Анотація до роботи:

Горішна Ольга Василівна

Клініко-патогенетичні механізми формування порушень стану здоров’я дітей в умовах нітратного забруднення навколишнього середовища та шляхи їх профілактики і реабілітації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – педіатрія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена проблемі профілактики та реабілітації нітратноспровокованих порушень стану здоров’я у дітей.

У роботі обгрунтована концепція щодо ролі тривалої дії нітратів в патогенезі порушення здоров’я дітей, встановлено закономірності уражень окремих органів і систем та їх роль у розвитку преморбідних станів і соматичних захворювань. Показано, що у дітей, які проживають на нітратнозабруднених територіях підвищується рівень нітратів в крові з послідуючим розвитком “безсимптомної” метгемоглобінемії. Доведено зростання основних високотоксичних метаболітів біотрансформації нітратів: оскиду азоту та вільних радикалів. Виявлено порушення процесів окисної модифікації білку, розвиток пероксидного стресу, зменшення цитопротективного потенціалу слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки.

Розроблено та впроваджено систему медико-біологічних та екологічних заходів щодо попередження патологічної дії нітратів на організм дітей.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми сучасної екологічної педіатрії – ролі тривалої дії нітратів в патогенезі порушення стану здоров’я дітей, які проживають на нітратно-забруднених територіях та розроблено заходи комплексної екологічної та медико-біологічної реабілітації дітей.

1. Проживання на нітратно-забруднених територіях та вживання питної води з вмістом нітратів, що значно перевищують допустимі норми, призводить до достовірного зростання рівня нітратів в крові дітей майже в два рази, що вказує на розвиток у них хронічної нітратної інтоксикації, яка більш виражена у дітей пубертатного віку у порівнянні з дітьми препубертатного періоду

2. На показники захворюваності дітей нітратно-забруднених територій впливає не тільки рівень нітратів у питній воді, але і питома вага проб води з підвищеним вмістом нітратів та їх поширеність серед населення, що користується колодязною водою.

3. Одним із ранніх достовірних проявів хронічної нітратної інтоксикації є «безсимптомна» метгемоглобінемія, яка виникає у 89,47% дітей віком від 7 до 12 років, та у 100% дітей віком від 12 до 15 років.

4. Тривала хронічна дія на організм нітратів питної води формує у дитячому віці підгрунтя для розвитку органічних уражень ШКТ та гепато-біліарної системи, про що свідчить зменшення цитопротективного потенціалу слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки, наявність достовірних ознак цитолітичного, мезенхімально-запального синдромів, а також синдрому холестазу.

5. В результаті біотрансформації нітратів, в крові дітей на тлі хронічної нітратної інтоксикації визначається достовірне зростання таких високореакційних та токсичних метаболітів, як оксид азоту та вільні радикали, розвивається оксидантний стрес, що підтверджується ростом інтенсивності процесів ПОЛ та перекисної модифікації білків з одночасним пригніченням системи антиоксидантного захисту.

6. Тривале поступлення в організм дітей підвищених доз нітратів провокує підвищення базальної активності ангіотензин-перетворюючого ферменту в 1,4 рази, що, можливо, є компенсаторною відповіддю на вазодилятаційну дію оксиду азоту.

7. Проведені експериментальні дослідження свідчать, що хронічна екоінтоксикація нітратами призводить до значних морфо-функціональних уражень гепатоцитів, зниження їх енергетичного забезпечення, а також до пригнічення секреторної активності секреторних клітин нейроендокринної системи.

8. Застосування заходів комплексної реабілітації дітей з включенням вітчизняних біологічно-активних засобів: еламін, кверцетин, яблопект на фоні вітамінної та субнітратної корекції дієти в значній мірі попереджає розвиток у дітей «безсимптомної» метгемоглобінемії, цитолітичного та холестатичного синдромів, а також сприяє відновленню фізіологічної адекватної рівноваги між прооксидантною та антиоксидантною системами в організмі дітей в умовах хронічної нітратної інтоксикації, що значно покращує самопочуття та функціональний стан організму.