Анотація до роботи:

Сахно Т.В. Комплексоутворення та спектральні властивості похідних 3-гідроксифлавонів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук зі спеціальності 02.00.04 - фізична хімія. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2004.

Досліджено будову та спектральні властивості комплексів 3-гідроксифлавонів з похідними бору та іонами металів 2-ої групи. Проведено теоретичний і експерименттальний аналіз будови комплексів, кількісно досліджено їх стійкість, стехіометрію, спектральні властивості.

Встановлено, що похідні бору, незалежно від розміру й акцепторної здатності замісників при атомі бору, утворюють за нормальних умов нециклічні комплекси. У випадку кверцетину і його метильованих похідних можуть утворюватися хелатні комплекси за участю орто-гідрокси-карбонильного або пері-гідроксикарбонильного фрагментів, а також нециклічні комплекси.

Спектральні властивості вивчених комплексів обумовлені двома головними чинниками: появою нового зарядово-переносного довгохвильового переходу в спектрах поглинання ліганду після його зв’язування з акцепторною частинкою та блокуванням переносу протона у збудженому стані з 3-гідрокси- і 5-гідроксигрупп на карбонільний фрагмент ліганду.

Отримано комплекси 3-гідроксифлавону, 3,5,7,3’,5’-пентагідроксифлавону та його метильованих похідних з іонами металів другої групи та похідними бору. Проведено теоретичний та експериментальний аналіз будови комплексних сполук, кількісно досліджено їх стійкість, стехіометрія, спектральні властивості. Вивчено кореляції будова ліганду – характеристики комплексу – тип комплексу, тип комплексу – його стійкість – спектрально-флуоресцентні властивості.

1. Встановлено, що похідні бору, незалежно від розміру та акцепторної здатності замісників при атомі Бору, утворюють за нормальних умов завжди комплекси тільки одного – нециклічного типу. В даних комплексах атом Бору зв’язується з атомом Оксигену карбонільної групи за участю “зовнішньої” (не пов’язаної водневим зв’язком) електронної пари атому Оксигену.

2. Встановлено, що хоч у 3,5,7,3’,5’-пентагідроксифлавоні та його метильованих похідних існує багато центрів координації, проте, незалежно від параметрів іону металу, можуть утворюватись хелатні комплекси тільки за участю орто-гідрокси-карбонільного та пери-гідрокси-карбонільного угрупованнь, а також нециклічні комплекси, як у випадку з похідними бору.

3. Тип комплексу визначається в основному діаметром іону та розмірами порожнини центру координації ліганду. Іони малого радіуса (Be²⁺) легше зв’язуються з пери-гідроксикарбонільним угрупуванням, іони великого радіуса (Ca²⁺, Cd²⁺) – з орто-гідроксикарбонільним угрупуванням. У разі об’ємних іонів (Sr²⁺, Ba²⁺) комплекси полігідроксифлавонів не утворюються.

4. Блокування гідроксигруп флавонів метильними залишками призводить до того, що іони великого радіуса (Ca²⁺, Cd²⁺) втрачають здатність до координації, а іони меншого радіуса (Mg²⁺, Zn²⁺) змінюють центр комплексоутворення. Так, іон магнію при блокуванні 3-гідроксигрупи змінює орто-гідроксикарбонільний тип комплексу на пери-гідроксикарбонільний, а при подальшому блокуванні 5-гідроксигрупи утворює нециклічні комплекси, як у випадку похідних бору. При цьому зміна типу комплексу супроводжується стрибкоподібним зменшенням його константи стійкості.

5. Спектральні властивості всіх вивчених комплексів визначаються двома факторами:

блокуванням переносу протону з 3-гідрокси- та 5-гідроксигруп на карбонільний фрагмент у збудженому стані;

зарядово-переносним характером довгохвильового переходу в спектрах поглинання.

Зміна ступеня міжфрагментного переносу заряду при збудженні і, отже, варіювання спектральних властивостей комплексів може бути досягнуто як зміною акцепт-торної здатності похідних бору, так і модифікуванням структури ліганду, зокрема введенням електронодонорних груп до бічного фенільного кільця флавонолів.

Основні результати дисертації опубліковано в роботах:

1. Рошаль А.Д., Сахно Т.В. Теоретический анализ структуры комплексов 5-гидроксифлавонов с ионами металлов и производными бора // Вестн. ХНУ.– 2002.– № 532. Химия.– Вып.7 (30).– C. 237 – 243.

Особистий внесок здобувача полягає у синтезі комплексних сполук флавонолу і кверцетину з похідними бору, теоретичних розрахунках оптимальної геометрії молекул та їх термодинамічних параметрів з використанням квантово-хімічних методів; дослідженні отриманих комплексів методами електронної спектроскопії.

2. Рошаль А.Д., Сахно Т.В. Муньоз А., Буадон М.Т. Синтез и строение комплексов флавонола с производными борана // Химия гетероцикл. соед.– 2002.– №11.– С. 1597 – 1604.

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичних розрахунках вірогідності різних структур комплексних сполук кверцетину з іонами металів та похідними бору.

3. Roshal A.D., Sakhno T.V., Verezubova A.A., Ptiagina L.M., Musatov V.I., Wroblewska A., Blazejowski J. The structure, stability and spectral properties of flavone complexes with group II metal ion // Funct. Materials.– 2003.– №10 .– P.419 – 426.

Особистий внесок здобувача полягає у синтезі метильованих похідних кверцетину, у синтезі комплексів метильованих похідних кверцетину з іонами металів ІІ групи, у дослідженні стійкості та спектральних властивостей отриманих комплексних сполук.

4. Т.В.Сахно, О.Д.Рошаль, А.Муньос, М.Т.Буадон. Синтез та структура комплексів флавонолу з похідними бору. XIX Українська конференція з органічної хімії. Тези доповідей.– Львів.– 2001.– С. 123.

Особистий внесок здобувача полягає у синтезі комплексів флавонолу з похідними бору, теоретичних розрахунках теплот утворення комплексів та їх електронних спект-рів поглинання; у дослідженні комплексів методами електронної, ЯМР та, ІЧ-спектро-скопії, в аналізі співвідношення отриманих теоретичних та практичних результатів.

5. Т.В.Сахно, А.Д.Рошаль. Анализ структуры комплексов 5-гидроксифлавонолов с ионами металлов и производными бора. "Перша регіональна конференція молодих вчених та науковців". Тези доповідей.– Харків.– 2002.– С. 17.

Особистий внесок здобувача полягає у аналізі теоретичних розрахунків вірогідних структур комплексів кверцетину з іонами металів та похідними бору, а також у аналізі чинників, які впливають на утворення певної структури комплексів.

6. Roshal A.D., Sakhno T.V. Theoretical analysis of 5-hydroxyflavonol complexes with metal ions and boron derivatives. "International Conference on Polyphenols". Proceedings of the Conference.– Marrakech, Marocco.– 2002.– P. 553 – 554.

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі чинників, які впливають на характер комплексоутворення 5-гідроксифлавонолів з іонами металів та похідними бору.

7. Borodkina E.I., Sakhno T.V., Roshal A.D., Munoz A. Structure and spectral properties of hydroxyflavone complexes with boron derivatives. "XVI Intrenational School-Seminar "Spectroscopy of molecules and crystals". – Sebastopol.– 2003.– P. 196.

Особистий внесок здобувача полягає у синтезі комплексів гідроксифлавонів, дослідженні їх спектральних властивостей, а також встановленні взаємозвязку між будовою отриманих комплексів та їх спектральними властивостями.

8. Sakhno T.V. Roshal A.D., Verezubova A.A. Ptiagina L.M., Musatov V.I., Wroblewska A., Blazejowski J. Spectroscopic and theoretical methods of the examination of the structure and stability of complexes of group II metal ions with flavones. "XVI Intrenational School-Seminar "Spectroscopy of molecules and crystals".– Sebastopol.– 2003.– P. 236.

Особистий внесок здобувача полягає у синтезі метильованих похідних пентагідроксифлавону кверцетину, у синтезі комплексних сполук метильованих похідних кверцетину з іонами металів ІІ групи, у визначенні будови цих комплексів методами електронної та ЯМР спектроскопії, а також дослідженні стійкості отриманих комплексних сполук.