Анотація до роботи:

Юськів І.Д. Фізіолого-біохімічні процеси у системі паразит–хазяїн при ботріоцефальозі коропа та хіміопрофілактика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальностями: 03.00.13 – фізіологія людини і тварин; 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Львів, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню фізіолого-біохімічних процесів у системі паразит–хазяїн за ботріоцефальозу коропа і особливостей еколого-паразитологічного аспекту вирощування риби у ставкових господарствах Західного регіону України та розробці нових лікарських препаратів.

Встановлено вплив інвазії Bothriocephalus acheilognathi різної інтенсивності на вміст загальних ліпідів і співвідношення окремих їх класів, жирнокислотний склад загальних ліпідів, продуктів перекисного окиснення ліпідів; вміст білків і співвідношення окремих їх фракцій, вміст окремих вільних амінокислот, сечової кислоти, активність амінотрансфераз у тканинах кишечнику, гепатопанкреаса і скелетних м’язів цьоголіток коропа. З’ясовано кількісні показники використання глюкози, жирних кислот і амінокислот у субстратному забезпеченні синтезу окремих класів ліпідів і енергетичних процесів, а також інтенсивності синтезу білків у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних м’язах цьоголіток коропа за різної інтенсивності інвазії ботріоцефалюсів. Сформульовано нові наукові підходи до розуміння патогенезу ботріоцефальозу коропа.

Вивчено обмін речовин у гомогенатах імагінальної стадії Bothriocephalus acheilognathi, показано характер і спрямованість метаболізму ліпідів і білків та синтетичних і енергетичних процесів.

На цьоголітках коропа, мишах і щурах вивчено загальнотоксичну дію та кумулятивні властивості перспективних лікарських препаратів. Отримані результати дозволяють рекомендувати цестодоцидні лікарські препарати “Бровадазол 20 % мікрогранулят” та “Риболік” для лікування і профілактики ботріоцефальозу у цьоголіток коропа.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення проблеми, що полягає у з’ясуванні ролі фізіолого-біохімічних процесів у взаємодії паразит–хазяїн за ботріоцефальозу коропа і особливостей еколого-паразитологічного аспекту вирощування риби та розробці терапевтичних заходів. Досліджено особливості метаболізму ліпідів і білків, синтетичні та енергетичні процеси у тканинах коропа за різної інтенсивності інвазії ботріоцефалюсів і в гомогенатах імагінальної стадії Bothriocephalus acheilognathi. Проведено доклінічні дослідження перспективних лікарських препаратів та запропоновано спосіб лікування і профілактики ботріоцефальозу цьоголіток коропа.

1. При ботріоцефальозі коропа в тканинах кишечнику, гепатопанкреаса і скелетних м’язів вірогідно знижується вміст загальних ліпідів за рахунок структурних – фосфоліпідів і запасних джерел енергії – триацилгліцеролів. У досліджуваних органах цьоголіток коропа при ботріоцефальозній інвазії вірогідно підвищується вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів – дієнових кон’югатів, гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду.

2. У тканині кишечнику коропа, ураженого цестодами, міститься менше лінолевої, ліноленової, арахідонової, пента- і гексаненасичених жирних кислот, а також підвищується вміст насичених жирних кислот, що призводить до збільшення коефіцієнта насиченості; у загальних ліпідах гепатопанкреаса також меншим є вміст лінолевої, ліноленової і арахідонової, але більший вміст насичених жирних кислот – міристинової, пальмітинової, стеаринової, що пов’язано зі зменшенням джерела синтезу ряду поліненасичених жирних кислот, особливо докозагексаєнової, а у загальних ліпідах скелетних м’язів вірогідно менший вміст С₁₈-, С₂₀-, С₂₂-поліненасичених жирних кислот і більший вміст насичених жирних кислот – міристинової, пальмітинової, стеаринової і мононенасичених – пальмітолеїнової, олеїнової. Рівень цих змін залежить від ступеня зараження риб цестодами.

3. При спонтанному ураженні коропа ботріоцефалюсами інтенсивність синтезу ліпідів у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних м’язах цьоголіток коропа в умовах in vitro при використанні як попередника [1-¹⁴C] пальмітинової кислоти і [6-¹⁴C]глюкози значно нижча, ніж при використанні як попередника [2-¹⁴C]лізину. У досліджуваних тканинах значно знижується синтез резервних ліпідів (моно-, ди- і триацилгліцеролів), ніж структурних (фосфоліпідів і холестеролу), що залежить від інтенсивності інвазії ботріоцефалюсів. В обмінних процесах у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних м’язах цьоголіток коропа при ботріоцефальозній інвазії в умовах in vitro [1-¹⁴C] пальмітинова кислота і [6-¹⁴C]глюкоза використовуються значно більшою мірою, ніж [2-¹⁴C] лізин.

4. Вміст загального білка у стінці кишечнику, гепатопанкреасі і скелетних м’язах при ураженні цьоголіток коропа цестодою Bothriocephalus acheilognathi зменшується, відповідно на 12,99, 18,78 і 14,72 % за рахунок зменшення вмісту альбумінів і - та -глобулінів у кишечнику та скелетних м’язах, а у гепатопанкреасі на тлі зменшення вмісту альбумінів та - і -глобулінів, і збільшення вмісту -глобулінів.

5. Зі зростанням кількості гельмінтів на рибу відбувається збільшення загального вмісту амінокислот у тканинах риб. При цьому вірогідно зменшується вміст незамінних амінокислот, зокрема лізину, метіоніну, треоніну і зростає вміст валіну, ізолейцину, лейцину, фенілаланіну та замінних – глутамінової кислоти, проліну, гліцину, аланіну, порівняно з незараженими гельмінтами рибами. При ботріоцефальозній інвазії підвищується активність аспартат- і аланін-амінотрансфераз, відповідно, від 12,41 до 21,64 % і від 16,77 до 31,32 % та вміст сечової кислоти – від 15,71 до 54,21 % в досліджуваних тканинах цьоголіток коропа. При цьому активність амінотрансфераз є найвищою в гепатопанкреасі і м’язах передньої апікальної частини спини риб, а загальний вміст сечової кислоти є найвищим у гепатопанкреасі і стінці кишечнику.

6. Інтенсивність синтезу білків в умовах in vitro у стінці кишечнику, гепатопанкреасі, скелетних м’язах цьоголіток коропа за ботріоцефальозної інвазії знижується при додаванні до інкубаційного середовища [2-¹⁴C]лізину в середньому від 25,74 до 7,75 % і підвищується при додаванні [6-¹⁴C]глюкози від 7,10 до 28,32 %.

7. Вміст загальних ліпідів у тканинах цестоди Bothriocephalus acheilognathi зростає за рахунок концентрації фосфоліпідів – структурного компонента, якого в 7,45 раза більше, ніж триацилгліцеролів – депонованого пластичного резервуару. В жирнокислотному складі ліпідів з гомогенатів ботріоцефалюсів переважають жирні кислоти – олеїнова, пальмітинова, лінолева, стеаринова, пальмітолеїнова, частка яких становить 81,14 % від загальної кількості, що використовуються в обміні жирних кислот. У складі білків цестод Bothriocephalus acheilognathi серед замінних амінокислот переважають глутамінова і аспарагінова кислоти, аланін і гліцин, серед незамінних – лейцин і лізин. Інтенсивність синтезу білків у гомогенатах цестод Bothriocephalus acheilognathi при інкубації їх зрізів з [6-¹⁴C]глюкозою в 1,22 раза вища, ніж при інкубації з [2-¹⁴C]лізином. Інтенсивність окиснення [1-¹⁴C] пальмітинової кислоти у гомогенатах цестод Bothriocephalus acheilognathi в умовах in vitro в 1,70 раза вища, ніж при окисненні [6-¹⁴C]глюкози і в 2,45 раза вища, ніж при окисненні [2-¹⁴C]лізину.

8. Ботріоцефальоз цьоголіток коропа розповсюджений у різних зонах ставкового рибництва Західного регіону України з екстенсивністю інвазії від 10,0 до 60,0 % при індексі рясності 0,12 – 0,64 особини. Bothriocephalus acheilognathi виявлено у кишечнику молоді риб (Ко+) вперше у червні у зонах Закарпаття, Прикарпаття і Західного Лісостепу, а в Західному Поліссі – у липні. Реінвазія цьоголіток коропа у вирощувальних ставах на Закарпатті припадає на липень, а в зонах Прикарпаття і Західного Лісостепу – на серпень. У період вегетаційного вирощування дволіток коропа (К₁+) екстенсивність інвазії ботріоцефалюсами коливається за зонами рибництва в Західному регіоні України від 13,3 до 20,0 % при індексі рясності 0,20 – 0,42 особини. Найвищу ураженість ботріоцефалюсами дволіток коропа встановили в червні-липні, а в подальшому відзначено звільнення риби від цестод до кінця періоду вирощування. Повторне зараження дволіток коропа ботріоцефалюсами припадає на червень-липепь.

9. Основними проміжними хазяями Bothriocephalus acheilognathi у вирощувальних ставах Прикарпаття, Західного Лісостепу, Західного (Волинського) Полісся є Cyclops strenuus і Acanthocyclops vernalis, а Закарпаття – Cyclops strenuus. Середньосезонний відсоток загальної біомаси рачків-циклопів, які беруть участь у життєвому циклі ботріоцефалюсів, від загальної біомаси всіх особин ряду Copepoda у вирощувальних ставах Закарпаття становить 60,29 %, Прикарпаття – 57,02 %, Західного Лісостепу – 71,61 % і Західного Полісся – 55,23 %. Проміжними хазяями Bothriocephalus acheilognathi в зоопланктоні нагульних ставів Закарпаття, Прикарпаття, Західного Лісостепу є Cyclops strenuus, а в ставах Західного Полісся – ще й Macrocyclops albidus. Середньосезонний відсоток загальної біомаси рачків-циклопів, які беруть участь у життєвому циклі ботріоцефалюсів, від загальної біомаси ряду Copepoda, в нагульному ставі Закарпаття становив 44,98 %, Прикарпаття – 33,29 %, Західного Лісостепу – 64,87 % і Західного Полісся – 50,39 %. На тлі ландшафтних зон Західного регіону України абіотичні фактори води вирощувальних і нагульних ставів протягом вегетаційного періоду вирощування коропа мали динамічний характер і були в межах величин рибоводних норм, а амплітуда коливань гідрохімічних показників обумовлена певною зональністю в хімічному складі.

10. Темп вагового і лінійного росту, коефіцієнт вгодованості заражених цьоголіток коропа ботріоцефалюсами зменшуються протягом вегетаційного періоду вирощування порівняно з незараженими рибами. Ураження кишечнику цьоголіток коропа гельмінтом Bothriocephalus acheilognathi зменшує індекс нагромадження кишечнику, що призводить до зниження функціональних можливостей органів травлення риб.

11. Метод часопролітної плазмово-десорбційної мас-спектрометрії для аналізу різних антгельмінтиків та їх сумішей (“Фенадек + Na₂SO₄”, “Фенадек + Сірка”, “Празиквантел + Na₂SO₄”, “Празиквантел + Сірка”, “Інвазол”, “Риболік”, “Бровадазол 20 % мікрогранулят”) для ветеринарної медицини дає змогу ефективно моделювати фармацевтичну сумісність органічних і неорганічних речовин у лікарських засобах для оптимізації добору інгредієнтів та визначати їх стійкість.

12. Препарати “Фенадек”, “Празиквантел”, “Фенадек + Na₂SO₄ (1:5)”, “Фенадек + Сірка (1:5)” при введенні перорально належать до речовин помірнонебезпечних – 3-го класу небезпечності та 4-го класу токсичності, ступінь токсичності – малотоксичні; “Празиквантел + Сірка (1:5)” належать до речовин малонебезпечних – 4-го класу небезпечності та 5-го класу токсичності, ступінь токсичності – практично нетоксичні, а препарати “Інвазол” і “Риболік” належать до речовин малонебезпечних – 4-го класу небезпечності та 6-го класу токсичності, ступінь токсичності – відносно нешкідливі. Організм риб (DL_50min/DL_50риба) дещо стійкіший до лікарських засобів порівняно з організмом найчутливішого виду лабораторних тварин.

13. У лабораторних умовах у дослідах in vivо “Бровадазол 20 % мікрогранулят” у дозах 25,0, 20,0 15,0 і 10,0 мг на кг маси тіла та “Інвазол” у дозах 44,0, 22,0 і 11,0 мг на кг маси тіла показали 100 % непряму ефективність щодо Bothriocephalus acheilognathi. Лікувально-гранульований комбікорм із досліджуваним препаратом “Бровадазол 20 %” у дозах 20,0 і 25,0 мг на кг маси тіла риби та “Інвазол” у дозі 27,5 мг на кг маси риби, приготовлений методом вологого пресування в умовах лотків проявив 100 % ефективність за ботріоцефальозу цьоголіток коропа.

14. “Бровадазол 20 % мікрогранулят” у дозах 20 і 100 мг на кг маси тіла риби не чинив токсичного впливу при одноразовому і тривалому експериментальному навантаженні і не впливав на гематологічні показники та метаболічний профіль крові коропа, а також – на енергетичні процеси в гепатопанкреасі і скелетному м’язі. Препарати “Бровадазол 20 %” і “Риболік” у терапевтичній дозі не проявляли властивості індукувати мікроядра в еритроцитах крові, а залишки активно діючих речовин – празиквантелу і фенбендазолу – виводилися з тканин коропа на сьому і дев’яту-десяту добу, відповідно.

Публікації автора:

1. Юськів І.Д. Ботріоцефальоз молоді коропів у ставкових господарствах Закарпаття і Полісся / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т. 4, № 2. – Ч. 1. – С. 169–172.

2. Юськів І.Д. Ботріоцефальоз дволіток коропів в умовах західних районів України / І.Д. Юськів // Ветеринарні науки: наук. праці Полтавської ДАА.– Полтава, 2002. – Т. 2 (21). – С. 252–254.

3. Юськів І.Д. Гельмінтологічна оцінка виросних ставків Закарпаття і Прикарпаття відносно зараження цьоголіток коропа Bothriocephalus acheilognathi Yamaguti, 1934 / І.Д. Юськів // Ветеринарні науки: зб. наук. праць Луганського НАУ.– Луганськ, 2003. – № 31/43. – С. 577–581.

4. Юськів І.Д. Bothriocephalus acheilognathi (Cestoda, Pseudophyllidea) паразит дволіток Cyprinus carpio L. в західних районах України / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2003. – Т. 5, № 2. – Ч. 3. – С. 199–203.

5. Юськів І.Д. Розповсюдження Bothriocephalus acheilognathi Yamaguti, 1934 в молоді Cyprinus carpio L. у виросних ставках Західного Лісостепу і Полісся / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2003. – Т. 5, № 3. – Ч. 1. – С. 157–160.

6. Юськів І.Д. Bothriocephalus acheilognathi у молоді коропа у виросних ставках Прикарпаття і Західного Лісостепу / І.Д. Юськів // Вестник зоологии. “Актуальные проблемы паразитологии”. – К., 2004. – № 18. – С. 180–182.

7. Юськів І.Д. Ліпідний статус кишечнику коропців, заражених Bothriocephalus acheilognathi / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6, № 3. – Ч. 2. – С. 149–154.

8. Юськів І.Д. Ліпідний склад цестод Bothriocephalus acheilognathi / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т.6, № 3. – Ч. 3. – С. 222–226.

9. Юськів І.Д. Характеристика ліпідного складу гепатопанкреасу коропців при ботріоцефальозній інвазії / І.Д. Юськів // Ветеринарна медицина: вісник Сумського НАУ. – Суми, 2004. – Вип. 7 (12). – С. 171–174.

10. Юськів І.Д. Вплив ботріоцефальозної інвазії на вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад у скелетних м’язах коропа / І.Д. Юськів // Біологія тварин. – Львів, 2004. – Т. 6, № 1–2. – С. 266–270.

11. Юськів І.Д. Вплив ботріоцефальозної інвазії на перекисне окиснення ліпідів у тканинах цьогорічок коропа / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7, № 2. – Ч. 1. – С.178–181.

12. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Використання [1-¹⁴C]пальмітинової кислоти in vitro в синтезі ліпідів у тканинах цьогорічок коропа при зараженні ботріоцефалюсами / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7, № 2. – Ч. 6. – С. 189–193. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

13. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Використання [6-¹⁴C]глюкози в синтезі ліпідів у тканинах цьогорічок коропа при ботріоцефальозній інвазії в умовах in vitro / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. – Львів, 2005. – № 2, Вип. 6. – С. 230–234. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

14. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Використання [2-¹⁴C]лізину в синтезі ліпідів у тканинах цьогорічки коропа в умовах in vitro при ботріоцефальозі / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – № 3–4, Вип. 6. – С. 427–431. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

15. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Вплив ботріоцефальозної інвазії на енергетичні процеси у тканинах цьогорічок коропа в умовах in vitro / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7, № 3 (26). – Ч. 1. – С. 137–140. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

16. Юськів І.Д. Вплив цестоди Bothriocephalus acheilognathi на білковий обмін у стінці кишечнику цьогорічок коропа / І.Д. Юськів // Вісник Дніпропетровського ДАУ. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип. 2. – С. 35–38.

17. Юськів І.Д., Юськів Л.Л. Інтенсивність синтезу білків in vitro у тканинах цьогорічок коропа при ботріоцефальозі / І.Д. Юськів, Л.Л. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7, № 3 (26). – Ч. 2. – С. 170–173. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

18. Юськів І.Д. Особливості білкового обміну у скелетних м’язах молоді коропа заражених цестодою Вothriocephalus acheilognathi / І.Д. Юськів // Біологія тварин. – Львів, 2005. – Т. 7, № 1–2. – С. 201–204.

19. Юськів І.Д. Білковий обмін у гепатопанкреасі цьогорічок коропа при ботріоцефальозній інвазії / І.Д. Юськів // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2006. – Вип. 86. – С. 389–392.

20. Юськів І.Д. Абіотичні фактори водного середовища вироcних і нагульних ставів у західних районах України / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 1 (28). – С. 140–145.

21. Юськів І.Д. Зоопланктонна фауна та наявність в ній циклопів – проміжних хазяїв Вothriocephalus acheilognathi у виросних ставах західних районів України / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, №2 (29). – Ч. 4. – С. 190–199.

22. Юськів І.Д. Сезонна динаміка зоопланктону та наявність в ній циклопів – проміжних хазяїв Вothriocephalus acheilognathi у нагульних ставах західних районів України / І.Д. Юськів // Ветеринарні науки: зб. наук. праць “Проблеми зооінж. та вет. мед.” Харківської ДЗВА. – Харків, 2006. – Вип. 13 (38). – Ч. 3. – С. 440–445.

23. Юськів І.Д. Кінетика активності ферментів трансаміназ та сечової кислоти у молодняку коропа при ботріоцефальозній інвазії / І.Д. Юськів // Вісник Білоцерківського ДАУ. – Біла Церква, 2006. – Вип. 39. – С. 236–239.

24. Юськів І.Д. Характеристика білкового обміну в тканинах імагінальних цестод / І.Д. Юськів // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2006. – Вип. 98. – С. 229–233.

25. Юськів І.Д. Морфометричні і фізіологічні показники росту коропа при ботріоцефальозній інвазії / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 2 (29). – Ч. 1. – С. 224–229.

26. Юськів. І.Д., Лисиця А.В. Мас-спектрометричний аналіз цестодоцидних препаратів / І.Д. Юськів, А.В. Лисиця // Біологія тварин. – Львів, 2006. – Т. 8, № 1-2. – С. 260–267. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, брав участь в отриманні результатів і їх узагальненні та написанні статті).

27. Юськів І.Д. Експериментальне вивчення загальнотоксичної дії та кумулятивних властивостей перспективних цестодоцидних засобів / І.Д. Юськів // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2007. – Т. 9, № 1 (32). – С. 165–171.

28. Юськів І.Д. Вплив “Бровадазолу 20%” на організм коропа у гострому експерименті / І.Д. Юськів // Вісник Державного агроекологічного ун-ту. – Житомир, 2007. – Т. 1, № 2 (19). – С. 291–295.

29. Юськів І.Д. Дослідження впливу “Бровадазолу 20%” на організм коропа у хронічному експерименті / І.Д. Юськів // Ветеринарні науки: зб. наук. праць “Аграрний вісник Причорномор’я” Одеського ДАУ. – Одеса, 2007. – Вип. 39. – С. 180–185.

30. Юськів І.Д., Тафійчук Р.І., Березовський А.В. Аналіз частоти мікроядер в еритроцитах крові коропа за дії препаратів “Бровадазол” та “Риболік” / І.Д. Юськів, Р.І. Тафійчук, А.В. Березовський // Ветеринарна біотехнологія. – Київ, 2007. – № 11. – С. 251–256. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

31. Юськів І.Д., Березовський А.В. Експериментальне визначення гострої токсичності антигельмінтного препарату “Риболік”/ І.Д. Юськів, А.В. Березовський // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2008. – Вип. 90. – С. 455–460. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

Науково-практичні і методичні рекомендації

32. Методичні вказівки до лабораторно-практичних занять з гідробіології для студентів біолого-технологічного факультету (спеціальність “Водні біоресурси та аквакультура”) та факультету ветеринарної медицини (спеціалізація “Іхтіопатологія”) / Ю.Я. Лобойко, К.В. Секретарюк, М.М. Данко, І.Д. Юськів. – Львів: ЛНАВМ імені С.З. Гжицького, 2006. – 33 с.

33. Попередження та ліквідація ботріоцефальозу цьоголіток коропа в ставкових рибних господарствах: [методичні рекомендації] / І.Д. Юськів, А.В. Березовський, О.В. Збожинська. – Київ: Ветінформ, 2008. – 16 с. (Затв. Наук-метод. радою Держав. комітету ветер. мед. України, протокол № 1 від 20 грудня 2007 р.).

Патенти, ТУ

34. Патент на корисну модель № 23398 Україна, МПК (2006) А61К 31/655, А01К 61/00. Застосування антигельмінтика Бровадазол 20 % - мікрогранулят як профілактично-лікувального засобу при ботріоцефальозі коропових риб / І.Д. Юськів, В.Ф. Галат (Україна); u 2006. – № 13411; Заявл. 18.12.2006; Опубл. 25.05.2007; Бюл. № 7. – 8 с.

35. Патент на корисну модель № 23399 Україна, МПК (2006) А61К 33/00, А01К 61/00. Спосіб профілактики і лікування ботріоцефальозу коропових риб / І.Д.Юськів (Україна); u 2006. – № 13446; Заявл. 18.12.2006; Опубл. 25.05.2007; Бюл. № 7. – 6 с.

36. Патент на корисну модель № 24944 Україна, МПК (2006) А61К 33/04, А61К 31/47, А61К 33/10 (2007.01). Лікувально-профілактичний препарат при ботріоцефальозі коропових риб - Інвазол / І.Д. Юськів, А.В. Березовський (Україна); u 2007 – № 00580; Заявл. 22.01.2007; Опубл. 25.07.2007; Бюл. № 11. – 6 с.

37. Настанова по застосуванню препарату Риболік виробництва ТзОВ НВФ “Бровафарма”, Україна // Затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини (06.09.05 № 15-14/6). – Київ, 2005. – 2 с.

38. Листівка-вкладка (Настанова по застосуванню) препарату “Бровадазол 20 % мікрогранульований порошок” (Додаток 1, 2 до реєстраційного посвідчення № 3164-02-416-05/2 від 28.02.2008 р.) // Затверджена Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок, а також Держав. комітет ветер. мед. М-ва аграр. політ. України. – Київ, 2008. – 6 с.

39. Інструкція про заходи боротьби з ботріоцефальозом риб у рибоводних господарствах / І.Д. Юськів, А.В. Березовський, О.В. Збожинська, Г.П. Воловик // підготовлено проект і подано на затвердження в Державний комітет ветеринарної медицини України 22.04.2008. – 8 с.