Дисертаційну роботу присвячено розв’язанню наукової проблеми формування в навчально-виховному процесі ВВНЗ психологічної готовності курсантів за напрямком підготовки “Інженерна механіка” до професійної діяльності на кордоні. За результатами теоретико-експериментального дослідження зроблено такі висновки: 1. Теоретичне обґрунтування проблеми психологічної готовності особистості до професійної діяльності дозволило уточнити її зміст, структуру та особливості розвитку у курсантів-прикордонників інженерних груп в навчально-виховному процесі. Запропоновано уточнену модель психологічної готовності курсантів до професійної діяльності інженера, що інтегрує мотиваційно-ціннісний, когнітивний та операційно-діяльнісний компоненти. Рівень їх розвитку з позицій системно-структурного підходу характеризується сформованістю професійно важливих якостей інженера-прикордонника. Психологічну готовність курсантів до професійної діяльності інженера визначено як складну інтегральну особистісну властивість, що необхідна для успішного виконання офіцерами професійних функцій на кордоні. 2. Визначено умови розвитку психологічної готовності курсантів до професії інженера-прикордонника: об’єктивні (матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, зміст та структура програм підготовки інженерів-прикордонників, методика та організація занять, особистість педагога та ін.) та суб’єктивні (рівень шкільної підготовки курсантів з природничо-наукових дисциплін, ступінь їх участі у гуртках технічної творчості, рівень мотивації до професії інженера та до занять математикою і технічними дисциплінами, самостійність, комунікативна компетентність та ін.) Запропоновано комплекс методик на вивчення компонентів психологічної готовності майбутнього інженера-прикордонника до професійної діяльності. 3. Досліджено динаміку розвитку мотиваційно-ціннісного, когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів психологічної готовності курсантів 1-3-х курсів НАДПСУ. Виявлено, що в структурі мотивів вибору професії інженера провідними є мотиви вдосконалення особистості, престижності професії, другорядними є соціально значущі мотиви та мотиви-примусу. Вагомість провідних мотивів курсантів до закінчення ВВНЗ знижується, а другорядних дещо зростає. Усвідомлення значення математики у курсантів покращується з початком вивчення спеціальних, технічних дисциплін (на 2-3-х курсах) і певною мірою знижується на останніх курсах, оскільки частота використання навичок та вмінь з математики стає меншою. Виявлено недостатній (середній, низький) рівень розвитку у курсантів когнітивного та операційно-діяльнісного компонентів і таких професійно важливих якостей, як загального інтелектуального розвитку, здатності до абстрагування та рівня сформованості системи наукових понять, емоційної стабільності та ін. З’ясовано, що це зумовлено, зокрема, недосконалістю змісту, форм та методів проведення занять з вищої математики у ВВНЗ. 4. Запропонована програма формування психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності засвідчила про її ефективність. Вона забезпечує оптимізацію професійної підготовки курсантів при вивченні вищої математики. Доведено, що покращити процес розвитку психологічної готовності до професійної діяльності інженера можна шляхом впровадження: активних методів навчання (проектного, проблемного навчання, методу фундаменталізації та ін.); соціально-психологічних тренінгів та ін. Ці методи покращують творчу активність курсантів, зміст професійного навчання, особливість навчальної взаємодії, формують адекватну самооцінку здібностей і можливостей професійного розвитку курсантів. 5. Запропоновано практичні рекомендації науково-педагогічному складу, психологам ВВНЗ щодо вдосконалення психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності. Доведено, що для формування високого рівня мотиваційно-ціннісного компоненту необхідний розвиток у них інтересу до обраної професії, переконань в її суспільній значущості тощо. З’ясовано, що когнітивний та операційно-діяльнісний компоненти психологічної готовності до професійної діяльності можна формувати через розвиток потреби курсантів до самопізнання й саморозвитку через вивчення природничо-наукових дисциплін, зокрема вищої математики; шляхом покращення психологічних знань викладачів, які сприяють розвитку креативності і професійному спілкуванню курсантів та формуванню у них адекватної самооцінки себе як майбутнього професіонала. Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів зазначеної проблеми. Перспективними напрямками подальших наукових досліджень можуть стати вивчення психологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до діяльності в екстремальних умовах, психологічний аналіз впливу інших навчальних дисциплін на розвиток зазначеної готовності, виявлення впливу індивідуальних особливостей викладача ВВНЗ на психологічну готовність особистості курсанта до служби на кордоні. |