію зележностей і вибрати та обгрунтувати ті ознаки, які можуть сформувати біолого-математичний каркас моделей інтенсивності пошкодження і стійкості до льодоламу певних груп основних лісотвірних порід. Такими структурованими ознаками після аналізу виявилися головна порода та вік і зімкнутість деревного намету лісових насаджень.
Враховуючи результати кореляційного аналізу, здійсненого для дев‘яти головних порід, виконано відповідний порівняльний регресійний аналіз залежності їх пошкодження від віку та зімкнутості; за результатами аналізу насадження з близькими показниками рівнянь регресії об‘єднані у чотири групи. Це дозволило, не змінюючи суті, скоротити кількість розроблюваних моделей результативних таблиць і формул коефіцієнтів відносної інтенсивності та відносної стійкості до пошкодження. Аналіз супроводжувався побудовою відповідних таблиць, розміщених за змістом в текстовій частині роботи та в додатках.
За рівняннями регресії залежності пошкодження насаджень від обраних факторів, отриманими за групами порід, виведено відповідні спільні рівняння, якими враховувався одночасний вплив на пошкодження віку і зімкнутості насаджень. ЦІ рівняння і є рівняннями відповідних моделей інтенсивності пошкодження насаджень внаслідок ожеледі і льодоламу у 2000 році. Такі моделі розроблено для встановлених трьох облікових типів пошкодження – інтенсивності пошкодження лісових ділянок (за кількістю пошкоджених ділянок), насаджень (за кількістю пошкоджених дерев у насадженнях чотирьох груп і всього), дерев (за інтенсивністю пошкодження крон у пошкоджених дерев). За цими моделями після певних модифікацій отримано таблиці коефіцієнтів відносної інтенсивності пошкодження і відповідні формули для їх визначення, а також таблиці коефіцієнтів відносної стійкості насаджень чотирьох груп головних порід до пошкоджень, формули для їх визначення та шкалу балів стійкості.
Отримані моделі пройшли експериментальну перевірку за спеціально розробленими методиками для практичного використання. Перевірка показала досить високу достовірність моделей в межах похибки ±5%.
Розглянуті в роботі проблеми щодо стихійних явищ, пов‘язаних з ожеледдю та льодоламом, виявили необхідність проведення подальших поглиблених досліджень з декількох недостатньо вивчених перспективнх напрямів: біомеханічні особливості деревних порід з точки зору стійкості до різного впливу ожеледі; відновлення структури і продуктивності насаждень за рахунок появи водяних пагонів після льодоламу; подальше поглиблення прогнозного і робочого моделювання; створення розгорнутих таблиць стійкості проти льодоламу для менш розповсюджених, але цінних аборигенних та інтродукованих порід.
Публікації автора:
Г.І.Кравчук. Особливості утворення і впливу ожеледі і льодоламу на лісові біоценози Вінниччини // Вісник аграрної науки. – 2004. - №9. – С.68-73.
Г.І.Кравчук. Еколого-лісівничий аналіз наслідків пошкодження ожеледдю і льдоламом лісів Вінниччини // Агроекологічний журнал. – 2004. - №1. – С.27-29.
Г.І.Кравчук. Природно-кліматична характеристика ожеледі 2000-2001 років та її вплив на лісові екосистеми // Збірник наукових праць ВДАУ. Під ред.Л.П.Середи. Вип.17. - Вінниця, 2004. – С.93-100.
Р.Р.Возняк, Г.І.Кравчук, А.В.Фукаревич. Методичні рекомендації “Методика визначення загального пошкодження лісових насаджень льдоламом внаслідок проявів ожеледей”. – Київ: “Логос”, 2004. – 35с.
Р.Р.Возняк, Г.І.Кравчук, А.В.Фукаревич. Методичні рекомендації “Методика визначення балів відносної стійкості лісових насаджень до пошкодження льодоламом внаслідок проявів ожеледей”. – Київ: “Логос”, 2004. – 23с.