Анотація до роботи:

Зорін Г.Г. Формування ефективної структури виробництва сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню проблем формування ефективної виробничої структури аграрного підприємства, спеціалізації та диференціації сільського господарства як форми прояву загального закону поділу праці в умовах сучасного етапу реструктуризації підприємств.

Визначено особливості зміни галузевої структури на підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання, проведено кількісну оцінку рівня спеціалізації співвідношення окремих галузей, при цьому обов’язковим є врахування не тільки економічних, а й соціальних та екологічних наслідків різних варіантів рішень. Раціональна диференціація сільськогосподарського виробництва передбачає встановлення певних пропорцій між його галузями. Найбільш економічно вигідна диференціація сільськогосподарського підприємства визначається попитом на продукцію, необхідністю найбільш повного і раціонального використання умов виробництва, відповідно до вимог ринку.

З урахуванням нестабільності зовнішнього економічного середовища, що зумовлює виникнення ситуацій, за яких виробництво певних видів продукції навіть при досить високому рівні використання потенціалу стає збитковим, зроблено висновок про необхідність значного підвищення активності державного регулювання процесів формування прибутковості та використання інших важелів, спрямованих на фіксацію певної частки сільгоспвиробників у кінцевій ціні реалізації продукції:

1. Встановлено, що диференціація виробництва забезпечується його поділом за технологію і працею, обумовлює певні відмінності між галузями і видами продукції та через спеціалізацію виступає формою суті поділу виробництва і праці. Найбільш економічно вигідна диференціація галузей сільськогосподарського підприємства визначається попитом на продукцію, необхідністю найбільш повного і раціонального використання умов виробництва відповідно до вимог ринку.

2. Виробнича структура є однією з найважливіших структурних змінних і її корекція в ту чи іншу сторону потребує перебудови в організаційній і управлінських структурах сільськогосподарського підприємства. Виробнича структура проявляється у певному сполученні (співвідношенні галузей і продукції як окремих виробничих утворень), а також у певному упорядкуванні всієї системи і кожної окремо взятої змінної. Поєднання галузей і видів продукції повинно бути раціональним і відповідати вимогам внутрішньої збалансованості ресурсів підприємства, а процес оптимізації виробничої структури узгоджуватись з процесом оптимізації організаційної структури і навпаки.

3. Виробничий тип сільськогосподарських підприємств визначається за галузевою структурою його товарного виробництва. Закономірність формування спеціалізації виробничих типів підприємств різних форм власності і господарювання в умовах ринкової економіки зводиться до виробництва рослинницьких і тваринницьких видів товарної продукції з певним рівнем інтенсивності та конкурентоспроможності.

4. Пропорційність виробничої структури може бути забезпечена лише за умови внутрішньої збалансованості основного, промислового, підсобного виробництва та взаємопов’язана з виробничою і соціальною інфраструктурою суб’єкта господарювання.

5. Виявлено, що структура виробництва сільськогосподарських підприємств Херсонської області, які забезпечують 39,8% всієї валової продукції, має тенденцію до переважного розвитку галузей рослинництва, котрі займають 82,6% сільськогосподарського виробництва. Основними чинниками, які впливають на скорочення галузей тваринництва, є невідпрацьоване ціноутворення, низька концентрація виробництва, капіталоємна матеріально-технічна база. низький рівень механізації виробничих процесів і інше. Все це приводить до високого рівня збитковості і як результат – скорочення обсягів і ліквідація комплексної галузі тваринництва.

6. Виробничі типи господарств Білозерського району, де тваринництво займає високу питому вагу у валовій і товарній продукції, були прибутковими. Але окупність витрат товарною продукцією набагато вища у рослинництві, що і зумовило орієнтацію господарств на скорочення тваринництва.

7. Структура виробництва фермерських господарств регіону на 99,5% формується галузями і продукцією рослинництва, що не відповідає інтересам забезпечення внутрішньої пропорційності та збалансованості. Ця обставина обумовлює значний недобір продукції, невиправдані виробничі витрати, нанесення значної шкоди довкіллю.

8. Реалізація економіко-математичних моделей оптимізації галузевої структури і аналіз двоїстих оцінок різних виробничих типів господарств дозволяє збалансувати рослинництво і тваринництво, збільшити обсяги продукції і раціонально перерозподілити виробничі ресурси, поліпшити показники виходу продукції на одиницю площі сільгоспугідь та ресурсоємність валового продукту.

9. Розвиток спеціалізованого виробництва обумовлює його якісну сторону – поєднання галузей. Оцінка рівня поєднання галузей передбачає визначення характеру прояву взаємозв’язків між основними і додатковими галузями через кількісні показники встановлення ступеня сполучення галузей. має аналітичну і планову сторони. При вивченні фактичного стану цього процесу, тобто визначення правильності поєднання в даному господарстві галузей, робота буде носити аналітичний характер, а при проектуванні на перспективу розрахунки набувають плановий характер.

10. Ефективність виробничої структури в значній мірі залежить від еквівалентності обміну сільського господарства в системі АПК і забезпечується чинниками: ціни, кредиту, лізингу та створенням асоціацій, кооперативів, інтеграційних об’єднань.

Публікації автора:

1. Покотілова В. І., Зорін Г.Г. Рентабельність підприємств і її вплив на якісні показники ефективності виробництва // Регіональні перспективи: Науково-практичний журнал – 2001. - №5-6 (18-19). – С. 132-133.

2. Зорін Г.Г. Спеціалізація сільськогосподарських підприємств, економічний зміст і значення // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. Вип. 17. / Херсон: Айлант. – 2001. – С. 148-152.

3. Зорін Г.Г. Тенденції і напрямки розвитку селянських (фермерських) і особистих підсобних господарств в Херсонській області // Таврійський науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 19 / Херсон: Айлант. – 2001. – С.164-173.

4. Зорін Г.Г. Рівень і ефективність спеціалізації крупнотоварних ферм господарювання на селі // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 115. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 84-88.

5. Зорін Г.Г. Формування внутрішньогосподарських взаємовідносин у спеціалізованих господарствах ринкового спрямування // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 134. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 3-6.

6. Зорін Г. Г. Роль державного управління і спеціалізації агропромислового виробництва в соціально-економічному розвитку регіонів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 158. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 197-203.

7. Зорін Г. Г. Агропромисловий комплекс України, його територіальна, галузева спеціалізація і забезпечення управління // Вісник Рівненського державного технічного університету. Економіка. Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління: Збірник наукових праць. Випуск 2 (15). – Рівне: РДТУ, 2002. – С. 284-289.

8. Зорін Г. Г. Оптимізація поєднання галузей різних виробничих типів господарств // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнева. Ч. 2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. – К.: ІАЕ, 2002. – С. 236-238.

9. Зорін Г.Г. Роль державного управління і спеціалізації агропромислового виробництва в соціально-економічному розвитку регіонів // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. „Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 197-203.

10. Зорін Г. Г. Соціально-економічні чинники формування виробничих типів спеціалізованих сільськогосподарських підприємств // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта - 2002”. – Том 10. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 23-27.