Анотація до роботи:

Приколота О.О. Характеристика, прогнозування і лікувальна тактика при шлуночкових порушеннях ритму серця у хворих, які перенесли інфаркт міокарду. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2006.

Дисертація присвячена проспективному дослідженню 123 хворих з шлуночковими порушеннями ритму, які перенесли інфаркт міокарду. Життєнебезпечні порушення ритму частіше визначалися у пацієнтів з Q-інфарктом міокарду, переднім та повторним інфарктом, II-IV класом Killip, зниженням варіабельності ритму серця, підвищенням дисперсії QT, високими рівнями ангіотензину II, передсердного натрійуретичного гормону, альдостерону, норадреналіну в плазмі крові. Критеріями ефективності та безпеки припинення епізодів стійкої мономорфної шлуночкової тахікардії були: внутрішньовенне введення аміодарона на тлі перорального прийому -адреноблокатора; наявність I-II класів Killip; рівнів ангіотензину II менше 30 пмоль/л та норадреналіну менше 600 пг/мл. Критеріями ефективності та безпеки лікування, спрямованого на профілактику розвитку життєнебезпечних порушень ритму були: використання комбінованого прийому аміодарону з -адреноблокатором, інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту, статином, антагоністом альдостерону; рівні фракції вигнання 45% і більше; індексу кінцево-систолічного об’єму лівого шлуночка менше 55 мл/м²; вік молодше 55 років; рівні альдостерону менше 2,25 пмоль/л та передсердного натрійуретичного гормону в плазмі менше 6,0 пмоль/л.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і досягнуте рішення наукової задачі – з використанням комплексу інструментальних і лабораторних методів встановлено особливості шлуночкових порушень ритму в хворих, які перенесли ІМ, оцінено фактори ризику розвитку і критерії прогнозування ефективності і безпеки лікування, спрямованого на усунення і профілактику їх життєнебезпечних варіантів.

1. У гострому періоді ІМ шлуночкові порушення ритму були представлені фібриляцією шлуночків у 17,1% випадків; шлуночковою тахікардією – у 58,5%; шлуночковою екстрасистолією – у 100,0%; епізодами прискореного ідіовентрикулярного ритму – у 30,9%. При зростанні строку, що пройшов від початку ІМ, частота шлуночкових порушень ритму чітко знижувалася, однак продовжувала залишатися досить високою. Більш високою частота шлуночкових порушень ритму була в хворих з наявністю ІМ з патологічним зубцем Q, при передній локалізації інфаркту, у хворих з повторним ІМ, у хворих з II – IV класами Killip, зниженням варіабельності серцевого ритму та підвищенням рівнів дисперсії інтервалу QT.

2. Підвищення рівнів ангіотензину II, передсердного натрійуретичного гормону, альдостерону і норадреналіну було одним з незалежних факторов ризику розвитку життєнебезпечних шлуночкових порушень ритму в різні (до 6-8 місяців) строки від початку ІМ.

3. Факторами ризику розвитку життєнебезпечних шлуночкових порушень ритму також були: наявність раніше епізодів шлуночкової тахікардії або фібриляції шлуночків; політопна, парна і рання шлуночкова екстрасистолія (у строки більше 24 годин від початку ІМ); передня локалізація ІМ; повторний ІМ; вік старше 55 років; рання постінфарктна стенокардія; фракція вигнання лівого шлуночка менше 45 %; індекс кінцево-систолічного об’єму лівого шлуночка 55 мл/м² і більше; кінцево-систолічна напруга стінок лівого шлуночка 100 г/см² і більше; індекс порушення руху стінок лівого шлуночка 1,3 і більше.

4. Критеріями ефективності та безпеки купіровання епізодів стійкої мономорфної шлуночкової тахікардії були: використання для купировання внутрішньовенного введення аміодарона на тлі перорального прийому -адренергічного блокатора; наявність I і II класів Killip; рівнів ангіотензину II у плазмі, що складають менше 30 пмоль/л, норадреналіну в плазмі, що складають менше 600 пг/мл.

5. Критеріями ефективності та безпеки лікування, спрямованого на профілактику розвитку життєнебезпечних шлуночкових порушень ритму, були: використання комбінованого прийому аміодарону з -адренергічним блокатором, інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту, статином, антагоністом альдостерону; рівні фракції вигнання лівого шлуночка 45 % і більше; індексу кінцево-систолічного об’єму лівого шлуночка менше 55мл/м²; вік молодше 55 років; рівні альдостерону в плазмі менше 2,25пмоль/л; рівні передсердного натрійуретичного гормону в плазмі менше 6,0 пмоль/л.

Публікації автора:

1. Приколота О.А. Характеристика желудочковых нарушений ритма у пациентов с острым инфарктом миокарда по данным суточного мониторирования электрокардиограммы // Укр.мед.альманах. – 2005. – № 1. – С.145-147.

2. Приколота О.А. Характеристика вариабельности сердечного ритма по данным суточного мониторирования электрокардиограммы у больных острым инфарктом миокарда // Вестн.неотл.восстановит.мед. – 2005. – Т.6, № 3. – С.479-481.

3. Приколота О.А. Особенности ремоделирования миокарда левого желудочка у больных, перенесших инфаркт миокарда // Вестн. неотл. восстановит. мед. – 2005. – Т. 6, №4. – С.623-626.

4. Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Приколота О.А., Щукина Е.В., Лукашенко Л.В. Применение эгилока (метопролола) у постинфарктных больных, влияние на ремоделирование левого желудочка // Ліки Украіни. – 2003. – № 9. – С.35-38 (автором проведений відбір хворих для дослідження, оцінка клінічних, електрокардіографічних і ехокардіографічних параметрів, проспективне спостереження за хворими, статистична обробка матеріалу).

5. Дядик О.І., Багрій А.Е., Смірнова Л.Г., Легконогов О.В., Приколота О.О., Жуков К.В. Сучасна діагностика та лікування шлуночкових порушень ритму при гострому інфаркті міокарда. – Метод.рекомендації. – Донецьк, 2001. – 24 с (автором викнаний пошук і аналіз літературних джерел, допомога в оформленні методичних рекомендацій).

6. Дядык А.И., Багрий А.Э., Вишневецкий И.И., Приколота О.А., Ракитская И.В. Тактика ведения больных с нарушением ритма при СН // Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике. – Донецк: КП „ Регион”, 2005. – С.212-225 (автором проведений аналіз літературних джерел).

7. Дядык А.И., Багрий А.Э., Приколота О.А., Галаева Я.Ю., Щукина Е.В. Лечение мономорфной желудочковой тахикардии у больных с острым инфрактом миокарда // Тез.докл.матер.об’єднаного Пленуму правління Укр. наук. товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів «Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії» – Київ, 2001. – С.37-38 (автором виконані клінічні та електрокардіографічні обстеження хворих, лікування, статистичний аналіз отриманих результатів, літературне оформлення тез).

8. Дядык А.И., Приколота О.А., Жуков К.В., Хоменко М.В., Вишнивецкий И.И. Сочетанное применение метопролола и амиодарона у больных после инфракта с высоким риском внезапной смерти аритмического генеза // Тез.докл.матер.об’єднаного Пленуму правління Укр. наук. товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів «Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії» – Київ, 2001. – С.164-165 (автором виконано клінічне обстеження хворих, проведено лікування пацієнтів, виконано статистичний аналіз отриманих даних, літературне оформлення тез).

9. Приколота О.А. Лечение постинфарктных больных с высоким риском внезапной смерти аритмического генеза сочетанным применением амиодарона и метопролола (эгилока) // Мат. IV Всеукр. научн-практ.конф. «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов». – Харьков, 2002. – С.178-179.

10. Дядык А.И., Багрий А.Э., Самойлова О.В., Цыба И.Н., Щукина Е.В., Приколота О.А. Ремоделирование левого желудочка у постинфарктных больных: перспективы применения диротона и верошпирона // Матер. научн.-практ.конф. з міжнародною участю Укр.держ.наук-дослідн. інститут мед.-соц. проблем інвалідності «Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних захворювань». – Днепропетровск, 2002. – С. 124-125 (автором виконано обстеження всіх хворих, проведено відбір пацієнтів для лікування, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення тез).

11. Дядык А.И., Багрий А.Э., Приколота О.А., Цыба И.Н., Галаева Я.Ю., Жуков К.В. Ретроспективный анализ результатов лечения желудочковой тахикардии при остром инфаркте миокарда в условиях кардиологической клиники за 1997-2003 гг. // Матер.Пленуму Правління Укр. Наук. Товариства кардіол. «Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фаткор ризику ІХС; профілактика ускладнень». – Київ, 2003. –С. 68-69 (автор забезпечив клінічне обстеження хворих, літературне оформлення тез).