Анотація до роботи:

Шкарпетіна М. Ю. Формування конкурентоспроможності нових індустріальних країн Азії в умовах транснаціоналізації світової економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів впливу прямих іноземних інвестицій ТНК на формування конкурентоспроможності економіки НІК Азії. Теоретично осмислюється концепція конкурентоспроможної країни, аналізуються взаємодія і шляхи впливу суб’єктів формування високої конкурентоспроможності економіки країни. Досліджується методологія оцінювання конкурентоспроможності економіки країни міжнародними організаціями.

Розроблено методологію виділення стадій еволюції конкуренто-спроможності економіки НІК, визначено специфіку діяльності ТНК на цих стадіях.

Побудовано економетричну модель впливу інвестування ТНК на такі складові конкурентоспроможності, як експортний потенціал, науково-технічний потенціал та ринок висококваліфікованих кадрів. На підставі результатів побудованої моделі доведено висунуту гіпотезу про позитивний вплив ПІІ на вищезгадані складові. Виявлено і обґрунтовано періоди максимального прояву впливу ПІІ на ці складові, порівняно їх із періодами впливу державних витрат.

Розглянуто чинники низької конкурентоспроможності економіки України і, на основі досвіду розвитку конкурентоспроможності економіки НІК Азії й участі в цьому процесі транснаціонального капіталу, подано низку пропозицій щодо державної стратегії підвищення конкуренто-спроможності економіки України.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і обґрунтовано нове вирішення наукового завдання щодо уточнення основних рис взаємодії системи “інвестиції ТНК – конкурентоспроможність економіки країни-реципієнта” та з’ясовано умови ефективної взаємодії цієї системи. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають змогу зробити такі найважливіші висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне й науково-практичне значення:

1. Інвестиції ТНК є одним із поширених інструментів стимулювання економічного розвитку. Більшість сучасних теоретичних і емпіричних досліджень впливу інвестування ТНК на економіку країни-реципієнта підтверджує, що економічні ефекти від ПІІ переважно сприяють структурним зрушенням і підвищенню конкурентоспроможності її економіки.

2. Показниками високого рівня конкурентоспроможності економіки країни є розвинений експортний, освітній і науково-технічний потенціали країни, високий рівень життя, ефективна зайнятість, продуктивне використання чинників виробництва й дотримання принципів сталого розвитку.

3. Серед рейтингів із світової конкурентоспроможності таких авторитетних організацій, як Світовий економічний форум, Міжнародний інститут розвитку менеджменту і приватної фірми J.E. Austin Associates, найвиваженішим і найсистематичнішим виявився рейтинг МІРМ; на підставі значної кореляції (R=0.86) між рейтингами СЕФ та МІРМ знайдено функціональну залежність; вадою складання рейтингів є їхнє оцінювання за відносною шкалою, що може призводити до неоднозначного трактування динаміки конкурентоспроможності економіки країни. Тому обґрунтовано необхідність, по-перше, поряд із номером позиції в рейтингу наводити дані про кількість країн, які згадані в аналізі, і, по-друге, розробити “стандарт конкурентоспроможності країни” на основі абсолютної шкали шляхом вибору однієї або кількох сучасних країн, усебічного аналізу стану їхніх економік і впровадження стандарту.

1. Між ступенем відкритості економіки до інвестицій і суб‘єктами проведення НДДКР у цих країнах існує залежність. У найлібералізованішому до ПІІ Сінгапурі 99% усіх НДДКР проводять філії ТНК. У найдовше закритій до ПІІ Кореї більшість НДДКР (67%) проводять власні підприємства, на о. Тайвань, що за роками відкриття посідає проміжне місце, філії ТНК проводять 50% досліджень; характерною особливістю останньої стадії розвитку конкурентоспроможності є перетворення цих країн на плацдарм розташування науково-дослідних центрів і штаб-квартир провідних ТНК та входження їх до п’ятнадцяти світових країн-інноваторів; головна заслуга у досягненні високої конкурентоспроможності економіки НІК Азії належить політиці урядів країн, які ще в 1960-х роках визначили пріоритетним розвиток науки і технологій і цілеспрямовано створювали всі необхідні умови для розвитку цих сфер господарства.

Досвід НІК Азії підтвердив, що інвестиційний клімат – це керований процес, який є результатом довготривалих дій з боку уряду. Основними чинниками, що сприяють формуванню інвестиційного клімату, є стабільність законодавства, високий рівень захисту інтелектуальної власності, наявність інвестиційних стимулів, низький рівень оподаткува-ння в країні, створення вільних економічних зон і стійке зростання валового продукту.

2. Найсуттєвіший вплив ПІІ мали на розвиток експортного потенціалу, тоді як державні кошти виявилися ефективнішими щодо їхнього впливу на розвиток науки й освіти.

8. На початковому етапі формування конкурентоспроможності економіки уряд повинен зосередитися на сфері освіти і науки у вигляді виділення цільових коштів із бюджету на їхній розвиток. Протягом цього етапу експортний потенціал може розвиватися за рахунок зовнішнього інвестування у вигляді ПІІ. Лише коли буде створено базу високо-кваліфікованих кадрів і розвиненого науково-технічного потенціалу, можна переходити до другого етапу, на якому кошти держави треба спрямовувати на розвиток експортноорієнтованих галузей. Важливе значення має додержання балансу між ринком висококваліфікованих кадрів і кількістю філій ТНК: з одного боку, добре підготовлені наукові й кваліфіковані кадри почнуть "витікати" з країни, якщо в ній не буде створено потрібної кількості робочих місць, носіями яких є ТНК, а з другого – нестача кадрів зменшує привабливість країни з погляду розміщення іноземних підприємств.

9. Зростання ПІІ має визначений позитивний вплив на три перелічені вище складові конкурентоспроможності економіки України, тоді як суттєвого впливу з боку держави не виявлено, що свідчить про те, що для коректнішого аналізу цієї взаємодії потрібна достовірніша інформація, доступність якої стане можливою після забезпечення урядовою політикою виходу багатьох підприємств із тіні; автоматичне відкриття економіки до ПІІ не приведе до позитивного результату, логічніше буде дотримуватися помірковано-протекціоністської політики, яку використовувала Корея, допускаючи ПІІ спочатку в стратегічні галузі для їхньої модернізації. Водночас треба переорієнтовувати сферу освіти залежно від стратегічних потреб галузей України, як це відбувалося в Сінгапурі та на о. Тайвань.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Шкарпетіна М. Ю. Вплив ТНК на розвиток науково-технічного потенціалу приймаючої країни на прикладі НІК Азії // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. – Вип. 56: У 2 ч. – К.: Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.– 2006. – Ч. 2. – С. 216– 223.

2. Шкарпетіна М. Ю. Міжнародна конкурентоспроможність нових індустріальних країн Азії // Фінанси України.– 2005. –№ 6 (115). – С. 131–137.

3. Шкарпетіна М. Ю. Розгляд зв’язку між показниками рейтингів конкурентоспроможності країн світу // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. – Вип. 47: У 2 ч. – К.: Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.– 2004. – Ч. 2. – С. 53–58.

4. Шкарпетіна М. Ю. Роль ТНК у формуванні висококваліфікованих кадрів у НІК Азії // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сб. науч. трудов. – Д.: ДонНУ. – 2006.– Ч. 3. – С. 1075–1079.

5. Шкарпетіна М. Ю. Теорії міжнародної конкурентоспроможності країни // Міжнародна економіка: Зб. наук. праць. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – 2004. – Вип. 43. – С. 179–191.

6. Шкарпетіна М. Ю. Теоретико-методологічні основи визначення та аналізу конкурентоспроможності країни // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. – Вип. 53: У 2 ч. – К.: Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. – 2005. – Ч. 2. – С. 284–291.

Матеріали наукових конференцій:

7. Шкарпетіна М. Ю. Вплив програм МВФ на конкурентоспромож-ність України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. – Вип. 46: У 2 ч. – К.: Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. – 2004. – Ч. 2. – С. 81–83.

8. Шкарпетіна М. Ю. Розгляд зв’язку між показниками рейтингів конкурентоспроможності країн світу // Моделювання міжнародних відно-син: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 170-річчю КНУ імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин: – К.: Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. – 2004. – С. 163–167.

9. Шкарпетіна М. Ю. Етапи реалізації стратегії досягнення конкурентоспроможності НІК Азії // Шевченківська весна: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених, присвяченої 60-річчю Великої Перемоги / За заг. ред. проф. О.К. Закусила. – Вип. III: У 2-х ч. – Ч. 2. Природничі, технічні та економічні науки. – К.: Логос, 2005. – С. 289–290.