Анотація до роботи:

Короткова Т.П. Фізіологічний калоригенез у білих щурів при багаторазовій адренергічній стимуляції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового степеня кандидата біологічних наук за спеціальністю ''03.00.13 – фізіологія людини і тварин''. – Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Сімферополь,2003.

Обґрунтовується принципове положення про те, що багаторазова адренергічна стимуляція білих щурів шляхом попереднього (20 ін'єкцій) підшкірного введення масляних розчинів адреналіну (0.2 мг/кг), норадреналіну (0.3 мг/кг) і ізопропілнорадреналіну (0.3 мг/кг) викликає перебудови, що забезпечують зростання ємності фізіологічного калоригенезу і всіх вивчених його фізіологічних механізмів.

Установлено, що імітація гіперактивності симпатоадреналової системи викликала ріст холодової стійкості при гострому екстремальному охолодженні, посилення інтенсивності холодового калоригенезу і зменшення його температурної залежності. Показано, що в системі терморегуляції значення ''настановної точки'' зміщається нагору. Багаторазова адренергічна стимуляція приводить до істотного підвищення рівня основного обміну і підвищенню чутливості фізіологічного калоригенезу до адренергічної стимуляції катехоламінами. Установлено, що зростає сила викликаного ізометричного скорочення кістякового м'яза і температурний коефіцієнт м'язового скорочення. Однократні ін'єкції адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну підвищують термогенну ефективність ізометричного м'язового скорочення тільки у тваринних експериментальних груп. Тривала адренергічна стимуляція організму односпрямовано впливає на ряд параметрів хронотропної функції серця: вихідну частоту серцевих скорочень (підвищує), латентний період хронотропної реакції при інфузії адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну (зменшує), час розвитку її максимальної величини (скорочує), абсолютне значення максимального позитивного хронотропного ефекту катехоламінів (збільшує); найбільш вираженим ефектом характеризуються багаторазові ін'єкції ізопропілнорадреналіну, потім адреналіну і норадреналіну.

1. Багаторазова адренергічна стимуляція гомойотермного організму білих щурів шляхом попереднього (20 ін`єкцій на протязі 20 днів) підшкірного введення масляних розчинів адреналіну (0.2 мг/кг), норадреналіну (0.3 мг/кг) і ізопропілнорадреналіну (0.3 мг/кг) викликає зростання ємності фізіологічного калоригенезу і його головних фізіологічних механізмів; цей процес відбувається на фоні зростання чутливості калоригенних механізмів до стимулюючої дії катехоламінів різної адренергічної природи.

2. Багаторазова адренергічна стимуляція білих щурів приводить до істотного (на 20…30%) підвищення рівня загального обміну в умовах термонейтральної зони; активація фізіологічного калоригенезу супроводжується відповідним ростом ректальної температури на 0.5…0.7⁰С і маси калоригенно активної міжлопаточної бурої жирової тканини (до +60%).

3. Імітація підвищеної активності симпатоадреналової системи супроводжується зростанням холодової стійкості тварин експериментальних груп при гострому екстремальному охолодженні (120 хв при -5…-6^0С у тісних індивідуальних клітинках); зростання холодової стійкості забезпечувалась посиленням інтенсивності холодового калоригенезу (хімічної терморегуляції) відповідно на 43% (“А-група’’), 74% (“НА-група’’) і 108% (“ІНА-група’’) вище контрольного рівня і зменшенням його температурної залежності.

4. Багатоденна адренергічна стимуляція білих щурів викликає перебудову роботи цілісної системи терморегуляції, що виразилося в зміщенні угору значення ''настановної точки'' (''set point''); новий еталонний рівень температури центра терморегуляції починав активно підтримуватися фізіологічними механізмами хімічної терморегуляції.

5. Попередні багаторазові ін'єкції катехоламінів викликали підвищення чутливості фізіологічного калоригенезу до повторної тестової адренергічної стимуляції адреналіном, норадреналіном і ізопропілнорадреналіном; найбільш виражений вплив на калоригенні ефекти адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну мали попередні багаторазові ін'єкції b-адреноміметика ізопропілнорадреналіну (до +140%); на наступному місці по силі впливу на калоригенні ефекти були багаторазові ін'єкції адреналіну (до+85%); багатоденна адренергічна стимуляція білих щурів норадреналіном підсилювала калоригенну дію цього ж катехоламіну на +88%, до ізопропілнорадреналіну на +90% і незначно до адреналіну (на +11%).

6. Багатоденна адренергічна стимуляція тварин адреналіном, норадреналіном або ізопропілнорадреналіном підсилювала калоригенний ефект 2,4-динитрофенолу (40 мг/кг); найбільш активним виявився b-адреноміметик ізопропілнорадреналін (+88% у порівнянні з контролем), потім адреналін (+77%) і норадреналін (+30%); паралельно підсилювалась і термогенна дія 2,4-ДНФ (+0.8...…+0.9⁰С).

7. Чутливість калоригенної системи до тестової стимуляції катехоламінами на фоні дії 2,4-ДНФ була найбільшою у щурів, що одержували багаторазово катехоламін b-адренергічної природи ізопропілнорадреналін; на другому місці знаходилася адреналінова група тварин; найменший вплив на чутливість калоригенезу до катехоламінів на фоні дії 2,4-ДНФ відзначений у щурів, що одержували багаторазові ін'єкції норадреналіну.

8. При багаторазової адренергічній стимуляції зростає (+12...19%) сила викликаного ізометричного скорочення переднього великогомілкового м'яза і температурний коефіцієнт м'язового скорочення (+12...+29%), що чисельно дорівнює відношенню приросту температури м'яза при його скороченні до сили, що розвивається; найбільш активними в цьому плані виявилися багаторазові ін'єкції адреналіну.

9. Однократні ін'єкції адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну підвищували термогенну ефективність ізометричного м'язового скорочення тільки у тварин експериментальних груп; найбільш виражений вплив чинила попередня багаторазова адренергічна стимуляція тварин ізопропілнорадреналіном, при якій усі випробувані катехоламіни (адреналін, норадреналін і ізопропілнорадреналін) при однократному введенні підвищували значення показника; на другому по силі місці виявився адреналін: його багаторазове попереднє уведення щурам також приводило до підвищення чутливості термогенної системи кістякового м'яза до усіх використаних катехоламінів; у щурів, що одержували багаторазові ін'єкції норадреналіну, підвищувалася чутливість м'яза, як органа теплопродукції, тільки до норадреналіну.

10. Тривала адренергічна стимуляція організму шляхом введення адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну односпрямовано впливає на ряд параметрів хронотропної функції серця: вихідну частоту серцевих скорочень (підвищує), латентний період хронотропної реакції при інфузії адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну (зменшує), час розвитку її максимальної величини (скорочує), абсолютне значення максимального позитивного хронотропного ефекту катехоламінів (збільшує); найбільш вираженим ефектом характеризуються багаторазові ін'єкції ізопропілнорадреналіну, потім адреналіну і норадреналіну.

Публікації автора:

1. Короткова Т.П., Соболев В.И. Влияние многократных инъекций катехоламинов на хронотропную функцию сердца //Вiсник Донецького університету.- Сер.А: Природничi науки, Вип. 2, 2001.-С.270-273.

2.Короткова Т.П. Влияние многократной инъекции катехоламинов на энергетику мышечного сокращения //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.-2001.-№ 4.- С.45-49.

3. Короткова Т.П. Влияние многократных инъекций изопропилнорадреналина на калоригенную адренергическую реакцию //Вісник проблем біології і медицини.-2002.-Вип.1.- С.43-46.

4. Короткова Т.П., Соболев В.И. Влияние 2,4-динитрофенола на температурный эффект вызванного мышечного сокращения у белых крыс после многократных инъекций катехоламина изопропилнорадреналина //Вiсник Донецького університету.- Сер.А: Природничi науки, Вип.2, 2002.-С.353-355.

5. Короткова Т.П., Соболев В.И.Состояние калоригенной реакции адреналина при предварительной многократной адренергической стимуляции // Збірник праць Луганського національного університету.- 2003.-№29 (41).-С.53-57.

6. Соболев В.И., Короткова Т.П. Влияние многократных инъекций адреналина на энергетику мышечного сокращения //Архив клинической и экспериментальной медицины.-2001.- Т.10.- № 2.- С.216-217.

7. Соболев В.И., Короткова Т.П. Значение температуры эталона в системе терморегуляции при длительной адренергической стимуляции //Архив клинической и экспериментальной медицины.-2003.-Т.12,№1.- С.49.

8. Короткова Т.П., Соболев В.И. Характеристика некоторых параметров изометрического тетануса мышцы при экспериментальном гипертиреозе //Сб. статей Межд. науч.-практ. конф., посвященной 75-летию НИИ медико-экологических проблем Донбасса и угольной промышленности: «Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса», 18-20 октября. Донецк, 2000. – С. 63.

9. Соболев В.И., Короткова Т.П. Влияние многократных инъекций катехоламинов на энергетику мышечного сокращения \ Праці наукової конференції Донецького національного університету (Секція біологічних наук).-2001.- С.105-107.