Необхідність системного дослідження комунікативної стратегії невпевненості в сучасному англомовному діалогічному дискурсі зумовила звернення до комплексного підходу при аналізі даного комунікативного явища. На основі застосування теоретичного апарату прагма- і соціолінгвістики, теорії дискурсу, теорії мовленнєвих актів, когнітології, етнографії мовлення у дослідженні теоретично проаналізовано основні етапи й тенденції еволюції науково-теоретичних поглядів на невпевненість як комунікативне явище, обґрунтовано її стратегічну природу, розроблено когнітивно-прагматичну модель реалізації стратегії невпевненості в дискурсі, проаналізовано характер впливу екстралінгвістичних чинників на стратегічне використання хеджинга в комунікації. Головні результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: Невпевненість є поліфункціональною комунікативною стратегією мовленнєвої поведінки представників англомовних соціумів, що вербалізується через мовні сигнали (хеджи) і спрямована на модифікацію іллокутивної сили або пропозиційного змісту висловлювання. У межах запропонованої когнітивно-прагматичної моделі реалізації комунікативної стратегії невпевненості в дискурсі невпевненість виступає як глобальна, локальна і мовленнєва стратегія. Як глобальна стратегія, вона репрезентована двома когнітивно-прагматичними підсистемами: референціальною невпевненістю, що модифікує пропозиційний зміст висловлювання і регулюється принципом кооперації, і афективною невпевненістю, що модифікує іллокутивну силу висловлювання і регулюється принципом ввічливості. Як локальна стратегія, невпевненість представлена субстратегіями в межах кожної з підсистем. Для референціальної невпевненості це – стратегічні “хезитації”, “некатегоричність”, “некомпетентність”. Для афективної невпевненості це – стратегічні “непряме мовлення”, “некатегоричність”, “хезитації”, “ухильність”, “самоприниження”, “песимізм”, “некомпетентність”, “недомовленість”, “гіпотетичність”. Як мовленнєва стратегія, невпевненість вербалізується лексичними, лексико-граматичними, синтаксичними і фонетичними хеджами. Когнітивно-прагматична категоризація референціальної невпевненості здійснюється згідно з орієнтаційним, когнітивним і темпоральним критеріями. За орієнтаційним критерієм виділяються апроксимативна (орієнтація на пропозицію), превентивна (орієнтація на продуцента) і “зближуюча” (орієнтація на реципієнта) невпевненість. За когнітивним критерієм дані різновиди є компонентами фреймів: “ЗНАЮ, АЛЕ СУМНІВАЮСЯ” і “НЕ ЗНАЮ”. За темпоральним критерієм зазначені різновиди класифікуються згідно з їх темпоральною референцією, кількісно переважаючи у контексті минулого і теперішнього часів. Апроксимативна, превентивна і “зближуюча” невпевненість у переважній більшості випадків задовольняють максимам кооперації П. Грайса та здебільшого модифікують МА-констативи. Категоризація афективної невпевненості здійснюється згідно з принципом ввічливості, вона представлена “негативно” і “позитивно ввічливим” хеджингом, що реалізують низки специфічних прагматичних функцій. Домінуючий “негативно ввічливий” хеджинг переважно модифікує МА-директиви і
МА-констативи і здебільшого орієнтований на реципієнта, “позитивно ввічливий” хеджинг – МА-квеситиви з орієнтацією на продуцента. Соціальне варіювання афективної невпевненості регулюється закономірностями і конвенціями. За горизонтальним соціальним варіюванням: “негативно ввічлива” невпевненість переважно використовується співрозмовниками-друзями та відбиває англоамериканську традицію підтримання дистанції у спілкуванні. “Позитивно ввічлива” невпевненість домінує у мовленні близьких і зумовлена пріоритетністю відносин солідарності для комунікантів даної категорії. За вертикальним соціальним варіюванням: афективна невпевненість домінує в асиметричних комунікативних ситуаціях і переважає в мовленні не володіючих владою і рівних за статусом співрозмовників. Переважне значення з точки зору вертикальних вимірів варіювання невпевненості належить фактору влади; вплив фактора статусу комуніканта є опосередкованим. Референціальна й “негативно ввічлива” невпевненість переважають в мовленні комунікантів-чоловіків, а “позитивно ввічлива” невпевненість рівномірно розподілена у мовленні чоловіків та жінок. Застосований у дисертаційному дослідженні підхід до аналізу функціонування стратегії невпевненості в діалогічному дискурсі та отримані результати є перспективними для подальшого вивчення способів реалізації стратегії невпевненості у дискурсах різних жанрів, а також у діахронічному і етнокультурному аспектах. Основні положення роботи повністю відбито у таких публікаціях: 1. Ярхо А.В. Этнолингвистический феномен неуверенности в английском дискурсе // Вестник Междунар. Славянск. ун-та. Серия Филология. – 2000. – Т. 3, № 4. – С. 41-44. 2. Ярхо А.В. Смягчение (митигация) как когнитивный компонент модели реализации неуверенности в речи // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2000. – № 500. – С. 140-144. 3. Ярхо А.В. Когнітивно-комунікативні стратегії невпевненості у мовленні // Вестник Междунар. Славянск. ун-та. Серия Филология. — 2001. — Т.4, № 1. — С. 57-59. 4. Ярхо А.В. Стратегия неуверенности и динамика статуса в асимметричных коммуникативных ситуациях // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2001. – № 537. – С. 116-121. 5. Ярхо А.В. Невпевненість як стратегія позитивної ввічливості у горизонтальному соціальному вимірі мовлення // Гуманіт. Вісн. ЧДТУ. Серія Іноземна філологія. – 2002. – № 6. – С. 235-238. 6. Ярхо А.В. Прагматические функции речевого феномена неуверенности в англоязычных этнокультурах // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2002. – № 567. – С. 266-274. 7. Ярхо А.В. Прагматическая конвергенция и дивергенция параметров неуверенности в речи // Нова філологія. – 2002. – № 4. – С. 87-95. 8. Yarkho A.V. The hedging phenomenon in English: evolution of theoretical paradigm // Вестник Междунар. Славянск. ун-та. Серия Филология. — 2002. — Т.5, № 1. — С. 36-38. 9. Ярхо А.В. Прагматический потенциал референциальной неуверенности в английском диалогическом дискурсе // Вісник Харківськ. нац. ун-ту
ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – № 586. – С. 92-96. 10. Ярхо А.В. Невпевненість у вертикальному соціальному вимірі мовлення // Гуманіт. Вісн. ЧДТУ. Серія Іноземна філологія. – 2003. – № 7. – С. 216-220. 11. Ярхо А.В. Невпевненість в англійському дискурсі як проблема міжкультурної комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: мови культури та переклад у контексті європейського співробітництва: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во Київськ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, 2001. – С. 517-520. 12. Yarkho A. Indirectness and “incompetence” as uncertainty conversational strategies // “Pragmatics and Beyond”. The Second USSE Conference Abstracts. – Kharkiv, 2001. – P. 94-96. 13. Ярхо А.В. Неуверенность в асимметричном дискурсе: к вопросу о реконструировании баланса власти // Материалы междунар. конф. “Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть”. – Ялта, 2001. – С. 307-309. 14. Ярхо А.В. Аналіз еволюції теоретичної парадигми феномена хеджинга у англійській мові // Матеріали V-ої конференції “Нові підходи до філології у вищій школі”. – Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – № 2. – С. 394-400. 15. Ярхо А.В. Горизонтальная социальная дистанция как фактор, определяющий вариативность речевых стратегий неуверенности в англоязычном дискурсе // Материалы междунар. конф. “Функциональная лингвистика. Итоги и перспективы”. – Ялта, 2002. – С. 299-301. 16. Ярхо А.В. Про прагматичну орієнтацію невпевненості/хеджинга // Матеріали Всеукр. наук. конф. “Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи”. – Х.: Вид-во Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 144-145. 17. Ярхо А.В. Манипулирование стратегической неуверенностью и гендер (на материале современного английского диалогического дискурса) // Матеріали Міжнар. науково-методичн. конф. “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції”. – Х.: Вид-во Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 202-203. | 