1)У хворих на артроз разом з дегенеративно - дистрофічними змінами хрящової тканини у достатній кількості випадків (37%) спостерігались зміни кісткової тканини у виді зниження її мінеральної щільності: остеопороз у 10% пацієнтів та остеопенія у 27%, що було підтверджено даними остеоденситометрії. 2) Ступінь порушення процесів ремоделювання кісткової тканини у хворих на артроз корелювала з віком та статтю: у жінок зниження мінеральної щільності кісткової тканини зустрічалось у 2,8 разів частіше, ніж у чоловіків. Втрата кісткової маси у жінок відбувалась у більш ранньому віці – від 31 до 45 років та прогресувала в міру старіння. Відмічено, що ступінь втрати кісткової маси залежав від тривалості менопаузи (збільшувалась достовірно з тривалістю менопаузи). В групі жінок в менопаузі тривалістю до 5 років та більше 5 років втрата кісткової маси склала відповідно (17,4±1,1)% и (28,7±10,9)%.У чоловіків втрата кісткової маси відбувалась пізніше – після 45 років і ступінь погіршення стану кісткової тканини був менше виражений навіть з віком. 3) Відмічалась залежність ступеня зміни клінічних показників та рівня зниження мінеральної щільності кісткової тканини. В міру прогресування захворювання (за даними больового, суглобного, запального індексів та гоніометричного показника) погіршувалися показники, що відбивають процеси кісткового ремоделювання (остеоденситометричні – широкосмужне ослаблення ультразвукової хвилі , швидкість ультразвукової хвилі, Young Adult , Age Matched, T, Z, ризик розвитку переломів, індекс Стіфнесса та лабораторні показники – рівень в крові загального кальцію, фосфору, лужної фосфотази; у сечі – вміст оксипроліну). 4)Призначення комплексного лікування з включенням кальцеміну або магнітотерапії спричинилося до схожого позитивного впливу на клінічний стан хворих на артроз у виді анальгізуючого та протизапального ефектів, покращення або нормалізації функціональної спроможності суглобів. В той самий час призначення кальцеміну було більш ефективним при лікування хворих на артроз без реактивного синовіту, тоді як дія комплексного лікування с включенням магнітотерапії мала виражену протизапальну активність у більшості хворих (71,87%) з вихідною наявністю синовіту. 5)Застосування комплексного лікування з включенням кальцеміну мало суттєвий позитивний вплив на процеси кісткового ремоделювання, на що вказували дані остеоденситометрії та лабораторних показників, відбиваючих функціювання кісткової тканини. Відбувалось статистично достовірне покращення широкосмужного ослаблення ультразвукової хвилі, швидкості ультразвукової хвилі, Young Adult, Age Matched, T, Z, індексу Стіфнесса, зниження ризику розвитку переломів, після проведеного лікування. При цьому найбільш значима динаміка цих показників відбувалась у групі хворих на артроз до 45 років. Серед хворих на артроз з наявністю остеопенії або остеопорозу призначення комплексного лікування з включенням кальцеміну зумовило достовірне підвищення вихідного зниженого рівня загального кальцію в крові. 6) Комплексне лікування з включенням магнітотерапії сприяло стабілізації втрати кісткової маси у хворих на артроз, що підтверджувалось даними остеоденситометричних показників (широкосмужне ослаблення ультразвукової хвилі, швидкість ультразвукової хвилі, Young Adult,Age Matched, T, Z, ризик розвитку переломів, індекс Стіфнесса). При цьому нормалізуючий вплив на стан кісткового метаболізму відмічався у хворих на артроз старших за 45 років. 7) Найбільш виражену позитивну динаміку клінічних показників (суглобного, больового, запального індексів та гоніометричного показника) у хворих на артроз давало комплексне застосування кальцеміну та магнітотерапії: 93,75% пацієнтів виписались зі значним покращенням. Призначене комплексне лікування з включенням кальцеміну та магнітотерапії дало виражену позитивну динаміку не тільки у хворих без реактивного синовіту, але й у хворих на артроз з реактивним синовітом, а також не тільки при незначних змінах в суглобах (І стадія), але й при виражених дегенеративно - дистрофічних змінах в суглобах (ІІ стадія). 8) Комплексне призначення кальцеміну та магнітотерапії дало більш суттєвий нормалізуючий ефект у порівнянні з призначенням окремо кальцеміну або тільки магнітотерапії й на стан кісткової тканини у хворих на артроз, на що показували статистично достовірні зсуви остеоденситометричних показників та лабораторних показників (в крові – рівень загального кальцію, у сечі – оксипроліну). У всіх хворих на артроз з вихідним порушенням стану кісткової тканини (остеопенією або остеопорозом), позитивний ефект виражався в значному збільшенні широкосмужного ослабленням ультразвукової хвилі, швидкості ультразвукової хвилі до кінця курсу лікування. Серед хворих на артроз з вихідними нормальними показниками стану кісткової тканини комплексне лікування забезпечувало стабілізуючий ефект, запобігаючи втратам кісткової маси протягом року після лікування. 9) Найбільш стійкий позитивний клінічний ефект відмічався після комплексного лікування з включенням кальцеміну та магнітотерапії, при якому у 46% хворих зберігався до одного року. При цьому майже у половині хворих на артроз відбувалось покращення показників кістковой тканини. Призначення магнітотерапії виявило стабілізуючий ефект на процеси втрати кісткової маси у термін до 3 місяців у більшості хворих, а застосування кальцеміну забезпечило стабілізацію остеоденситометричних показників до 6 місяців у 62% хворих на артроз. |
