Анотація до роботи:

Псарьова Валентина Григорівна. Ендотеліальні та запальні механізми серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню показників ендотеліальної дисфункції, прозапальних цитокінів та маркеру запалення С-реактивного протеїну у взаємозв`язку з ФК СН на фоні ішемічної хвороби серця та визначенню можливостей і клініко-патогенетичної значущості терапевтичної корекції вазоспастичних та промітогенних факторів ендотелію та цитокінової активності. Встановлено, що прогресування СН асоційовано з вираженням ендотеліальної дисфункції (про це свідчить прогресивне збільшення вазоконстрікторних субстанцій і зниження рівня вазоділятаторних) та активацією запальних механізмів, яка починається з ранніх стадій СН і прогресує з підвищенням важкості ХСН.

Вплив на дію РААС модуляторів іАПФ еналаприлу і блокатору рецепторів АТII лозартану спричинив зниження ефекторного ланцюга вазоспастичної реакції ендотеліну-1, зокрема, найбільш значиме при терапії еналаприлом.

Одночасно знижувався рівень субстанцій, що визначають запальні реакції. Це є свідченням взаємозв`язку та взаємообумовленості порушених функцій ендотелію та активації процесу запалення.

Хронічна СН, обумовлена ІХС, характеризується підвищеною активністю нейрогуморального вазоспастичного функціонального ланцюга ендотелію та інтенсивністю запальних процесів.

1. Ендотеліальна дисфункція характеризується збільшенням вмісту в крові вазоспастичного та промітогенного фактору ендотеліну-1 і недостатнім синтезом протилежно діючого – оксиду азоту, індикатором синтезу якого є цГМФ. Максимального рівня вміст ЕТ-1 в периферічній крові досягає у хворих III-IV ФК.

2.Активація запальних механізмів починається з ранніх стадій СН і прогресує з підвищенням важкості ХСН. Маркерами прогресування запальних механізмів є збільшення СРБ і цитокінів: ФНП1, ІЛ-1, ІЛ-6.

3.Зміни цитокінової ланки запалення свідчать про фазовість їх включення в патологічний процес розвитку ХСН, агоністичного впливу на всіх етапах ХСН і переважаючої активації ІЛ-1 у хворих IV ФК ХСН.

4.Вплив на дію РААС модуляторів ІАПФ і БР АТ II призводить до зниження вмісту ефекторної ланки вазоспастичної реакції ЕТ-1 одночасно зі зниженням субстанцій, що визначають запальні реакції: СРБ, ФНП1, ІЛ-6, ІЛ-1. Це свідчить про взаємозв`язок та взаємообумовленість порушених функцій ендотелію та активації процесу запалення.

5.Використання селективного блокатора метопрололу достовірно зменшує рівень в периферичній венозній крові ФНП1, при відсутності значного впливу на рівень СРБ, ІЛ-1, ІЛ-6.

6.Комбінована терапія хронічної серцевої недостатності іАПФ еналаприлом та селективним бета-адреноблокатором метопрололом супроводжується зменшенням інтенсивності запальних процесів.

Публікації автора:

З теми дисертації опубліковано сім друкованих праць

1. Псарёва В.Г. Эндотелиальные механизмы сердечной недостаточности при ишемической болезни сердца. // Вісник Сумського державного університету. – 2003. – №9. – С.133-137.

2. Псарёва В.Г. Состояние эндотелиальных механизмов у больных хронической сердечной недостаточностью при лечении ингибиторами ренин-ангиотензин – альдостероновой системы. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – №614. – Випуск 7. – С.89-93.

3. Алексеенко Н.А., Псарёва В.Г., Кочуева М.Н., Годлевская О.М. Особенности иммунологического состояния у больных с постинфарктным кардиосклерозом. // Вісник Вінницького державного університету. – 2003. – №2/1. – С.440-441. (Автор забезпечувала підбір хворих та їх обстеження в динаміці лікування, проводила аналіз отриманих результатів.)

4. Алексеенко Н.А., Власенко М.А., Кочуева М.Н., Годлевская О.М., Псарёва В.Г., Магдалиц Т.И. // Структурно-функциональное состояние левого желудочка сердца у больных постинфарктным кардиосклерозом при лечении бета-адреноблокаторами и ингибиторами АПФ. // Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. – №4.- С. 37-39. (Автор забезпечувала підбір хворих та їх обстеження в динаміці лікування, аналізувала отримані результати.)

5. Псарёва В.Г. Воспалительные механизмы хронической недостаточности кровообращения у больных ишемической болезнью сердца. // Вісник Сумського державного університету. – 2004.- №7. – С. 164-167.

6. Власенко М.А., Годлевская О.М., Власенко О.А., Магдалиц Т.И., Ихненко Р.И., Псарёва В.Г., Кочуева М.Н. Структурно – функциональное ремоделирование миокарда левого желудочка у больных в постинфарктном периоде.// Материалы Всеукраинской научно – практической конференции “Лекарства – человеку” с международным участием. – Харьков, 2004. – С.34-36. (Автор забезпечувала підбір хворих та їх обстеження в динаміці лікування, аналізувала дані обстежень, проводила статистичну обробку.)

7. Власенко М.А., Магдалиц Т.И., Власенко О.А., Псарёва В.Г. Лечение пароксизмов фибрилляции предсердий у больных артериальной гипертензией. // Материалы Всеукраинской научно – практической конференции “Лекарства – человеку” с международным участием. – Харьков, 2004. – С. 37-38. (Автор забезпечувала підбір хворих та їх обстеження в динаміці лікування, аналізувала дані обстежень.)