Анотація до роботи:

Ідак Юлія Володимирівна „Композиційні аспекти формування квартальної забудови Львова кінця ХVІІІ – початку ХХ століть”, дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. – Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2006.

Дисертацію присвячено виявленню принципів формування планувально-просторової структури міської тканини історичної частини Львова, сформованої в період кін. XVIII – поч. ХХ ст. У дисертації деталізовано поняття “міська тканина” і ґрунтовно проаналізовано її основну складову – квартальну забудову. На основі картографічного матеріалу визначено особливості морфології архітектурно-планувальної структури квартальної забудови та розроблено типологію планувальної структури історично сформованої квартальної забудови Львова. Здійснено композиційний аналіз фронту квартальної забудови центральної частини Львова і визначено основні типи композиційного вирішення фронту квартальної забудови. Висновки роботи можна використовувати для опрацювання напрямів сучасного розвитку об’ємно-просторової структури квартальної забудови у сформованому історичному середовищі.

1. Дослідження особливостей композиційної побудови архітектурно-планувальної структури квартальної забудови міст всебічно висвітлені у працях іноземних авторів і їх використовують як наукове підґрунтя під час реорганізації міст. Праць, присвячених особливостям композиційної побудови архітектурно-планувальної структури квартальної забудови міст України, зокрема Львова, обмаль. Приклади новобудов у містах свідчать, що проблема збереження характеру забудови центральної частини історично-сформованих міст і надалі залишається невирішеною.

2. Першочерговим завданням для вирішення проблеми інтеграції нової та старої забудов є проведення досліджень, які б висвітлили основні композиційні особливості формування планувальної та об’ємно-просторової структури історичної квартальної забудови з метою збереження, розвитку та подальшого пристосування до сучасних умов життя. Вона є складовою міської тканини, що заповнює простори у розпланувальному каркасі. Визначальною характеристикою квартальної забудови є об’ємно-просторова структура. Проте головним у її сприйнятті є сукупність фасадів будинків, тобто фронтальна площина, побудова якої характеризується композиційними закономірностями.

3. Дослідження квартальної забудови проведено на двох рівнях: макро – містобудівельний аналіз та мікро – аналіз об’ємно-просторової структури. Містобудівельний аналіз базується на історичному, типологічному, порівняльному, узагальнюючому, морфологічному аналізах планувальної структури квартальної забудови. Аналіз об’ємно-просторової структури передбачає дослідження просторових, об’ємних та фронтальних характеристик і містить морфологічний аналіз об’ємно-просторової структури квартальної забудови та композиційний аналіз її зовнішньої оболонки. Розроблена послідовна методика: історичний та типологічний аналізи планувальної структури квартальної забудови; морфологічний аналіз архітектурно-просторової організації фронту квартальної забудови; композиційний аналіз фронту квартальної забудови та визначення його особливостей.

4. На основі аналізу планів у територіальному розвитку квартальної забудови Львова кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст. визначено п’ять етапів: І-й – 1772- 1829 рр., ІІ-й – 1829-1856 рр.; ІІІ-й – 1856-1871 рр.; ІV-й – 1871-1890 рр.; V-й – 1890- 1917 (1918) рр. Етапи різняться охопленням квартальною забудовою щоразу більших територій (особливо інтенсивно цей процес спостерігається на ІV і V етапах розвитку); поступовим ущільненням забудови вздовж основних доріг (ІІ, ІІІ, IV, V етапи); зміною дисперсного типу забудови на рядову (І, ІІ, ІІІ, ІV, V етапи); утворенням основної номенклатури типів щільної забудови (І, ІІ етапи); просторовим розвитком забудови (І, ІІ, V етапи); проявленням специфіки композиційного формотворення фронту квартальної забудови історичної частини Львова (V етап).

5. На поч. ХХ ст. у Львові сформувалась забудова різних типів щільності: щільна (80 – 90%) у середмісті до дисперсної на периферії (5 – 10%). Своєю чергою щільна забудова поділяється на два підтипи: високощільна – попередньо сформований тип, до кін. ХVІІІ ст., на принципах середньовічного містобудування з заданою планувальною єдністю принципів формотворення житлового середовища у середмісті, а поза межами – периметрально-дворова, подекуди анфіладна. Нещільна забудова притаманна територіям поза середмістям. Під час містобудівельного розвитку сформувалось вісім підтипів нещільної забудови: периметральна, периметральна несформована, фронтальна, фрагментарно рядова, дисперсна (віллова та садибна) забудови та центрична.

6. Закономірності формотворення планувальної структури квартальної забудови можна виразити через геометрію простих форм: тип „блок” – прямокутник або квадрат і комбіновані типи – Г-подібна, П-подібна та замкнута планувальні композиції. Ущільнення міської тканин відбувається нарощенням простими формами. У центральній частині міста забудову компонували щільно по периметру кварталу, де переважають внутрішні дворики (квартальна забудова є дрібнопориста). На передмісті забудова була зосереджена по периметру або вглибині кварталу з великими внутрішніми та міськими просторами.

7. Загальні ознаки композиційної побудови фронту квартальної забудови проявляються наступним чином: у домінуванні площинних або об’ємних елементів, у метричному або ритмічному чергуванні осей, у домінуванні симетричності або асиметричності розташування форм, у нюансному або контрастному відношенні форм, у рівнозначності або підпорядкованості архітектурних елементів домінуючим.

8. Для історичної частини Львова виділено такі основні типи композиційного вирішення фронту квартальної забудови: „блоковий” – рівнозначність елементів, без домінант; „кулісний” – рівнозначність елементів з акцентованими домінантними елементами; „центральноосьовий” – підпорядкованість елементів центральній осі; „кутовий” – підпорядкованість елементів кутовій осі.

9. Через зіставлення історичних планів та об’ємно-просторової структури квартальної забудови, сформованої у період кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст. у різних формах проявляється змінність композиційного вирішення фронту квартальної забудови: а) – зміни в об’ємно-просторовій структурі міської тканини проявляються у поєднанні будівель дрібного масштабу (окремостоячої чи рядової забудови) з масивними багатоповерховими будинками; б) – для композиційної побудови фронту квартальної забудови характерна тенденція розвитку забудови з переважаючим горизонтальним членуванням до масивних будівель з активно вираженим вертикальним членуванням.

10. Особливості композиційної побудови сформованих типів об’ємно-просторової структури квартальної забудови повинні бути вихідними для завершення формування несформованих типів. Актуальною проблемою історично сформованих міст є необхідність параметризації архітектурно-містобудівних процесів у вигляді місцевих планів забудови. Основні положення дисертації можна впроваджувати під час розроблення нормативно-правових актів (зонінг планів) та доповнювати стандартну містобудівну документацію.

Публікації автора за основними результатами та положеннями дисертації:

Статті у фахових наукових виданнях

1. Русанова І.В., Ідак Ю.В. Формування житлової забудови у Львові наприкінці ХІХ – поч. ХХ століття // Вісник НУ „ЛП” „Архітектура”. – Львів, 2002. - №439. – С.134 – 136. (Внесок автора – збір та аналіз архівних даних, участь у постановці завдань та формулюванні висновків, формування графічного матеріалу).

2. Ідак Ю.В. Основні характеристики міської тканини (на прикладі м. Львова) // Зб. наук. пр. „Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України”. – К.:КиївЗНДІЕП, 2003. – С.94 – 98.

3. Ідак Ю.В. Вплив інсоляції на архітектурно-пластичне вирішення фронту забудови // Вісник НУ „ЛП” „Архітектура”. – Львів, 2004. - № 505. – С. 418-421.

Інші публікації

4. Ідак Ю.В. Архітектурні малюнки // Зб. матеріалів конференції молодих науковців „Молода мистецька наука України”, 20 грудня 2003р. – Харків: ХДАДМ, 2003. – №4. – С. 58 – 61.

5. Ідак Ю.В. Основні типи композиційного вирішення фронту забудови історичної частини Львова // Зб. наук.-теор. пр. „Етнокультурні процеси в урбанізованому середовищі українського міста у ХХ столітті". – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. – С.124 – 127.

6. Вивчення та проектування середовища у початковому курсі „Архітектурного проектування”. Часина І. Основи класичної архітектурної графіки (перший семестр): Методичні вказівки до курсу „Архітектурне проектування” для студентів всіх спеціальностей базового напряму 6.1201 „Архітектура” / Укл.: Г.П.Петришин, М.М.Обідняк, Ю.В.Ідак. – Львів: Вид. НУ „ЛП”. – 2003. – 92 с.

7. Петришин Г., Ідак Ю. Міжнародний конкурс студентських архітектурних дипломних робіт // Архітектурний вісник – 2004. – №1-2. – С. 58.

8. Ідак Ю.В. Методика дослідження міської тканини (на прикладі Львова) // Історичні архітектурно-містобудівельні комплекси: наукові методи дослідження: Навч. посібник / За ред. Г.П.Петришин. – Львів, Вид. НУ „ЛП”, 2006. – 213. – С. 99-112.