Анотація до роботи:

Юсеф Хані Румієх. Функціональні властивості наднирників in vivo i in vitro в онтогенезі білих щурів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Дисертація присвячена визначенню морфофункціональних властивостей наднирників та їхніх органотипових культур в онтогенезі білих щурів на підставі вивчення секреції гормонів, утилізації екзогенного холестерину, дії стимуляторів стероїдогенезу, модифікаторів стероїдогенезу та вивчення гістоструктури тканин наднирників та органотипових культур з наднирників.

Виявлено зменшення рівню секреції глюкокортикоїдів у плазму крові тварин із зростанням віку тварин. Падіння секреції гормонів корелює зі зменшенням відносної маси наднирників та зменшенням рівню гормонів у тканинах наднирників. Зменшення рівню гормонів у тканинах пов’язано, скоріш за все, зі зменшенням швидкості стероїдогенезу гормонів, а не із зменшенням швидкості доставки екзогенного холестерину, оскільки модифікуюча дія хлориду кадмію (інгібітор доставки холестерину), не залежала від віку тварин. Гістологічні дослідження вказують на початок змін в ультраструктурі наднирників з 6-місячного віку щурів, коли на гістологічних препаратах реєструється поява поодиноких клітин з ознаками апоптозу. Це явище наростає з віком, і у дорослих та старих тварин в наднирниках реєструються цілі групи клітин з ознаками апоптозу.

В роботі подані експериментальні дані щодо зміни структури і функції наднирників в онтогенезі білих щурів, на підставі яких висловлено припущення про те, що процеси старіння запускаються зміною структури наднирників у вигляді конденсації ядра і цитоплазми, стану парабіозу і некрозу, що характерно для розвитку апоптозу.

1. В онтогенезі білих щурів рівень секреції глюкокортикоїдів у кров знижується. Ці дані узгоджуються як зі зменшуванням відносної маси самих наднирників та зниженням у них рівню гормонів, так і зі змінами гістоструктури наднирників (12–24 місяці) – зменшенням кількості ліпідних крапель у клітинах і появою у пучковій зоні клітин, які перебувають у стані парабіозу з відсутністю ядер, клітинних границь клітин, що лізують.

2. Гістологічні дослідження структури наднирників і їхніх органотипових культур, що отримані з тканин залоз тварин різного віку, показали, що, починаючи з 6-місячного віку, у щурів починають проявлятися зміни у структурі самої тканини наднирників, коли реєструється поява поодиноких клітин з деструктивними ознаками, характерними для апоптозу. У випадку дорослих (12 міс.) і старих тварин (24 міс.) ці процеси у клітинах стають більш виражені, коли реєструються вже групи пошкоджених клітин.

3. Життєздатність клітин в органотипових культурах, що отримані з тканин дорослих (12 міс.) і старих (24 міс.) тварин, була нижче (73 та 71 %, відповідно), ніж така (78%) у більш молодих тварин (1–6 міс). Гістоструктура органотипових культур, які одержані з тканин тварин різного віку, була адекватна віковій структурі наднирників, однак у процесі культивування спостерігалось прискорення процесів старіння культур, що отримані з наднирників 12–24-місячних тварин.

4. Профілі кривих по динаміці секреції 11-ОКС для культур, що отримані з тканин тварин різного віку, співпадають. У всіх випадках максимальна секреція спостерігається на 5 добу культивування, однак, для культур, що одержані з тканин дорослих (12 місяців) і старих (24 місяця) тварин, їхня секретуюча здібність була знижена на 17–20 % у порівнянні з культурами, які отримані з тканин тварин, більш молодих за віком.

5. Усі досліджені культури відповідають на введення екстракту гіпофізу зростанням рівню секреції гормонів, однак, це зростання відрізнялося у культурах, що отримані з тканин тварин різних вікових груп. Для тканин 1-6-місячних тварин приріст стимульованої секреції складав 19–20 %, а для культур з тканин дорослих і старих (12–24 міс.) тварин був у 2 рази менше.

6. Культури, отримані з тканин наднирників дорослих (12 міс.) і старих (24 міс.) тварин, утилізують холестерину на 18 і 25 % менше відповідно. Ця різниця вірогідна відносно значень по утилізації холестерину культурами з тканин молодих тварин (1–6-місячних тварин), що може бути обумовлено зниженням швидкості біосинтетичних процесів, а не зниженням швидкості доставки екзогенного холестерину, оскільки усі культури реагували однаковим чином (пригнічення секреції гормонів на 38–42 %) на хлорид кадмію – інгібітор доставки холестерину до внутрішньої мембрани мітохондрій.

7. Тканини старих тварин є більш чутливими до дії сильного стресу – кріоконсервування (-196С). Життєздатність клітин у культурах знижується у ряді: 1 міс. = 3 міс. = 6 міс.>12 міс.>24 міс., що у цифровому вигляді складає 68,21 %, 67,53 %, 69,04 %, 56,42 % і 52,41 %, відповідно. Відсоток загиблих клітин корелює зі зниженням рівню секреції гормонів і зі зменшенням репараційних можливостей клітин при поверненні у фізіологічні умови (рекультивування).

Публікації автора:

1. Юссеф Хани Румиех. Возрастные характеристики органотипических культур из надпочечников крыс разного возраста / Юссеф Хани Румиех // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія біологія. – 2005. – Вип. 1–2, № 709. – С. 134–139.

2. Юссеф Хани Румиех. Функциональные характеристики надпочечников и органотипических культур надпочечников крыс при старении / Юссеф Хани Румиех, Бондаренко Т. П. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія біологія. – 2006. – Вип. 3, № 729. – С. 271–274. (Здобувачем проведено отримування органотипових культур, вимірювання рівню гормонів у плазмі крові, тканинах наднирників та органотипових культурах, статистична обробка результатів).

3. Бондаренко Т. П. Криоустойчивость органотипических культур, полученных из тканей надпочечников крыс разного возраста / Бондаренко Т. П., Юссеф Хани Румиех // Проблемы криобиологии. – 2007. – Т. 17, № 1. – С. 44–50. (Здобувачем проведено отримування органотипових культур, їх заморожування, функціональне тестування до і після кріоконсервування, статистична обробка результатів).

4. Юссеф Хани Румиех. Возрастные различия органотипических культур из надпочечников белых крыс / Юссеф Хани Румиех // Биологический вестник. – 2007. – Т. 11, № 2. – С. 49–52.

5. Юссеф Хани Румиех. Возрастные изменения морфо-функциональных характеристик надпочечников и их органотипических культур / Юссеф Хани Румиех, Бондаренко Т. П. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: біологія. – 2007. – Вип. 5, № 768. – С. 165–170. (Здобувачем проведено отримування органотипових культур, отримані гістологічні препарати з тканин наднирників та їхніх культур, визначені функціональні характеристики, статистична обробка результатів).

6. Бондаренко Т. П. АКТГ-зависимая секреция глюкокортикоидов органотипическими культурами клеток из надпочечников белых крыс / Бондаренко Т. П., Юссеф Хани Румиех // ІХ Український біохімічний з’їзд : 24–27 жовтня 2006 р. : матеріали з’їзду. Т. 2. – Харків, 2006. – С. 31–32. (Здобувачем проведено отримування органотипових культур, функціональне тестування до і після дії АКТГ, статистична обробка результатів).

7. Юссеф Хани Румиех. Изменения надпочечников белых крыс в онтогенезе / Юссеф Хани Румиех // Біологія від молекули до біосфери : ІІ міжн. конф. мол. учених, 19–21 листопада 2007 р. : матеріали конф. – Харків, 2007. – С. 190–192.