Анотація до роботи:

О.С. Телюков Епідеміологія, діагностика, клініка та лікування маніакальних станів з урахуванням циркануальних та циркадіанних ритмів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України". - Харків, 2007.

В дисертаційній роботі проведено епідеміологічне дослідження захворюваності на маніакальні розлади в Полтавської області за період 1967-2000 рр. Досліджено особливості впливу циркануальної ритміки та геліогеофізичних факторів на частоту виникнення та загострень маніакальних розладів, переглянуто та уточнено роль соціально-демографічних та біологічних факторів у формуванні та перебігу згаданої афективної патології.

На підставі комплексного дослідження 117 хворих з маніакальною симптоматикою різного походження, які знаходились на обстеженні та лікуванні в психіатричному стаціонарі, визначено клініко-психопатологічні, патопсихологічні та біоритмологічні особливості хворих на манії. Встановлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів в залежності від клініко-синдромальної форми манії, етіології, патопсихологічних характеристик пацієнтів.

Розроблено систему лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію та запобігання загострень маніакальних розладів, з використанням препаратів вальпроєвої кислоти на засадах хронотерапії та хронопрофілактики.

1. У дисертації представлено наукове обґрунтування та практичне вирішення актуальної задачі сучасної психіатрії – дослідження маніакальних розладів в одному з регіонів України, що дозволило визначити їх епідеміологічні, клініко-психопатологічні, психологічні та біоритмологічні особливості, на підставі аналізу яких розроблено та впроваджено в практичну діяльність комплексну систему лікування та профілактики маній з урахуванням індивідуального біоритмологічного статусу та сезонності.

2. Епідеміологічне дослідження показало, що серед хворих на манії домінують жінки (66,49%; р<0,05), а за віком домінують особи 30-50 років. Порівняння епідеміологічних особливостей маніакальних розладів різних форм виявило, що серед осіб, які страждають на біполярний афективний та шизоафективний розлади, переважають 30-50-річні мешканці міст (41,76%), причому жінки частіше хворіють на біполярний розлад, тоді як чоловіки – на шизоафективні розлади (р<0,05).

3. Маніакальні стани є складним патобіологічним явищем, що певним чином залежить від впливу геліогеофізичних факторів та біологічних ритмів.

Маніакальні розлади біполярного походження є більш чутливими до коливань природних факторів, зокрема, циклу сонячної активності. В той же час, циркануальна залежність частоти маніакальних розладів, незалежно від їх клінічної форми, є достатньо стабільним епідеміологічним показником: максимальна частота надходжень до стаціонару припадає на період з березня по червень, коли у даному регіоні спостерігаються найбільш виражені геліометеорологічні флюктуації.

4. Серед обстежених з біполярним, шизоафективним розладами та осіб з єдиним маніакальним епізодом більшість складають представники ранкового циркадіанного типу (78,69%, 42.11% та 69,23% відповідно; р<0,01), причому у них явища десинхронозу виражені найбільше (77,23%;) з переважанням параметрів пульсу та систолічного артеріального тиску (р<0,05). В той же час, обстежені, які страждають на органічну афективну патологію та гострі транзиторні психотичні розлади, є переважно особами вечірнього хронотипу (по 75,0%; р<0,01), що свідчить про біоритмологічну неоднорідність маній, пов'язану з етіо-патогенетичними механізмами їх розвитку.

5. Класичний маніакальний синдром найчастіше виявляють особи ранкового типу працездатності (46,15%; р<0,01). Серед осіб вечірнього хронотипу переважають клінічні комбінації афективної патології з продуктивними розладами мислення (62,50%; р<0,01), що свідчить про можливу міжпівкульну залежність хронотипологічних та клініко-синдромальних констеляцій пацієнтів з афективною психічною патологією.

6. За результатами застосування методики Кеттела виявилось, що особи ранкового типу виявляють тенденцію до сполучення особистісних профілів, яке відбиває типову гіпертимічну структуру особистості (49,23%; р<0,05), в той час як представники вечірнього – переважання характерологічної структури, притаманної шизоїдному та збудливому типам (62,50%; р<0,05). Серед хворих на манії переважають екстраверти (67,52%; р<0,05), причому особи ранкового та індиферентного хронотипів складають їх більшість (75,38%; р<0,01), а всі пацієнти вечірнього виявились інтровертами. Найбільш високі показники нейротизму мають місце серед пацієнтів з шизоафективним розладом та афективним органічним розладом (38,00% та 32,00% відповідно), особливо у представників вечірнього хронотипу (87,50%; р<0,01). В той же час, показник стабільності переважає у хворих на біполярний розлад (86,57%; р<0,01),

7. Розроблена система лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію та запобігання загострень маніакальних розладів, засвідчила більшу ефективність препаратів вальпроєвої кислоти у хронолікуванні та хронопрофілактиці маніакальних станів, що відбивається у скороченні термінів тамування гострої афективної симптоматики (на 2,92 доби; р<0,05) та стаціонарного лікування (на 12,10 доби; р<0,01), показниках повторної госпіталізації (3 проти 5, відповідно, в основній та контрольній групах).

Публікації автора:

1. Телюков О.С. Особливості особистісно-мотиваційної сфери у хворих на маніакальні розлади // Архів психіатрії. - 2004. - Т. 10, № 4(39). - С. 134-136.

2. Телюков О.С. Клініко-психопатологічні особливості маніакальних розладів органічного походження // Український вісник психоневрології. – 2006. – Т. 14, Вип. 1(46). – С. 102-104.

3. Телюков О.С. Лікування та медикаментозна профілактика фазних афективних проявів при ендогенних психозах неспецифічними нормотимічними засобами // Український вісник психоневрології. – 2006. – Т. 14, Вип. 4(49). – С. 67-69.

4. Телюков О.С. Стан циркадіанних ритмів у хворих на різні варіанти маніакального синдрому // Медицинские исследования. - 2001. - Т. 1. - Вып. 1. - С. 134-135.

5. Телюков О.С. Епідеміологічні особливості маніакального синдрому при біполярному афективному розладі серед населення Полтавської області // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2001. – Т. 1, вип. 1-2 - С. 81-82.

6. Телюков О.С., Сонник Г.Т., Рудь В.О. Особистісні особливості хворих з маніакальним синдромом у рамках біполярного розладу та їх зв'язок з циркадіанним хронотипом // Медицинская психология. – 2006. – Т. 1, №3. – С. 83-84. Внесок дисертанта: ініціація та планування дослідження, збір первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

7. Телюков О.С., Сонник Г.Т., Сонник Є.Г. Особливості психосексуального розвитку та порушень сексуальної поведінки у хворих на маніакальні розлади // Андрологія та сексуальна медицина. – 2006. - № 1(1). – С. 34-35. Внесок дисертанта: ініціація та планування дослідження, збір первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.

8. Сонник Г.Т. Телюков О.С. Особливості маніакальних розладів різного походження в залежності від індивідуального хронобіологічного типу // Актуальні питання сучасної психіатрії / Матер. наук.-практ. конф., присвяченої 30-річчю кафедри психіатрії, наркології та медичної психології УМСА. – Полтава, 2005. – С. 31-33. Внесок дисертанта: збір первинного матеріалу, участь в аналізі результатів, підготовка роботи до друку.