Анотація до роботи:

Трищук Н.М. Функціональний стан ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Харківській державний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2004.

Дисертація присвячена питанням оптимізації лікування хворих з АГ, ІХС і АГ, та тільки ІХС на підставі вивчення структурно-функціонального стану лівого шлуночка серця, ендотеліальних механізмів.

У хворих на АГ, ІХС та ХСН встановлена активація вазопресорних механізмів регуляції серцево-судинної системи - підвищення рівня ендотеліну-1 та цАМФ, та зміни у вазодилататорних механізмах - підвищення вмісту 6-кето-ПГФ_1- та зниженням вмісту цГМФ. Структурно-функціональні зміни міокарда лівого шлуночка серця у хворих на АГ проявлялися розвитком концентричної гіпертрофії міокарда, а приєднання ІХС спостерігалися тенденції до дилатаційного ремоделювання міокарда.

Терапія модуляторами РААС, лозартаном та еналаприлом, призводила до поліпшення діастолічної функції міокарда лівого шлуночка серця, а також до зменшення вмісту в крові ендотеліну-1 і нормалізації показників цГМФ та 6-кето-ПГФ_1-.

1. Артеріальна гіпертензія і ІХС характеризуються наявністю дисфункції ендотелію з переважним утворенням вазоконстрикторних і промітогенних речовин, про що свідчить збільшення вмісту ендотеліну-1 та цАМФ, а також супроводжується змінами вазодилятуючих медіаторів: збільшення вмісту активного метаболіту простацикліна (6-кето- ПГФ_1-) і зниження вмісту цГМФ.

2. При артеріальній гіпертензії дисфункція ендотелію відбувається починаючи з початкових етапів захворювання і досягає максимального рівня при ІІІ ступені підвищення АГ, про що свідчать високі показники ендотеліну-1, як індикатора ендотеліальних гомеостатичних порушень.

3. Активація вазоконстрикторних і промітогенних чинників при АГ у вигляді підвищення вмісту ендотеліну-1 супроводжується збільшенням маси міокарда лівого шлуночка серця та порушенням його діастолічного розслаблення.

4. Ішемічна хвороба серця характеризується формуванням вазоспастичного варіанту дисфункції ендотелію починаючи з ранніх стадій захворювання і досягає свого максимального розвитку при дестабілізації перебігу стенокардії, про що свідчить збільшення ендотеліну-1 і зниження вмісту цГМФ.

5. Найбільша активація вазопресорних та вазодилатуючих ендотелій-залежних механізмів у хворих на ІХС спостерігається при розвитку хронічної серцевої недостатності, де вміст ендотеліну-1 та вміст активного метаболіта простацикліну, 6-кето-ПГФ_1- максимально збільшені.

6. При приєднані артеріальної гіпертензії до ІХС спостерігається збільшення порожнин лівого шлуночка серця та дисфункція ендотелію у вигляді активації як вазоконстрикторних, так і вазодилатуючих механізмів, про що свідчать підвищенний вміст ендотеліну-1, цАМФ та вміст активного метаболіта простацикліну, 6-кето-ПГФ_1- (більш ніж у хворих тільки на ІХС).

7. Застосування у хворих на АГ та ІХС модуляторів РААС: інгібітора АПФ, еналаприлу, і блокатора рецепторів А ІІ, лозартану, призводить до покращення функціональної властивості ендотелію за рахунок зниження вмісту ендотеліну-1 і підвищення синтезу оксида азоту.

8. Модуляція РААС у хворих на АГ та ІХС еналаприлом сприяє зменшенню систолічного і діастолічного розмірів лівого шлуночка серця у хворих з вихідним їх збільшенням та підвищує швидкість пасивного діастолічного наповнення лівого шлуночка серця.

Публікації автора:

1. Трищук Н.М. Эндотелиальные факторы у больных артериальной гипертензией при лечении эналаприлом и козааром // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 3. - С. 45- 47.

2. Трищук Н.М. Виявлення та корекція дисфункції ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця у сполученні з порушенням серцевого ритму //Медицина сегодня и завтра. - 2001. - № 3. - С. 42-44.

3. Трищук Н.М. Функціональний стан ендотелію у хворих на ІХС у сполученні з артеріальною гіпертензією //Медицина сегодня и завтра. - 2001. - № 2. - С. 52-54._.

4. Трищук Н.М. Центральная гемодинамика и функция эндотелия у больных артериальной гипертензией под влиянием лечения ингибиторами АПФ и блокаторами рецепторов к ангиотензину ІІ // Научно-практическая конференция молодых ученых «Достижения и перспективы развития терапии в канун XXI века»: материалы конференции. – Харьков. - 2000. – С. 76-77.

5. Трищук Н.М. Структурно-функциональные особенности сердца при артериальной гипертензиим // Науково-практична конференція молодих вчених “Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії”: матеріали конференції. - Харків. - 2003.- С.56.