Анотація до роботи:

Ліщенюк Тетяна Миколаївна. Формування інфраструктури ринку землі (на прикладі земельного фонду Київської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. - ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, м. Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню та розробці теоретико-методологічних засад і обґрунтуванню практичних аспектів побудови інфраструктури організованого ринку землі (як на національному, так і на регіональному рівнях). Обґрунтовано основні напрями розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення та його інфраструктури, модель регіональної інфраструктури ринку земель в сільській місцевості. Проаналізовано вплив соціально-історичних умов, на формування організованого ринку на сучасному етапі. Здійснено аналіз теоретико-методологічних засад формування організованого ринку землі та його інфраструктури на регіональному рівні. Розроблено методичні підходи до районування та типізації ринку землі на регіональному рівні як одного з елементів інфраструктури ринку.

Визначено основні напрями розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення та його інфраструктури на сучасному етапі. Обґрунтовано модель створення сільських товариств з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення, як однієї з основних складових інфраструктури ринку земель сільськогосподарського призначення. Досліджено вплив окремих економічних факторів на рівень ринкових цін.

1. У сучасному трактуванні економічну категорію “ринок землі” можна визначити як механізм перерозподілу земельних ділянок між власниками і користувачами економічними методами на основі конкурентного попиту та пропозиції, що забезпечує: купівлю-продаж, оренду, заставу тощо земельних ділянок або права на них; визначення вартості землі та визнання її капіталом і товаром; розподіл простору між конкуруючими варіантами використання земель та суб’єктами ринку. Специфіка ринку землі визначається властивостями й особливостями землі як засобу виробництва і землі як товару. Тому формування організованого ринку земельних ділянок, його становлення та функціонування можливе лише за умов чітко сформованих принципів, виконуваних функцій і змісту системи, які спрямовані на оптимізацію екологічно безпечного і економічно ефективного використання земельних ресурсів.

2. Розроблено структурно-логічну модель функціонування системи ринку земель та його інфраструктури, яка базується на сукупності послідовних дій цілеспрямованого впливу на відповідні об’єктивні процеси в економічній системі, шляхом застосування певних інструментів та методів, насамперед, через посилення одних і послаблення інших проявів дії економічних чи ринкових законів або їх поєднання. Йдеться про створення такої інфраструктури ринку земель сільськогосподарського призначення, яка забезпечуватиме позитивні соціальні, економічні та екологічні наслідки обороту земельних ділянок.

3. Основними принципами функціонування організованого регіонального ринку земель визнано такі:

вивчення попиту і пропозиції на ринку землі;

забезпечення раціонального та найбільш ефективного використання землі;

державне регулювання ринку земель;

забезпечення гарантій та захист прав суб’єктів на ринку земель;

передбачення тенденції, збалансованості функціонування і змінності ринку земель;

стимулювання конкуренції на ринку земель;

поєднання правових, економічних, соціальних та інших факторів зовнішнього впливу на ринок земель.

4. Реформування земельних відносин у Київській області та поступовий розвиток і становлення земельного ринку призвело до структурних змін у розподілі земель як за формами власності та господарювання, так і за кількістю власників і землекористувачів. Спостерігається чітка тенденція до збільшення земель приватної форми власності та збільшення кількості агроформувань ринкового типу. Вона зумовлена переходом до ринкової економіки та розвитком ринкового обороту земель. Переважною формою господарювання у сільському господарстві за кількістю та за площею є товариства з обмеженою відповідальністю. Середній розмір новостворених агроформувань у Київській області становить 740 га, що в середньому в 3 - 5 разів менше, ніж була середня площа колгоспів та радгоспів до реформування.

5. З усіх ринкових операцій з обороту земельних часток (паїв), успадкування у Київській області займає найбільший відсоток (приблизно 90%). Слід звернути увагу на механізм цих операцій з точки зору оптимізації землекористування. Розроблений методичний підхід до класифікації районування видів ринку земель сільськогосподарського призначення, дає можливість покращити його прогнозованість та покращити регуляторну політику держави. Встановлена залежність площі та ціни при продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. На основі кількості продажів, ціни продажів, розміщення інженерної інфраструктури проведено районування території регіону, внаслідок якого виділено 4 райони ринку земель несільськогосподарського призначення (1 – найбільш привабливий, 2 – привабливий, 3 – середньої привабливості, 4 – не привабливий). Аналогічно, на основі аналізу нормативної грошової оцінки та ринкової вартості земель сільськогосподарського призначення, проведено районування території регіону, за привабливістю ринку цих земель, внаслідок якого виділено 3 райони привабливості ринку земель сільськогосподарського призначення (1 – найбільш привабливий, 2 – привабливий, 3 – не привабливий). Такий методичний підхід дає змогу спрямувати розвиток ринку земель через розвиток та становлення його інфраструктури у більш раціональному руслі. Він дає змогу поєднати економічні (орендна плата), екологічні (нормативна грошова оцінка), соціальні (дохідність сільськогосподарських підприємств) вимоги до сучасного землеустрою.

6. Організація та функціонування регіонального ринку земель сільсько-господарського призначення, як важливої складової ринкової економіки регіону, повинна орієнтуватись на вирішення важливих завдань, пов’язаних із: забезпеченням ефективного використання земельних ресурсів; раціоналізацією типів землекористування; обслуговуванням обороту земель, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб; стимулюванням раціонального використання земель. Регіональні особливості визначення функцій землі в сільському господарстві (типів землекористування) обумовлюють особливості законодавчо-методичного регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення. Пропонується законодавчо встановити обмеження щодо обороту меліорованих та деградованих і малопродуктивних земель, граничних розмірів землеволодінь.

7. Розроблено структурну модель сільських товариств з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення, в якій визначено засновників та права. Головними функціями сільських товариств з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення визначено реалізацію переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення та раціоналізацію (консолідацію) земельних часток (паїв) сільськогосподарського землекористування. Вперше розроблено логічну модель процесу здійснення операцій з продажу земельних ділянок на ринку землі сільськими товариствами з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ліщенюк Т.М. Деякі аспекти формування ринку землі в Україні // Науковий вісник НАУ. – 2001. – № 41. – С. 273-276.

2. Ліщенюк Т.М. Історичні аспекти формування приватної власності на землю // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Ч. 2. – Київ. – 2001. – С. 275-278.

3. Ліщенюк Т.М. Розвиток ринку землі на Київщині // Землевпорядкування. – 2002. – №1. – С. 49-52.

4. Ліщенюк Т.М. Особливості ціноутворення на ринку земельних ділянок несільськогосподарського призначення в Київській області // Землевпорядкування. – 2002. – №3. – С. 45-49.

5. Ліщенюк Т.М. Купівельна спроможність населення і земледефіцитність як фактори впливу на рівень ринкових цін на землю в Київській області // Землевпорядкування. – 2003. – №1. – С. 30-33.

Тези доповідей

1. Ліщенюк Т.М. Тенденції розвитку ринку землі в ході земельної реформи // Матеріали першої всеукраїнської конференції молодих вчених аграріїв. Зб. „Науковий вісник Національного аграрного університету” № 37. Київ. - 2001. – С. 212-215.

2. Ліщенюк Т.М. Питання становлення та розвитку ринку землі на Київщині. // Матеріали міжнародної наукової конференції “Теорія і методи оцінювання, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів”. – К.: РВПС України НАН України,2002. – Ч.1. - С.119-122.

3. Ліщенюк Т.М. Методологічні засади функціонування ринку земельних ділянок. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Землевпорядна освіта, наука та виробництва: сьогодення та перспективи очима молодих вчених”. – К.: ТОВ "ЦЗРУ", 2003. – С. 42-49.

4. Ліщенюк Т.М. Деякі аспекти формування ринку земельних ділянок несільськогосподарського призначення в Київській області. // Матеріали всеукраїнської наукової конференції “Проблеми розвитку земельних відносин на засадах нового земельного кодексу України”. – К.:ІЗ УААН, 2002. – С. 54-56.

5. Ліщенюк Т.М. До створення регіональної інфраструктури ринку земель сільськогосподарського призначення // Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Екологічні проблеми сталого розвитку агро сфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель”. – Х., 2005. – С.