У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі – удосконалення лікувально-профілактичних заходів у дітей з хронічними вірусними гепатитами В та С шляхом вивчення клініко-параклінічного перебігу, стану системи L-аргінін-NO, обміну білків сполучної тканини та морфологічних змін тканини печінки та корекції їх порушень за допомогою застосування донаторів оксиду азоту. 1.Хронічні гепатити В і С у дітей в клінічному перебігу мають переважно явища астено-вегетативного і цитолітичного синдромів, які дещо більше виражені у дітей з ХГВ; їх інтенсивність залежить від ступеня активності захворювання. 2. ХГВ та ХГС у дітей характеризуються зменшенням рівня L-аргініну та NОx в сироватці крові і зниженням екскреції NOx з сечею, що свідчить про пригнічення активності системи L-аргінін-NO у цих дітей. По мірі підвищення активності ХГ ступінь пригнічення збільшується. 3. Характер змін обміну білків сполучної тканини відрізняється при ХГВ та ХГС у дітей. При ХГВ має місце підвищення вільної та пептидозв’язаної фракцій гідроксипроліну та підвищення активності еластази, що свідчить про активний метаболізм незрілого колагену ІІІ типу. При ХГС високої активності має місце підвищення рівня білковозв’язаної фракції гідроксипроліну в сироватці крові, що свідчить про активний синтез колагену І типу. 4. ХГВ помірної, мінімальної активності та в фазі ремісії характеризується розвитком пристосувально-компенсаторної реакції у вигляді підвищення антифіброгенної активності, в той час як при високій активності ХГВ не спостерігається змін в активності еластази, що свідчить про недостатню вираженість компенсаторних реакцій, що попереджують розвиток надмірної кількості сполучної тканини в печінці. 5. Хронічні вірусні гепатити В і С характеризуються жировою інфільтрацією печінки, "капіляризацією" синусоїдів, появою тонких міофібрил у просторі Дісе, тонких фібрил навколо гепатоцитів, тілець Каунсільмена, розвитком ліпідної і гідропічної дистрофії гепатоцитів на фоні трансформації колагенів III типу в І тип, розвитком склерозу портальних, перипортальних зон, септ і центральних вен. Зрілий колаген І типу частіше виявляється у дітей з ХГС. Усі виявлені зміни в печінці дітей при ХГ розвиваються на тлі невиражених або мінімальних клінічних проявів. 6. Включення до базисної терапії ХГ цитраргініну та дієти, збагаченої продуктами, що містять амінокислоту аргінін, має нормалізуючий вплив на функцію системи L-аргінін-NO, що також призводить до стабілізації обміну білків сполучної тканини; зазначені ефекти підтверджуються нормалізацією показників вільної і пептитдозв’язаної фракції гідроксипроліну в сироватці крові дітей з ХГ. Запропоноване лікування також оптимізує активність еластази у пацієнтів з ХГВ, що підтверджується підвищенням вихідних низьких її показників та зниженням вихідних підвищених показників активності ферменту. 7. Застосування запропонованого лікування сприяє більш швидкій регресії проявів астено-вегетативного, диспептичного та больового абдомінального синдромів у дітей з супутньою патологією ШКТ, що веде до збільшення тривалості ремісії та сповільнення процесів фібро- і склерогенезу в печінці дітей, хворих на ХГВ та ХГС. |