Анотація до роботи:

Федючка М.І. Фізіологічне обгрунтування ефективності використання кормового препарату мікробіологічного каротину (КПМК) сухостійним коровам і молодянку в умовах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 2001.

Дисертація присвячена питанню фізіологічного обгрунтування нових аспектів використання кормового препарату мікробіологічного каротину (КПМК) тільним коровам і молодянку для покращення їх фізіологічного статусу, резистентності організму, забезпечення реалізації генетичних потенцій пренатального і постнатального росту та розвитку телят, поліпшення перебігу родів і відтворювальних функцій у корів які розтелились. Проведеними дослідженнями одержані нові дані про вплив згодовування КПМК коровам у період глибокої тільності на фізіологічний стан, природну резистентність, перебіг родів і відновлення репродуктивної функції у них. Уперше вивчені біологічні якості молозива під дією препарату КПМК, стан жтттєздатності новонароджених телят. Проведена порівняльна оцінка способів використання КПМК телятами в період новонародження у системі “організм матері – плід”, за умов безпосереднього використання відразу після народження і за сукупного його використання першим і другим шляхами. Доведена позитивна дія на енергію росту та показники крові після згодовування КПМК телятам молочного віку у зимово-весняний період на тлі їх А-вітамінного голодання. Визначена економічна ефективність використання КПМК коровам у період сухостою та молодняку молочного віку.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні впливу згодовування КПМК на фізіологічний стан, родовий процес і відтворювальну здатність сухостійних корів, біологічну цінність їх молозива і стійкість народженого ними приплоду та на ріст і фізіологічний стан телят молочного віку в умовах Полісся України. Вона вирішувалась комплексним проведенням морфологічних, біохімічних і імунологічних досліджень крові, клініко-акушерськими спостереженнями та зоотехнічним і гігієнічним контролем за умовами годівлі та утримання тварин. Доведена позитивна дія кормового препарату мікробіологічного каротину на морфо-біохімічні і імунологічні показники крові, перебіг родів, відновлення репродуктивної функції і біологічну цінність молозива у корів та на підвищення енергії росту і життєздатності новонародженого приплоду і телят молочного віку зимово-весняного періоду вирощування на дефіцитних за природними каротиноїдами раціонах.

1. Установлено, що в природно-кліматичних умовах Полісся України за традиційно сталої технології утримання худоби виникав гострий дефіцит у забезпеченні організму каротином, а це викликало А-гіповітамінозний стан, особливо у сухостійних корів і молодняку в зимово-стійловий період.

2. Функціональний стан організму корів і одержаних від них телят залежав від рівня каротину в раціонах. Заміна нестачі його кормовим препаратом мікробіологічного каротину (КПМК) суттєво вплинула на обмін речовин, природну резистентність, функцію щодо відтворення та збереження телят. На зміну цих показників вплинули доза, тривалість і сезон року щодо використання дослідного препарату.

3. На тлі А-гіповітамінозного стану введення в раціон сухостійним коровам КПМК за 1 і 2 місяці до отелення сприяло покращенню фізіологічного статусу організму та зростанню у крові кількості еритроцитів на 5,4 і 12,7% (Р<0,01), лейкоцитів – на 18,7 і 26,25% (Р<0,01), вмісту каротину – на 17,8 і 21,4% (Р<0,001), загального білка – на 5,4 і 6,8% (Р<0,5), імуноглобулінів – на 12,2 і 17,1% (Р<0,001), лізоцимної активності сироватки крові майже 1,5 раза (Р<0,01).

4. Згодовування сухостійним коровам КПМК значно покращило якісний склад молозива за рахунок збільшення в ньому сухої речовини (на 19,9 і 7,9%, Р<0,05), сирої золи (на 18,1 і 14,9%, Р<0,05), загального білка (на 28,3 і 29,2%, Р<0,01) та каротину (на 23,1 і 51,6%, Р<0,01).

5. Під впливом КПМК фізіологічний процес перебігу родів проходив без ускладнень і за цього виявлено значно швидке видалення посліду, скорочення сервіс-періоду в 1,2 і 1,7 раза, стимуляцію настання охоти дослідних тварин на 7 і 26 днів раніше, зменшення перегулів в 1,4 і 1,6 раза. Запліднення тварин за першим осіменінням становило у першій дослідній групі 50%, другій – 71,4%, а у контрольній групі – лише 23,8 відсотки.

6. Використання коровами у сухостійний період КПМК сприяло отриманню від них життєздатного приплоду. Новонароджені телята відрізнялися значно вищою енергією росту в постнатальному періоді (на 12,4, Р<0,05), вони не захворювали і мали підвищений вміст каротину в сироватці крові (на 25,2%, Р<0,01) та тенденцію до зростання вмісту загального білка, бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові.

7. Різна тривалість згодовування КПМК перед отеленням (за один і два місяці) суттєво не позначилась на морфологічних, біохімічних і імунологічних показниках крові сухостійних корів. Проте більш тривале використання препарату (два місяці перед отеленням) сприяло збільшенню в молозиві вмісту каротину і жиру (на 23,1 і 12,5%, Р<0,05) та приводило до прискорення інволюції матки і відновлення статевого циклу у корів, що проявлялось скороченням сервіс-періоду на 19 днів, зменшенням кількості перегулювань у 1,4 раза і збільшенням ефективності запліднення за першим осіменінням на 21,4 відсотки.

8. Застосування КПМК телятам відразу після народження (пероральним шляхом) і в натальному періоді розвитку (через материнську плаценту), як і за сукупного використання обома вищезгаданими шляхами вірогідно збільшувало енергію росту тварин у період профілакторного вирощування (на 12,4, 14,8 і 22,7%, Р<0,05 – 0,01). Значно вищою енергією росту відрізнялися телята, які отримували КПМК послідовно двома шляхами – в утробі матері через плаценту і перорально після народження. Між групами ровесників, які використовували цей препарат лише плацентарно через організм матері або пероральним шляхом суттєвих відмінностей за енергією росту не установлено.

9. Функціональний стан дослідних телят під впливом КПМК, незалежно від шляху введення препарату в організм, вірогідно переважав ровесників з контрольної групи за показниками крові, а саме за: вмістом каротину – в 1,8-2,2 раза (Р<0,001), загального білка – на 2,6-8,6% (Р<0,05 – 0,01), лізоцимної активності сироватки – в 1,3 – 1,6 раза (Р<0,05 – 0,01). У них проявлялась тенденція до підвищення вмісту кальцію і бактерицидної активності сироватки крові. За способом використання препарату дослідні групи тварин між собою суттєвих відмінностей у картині крові не мали, за виключенням вмісту каротину, рівень якого був вищим у телят другої і третьої дослідних груп.

10. У телят-молочників віком 1-6 місяців на тлі А-гіповітамінозного стану організму згодовування КПМК сприяло у зимово-весняний період підвищенню енергії росту на 15,5% (Р<0,001), вмісту гемоглобіну в крові – на 10,6% (Р<0,05), загального білка – на 14,2% (Р<0,001), бактерицидної активності сироватки – на 26,3% (Р<0,01), вмісту каротину – в 2,3 раза.

11. За використання КПМК у літній період на тлі згодовування зелених кормів вплив дослідного препарату на енергію росту телят майже не позначився, а фізіологічні зрушення в системі крові були не суттєвими.

12. Згодовування КПМК сухостійним коровам є економічно оправданим як за один, так і за два місяці перед отеленням, але більш високо прибутковим виявився двохмісячний термін згодовування дослідного препарату. Використання його телятам молочного віку було економічно ефективним лише у зимово-весняному періоді на тлі їх А-гіповітамінозного стану. У літній період, коли в раціоні переважали зелені корми, згодовування КПМК молодянку не обумовлювалось фізіологічною необхідністю і економічною доцільністю.

Пропозиції виробництву

1. При А-гіповітамінозному стані з метою поліпшення фізіологічного статусу і отримання більш життєздатного приплоду в раціонах для годівлі сухостійних корів доцільно використовувати кормовий препарат мікробіологічного каротину за один або два місяці перед отеленням в попередньо визначених дозах, які компенсують конкретну нестачу природних каротиноїдів в кормах раціону.

2. Для посилення енергії росту і підвищення природної резистентності організму телятам із профілактичною метою слід використовувати кормовий препарат мікробіологічного каротину як в натальний період (через материнську плаценту), так і в постнатальний – перорально разом із молозивом (молоком) матері, або послідовно в обидва періоди розвитку. Біологіно ефективним і економічно доцільним слід вважати використання КПМК плацентарним шляхом у дозі, яка компенсувала б нестачу природних каротиноїдів в кормах раціону сухостійних корів.

3. Телятам молочного періоду вирощування (1 – 6 міс.) кормовий препарат мікробіологічного каротину слід згодовувати у дозі 0,2 – 0,4 мг діючої речовини на 1 кг живої маси для компенсації нестачі вітаміну А переважно у зимово-весняний період за умов вирощування на збідненних природними каротиноїдами раціонах. Використання КПМК у літній період за умов згодовування тваринам зелених кормів в зоні Полісся не обумовлюється фізіологічною необхідністю і економічною доцільністю.

Публікації автора:

1. Федючка М.І. Ефективність використання кормового препарату мікробного каротину глибокотільним коровам і телятам у ранній постнатальний період // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Київ, 1998. – Вип.12. – С. 150-153.

2. Федючка М.І., Грищук Г.П., Побірський М.М. Згодовування кормового препарату мікробіологічного каротину сухостійним коровам та його вплив на майбутню якість молозива і життєздатність приплоду // Вісник державної агроекологічної академії України. – Житомир, 1998. - №2. – С. 128-131. (Дисертант приймав участь у постановці досліджень, відборі матеріалу, аналізі одержаних результатів, написанні статті. Грищук Г.П. і Побірський М.М. – допомога в проведенні досліджень та редагуванні статті).

3. Федючка М.І. Вплив кормового препарату мікробіологічного каротину на неспецифічну резистентність сухостійних корів // Збірник матеріалів Першої Всеукраїнської науково-методичної конференції ветеринарних фармакологів і токсикологів “Актуальні проблеми ветеринарної фармакології і токсикології” (20 – 22 жовтня 1998 р.). – Київ, 1998. – С. 36-37.

4. Федючка М.І., Гуляс А. Як одержати і зберегти життєздатний приплід // Ветеринарна медицина. – 1999. – Січень. – С. 6-7. (Дисертанту належить виконання експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, написання статті. Гулясу А. – допомога в організації проведення біохімічних досліджень крові).

5. Федючка М.І. Вплив кормового препарату мікробного каротину на організм телят молочного віку в умовах Полісся України // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 1999. – Вип.2. – Ч.1. – С.179-181.

6. Федючка М.І. Кормовий препарат мікробіологічний каротин, як засіб профілактики А-вітамінної недостатності у глибокотільних корів // Вісник Сумського аграрного університету. – Суми, 1999. – Вип.4. – С. 186-188.

7. Федючка М.И., Котелевич В.А., Высокос Н.П. Экономическая эффективность использования КПМК в кормлении телят молочного периода // Информ. листок ЖЦНТЭИ. – Житомир, 2000. - №02. – 4с. (Дисертанту належить отримання даних експериментальних досліджень, їх статистична обробка та проведення економічних розрахунків. Котелевич В.А. – допомога в аналізі та редагуванні статті, Високосу М.П. – допомога в аналізі та інтерпретації одержаних даних).

8. Федючка М.И., Котелевич В.А., Высокос Н.П. Экономическая эффективность использования КПМК коровам в период запуска в условиях Полесья Украины // Информ. листок ЖЦНТЭИ. – Житомир, 2000. - №3. – 4с. (Дисертанту належить одержання даних експериментальних досліджень, їх статистична обробка та проведення економічних розрахунків. Котелевич В.А. – допомога в аналізі та редагуванні статті, Високос М.П. – допомога в аналізі та інтерпретації одержаних даних).

9. Високос М.П., Федючка М.І. А-вітамінізація організму сухостійних корів – запорука підвищення відтворної здатності і отримання життєздатного приплоду // Збірник наук. праць присвячений 150-річчю від дня заснування Харків. зооветер. ін-ту “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини”. – Харків, 2001. – Вип.9(33). – Ч.2. – С.20-24. (Дисертанту належить виконання експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, написання статті. Високос М.П. – допомога в узагальненні отриманих результатів, проведенні їх аналізу та інтерпритації, в редагуванні статті).