Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


Кулачковська Ірина Юрііївна. Критерії формування „груп ризику” розвитку мультифакторної патології нирок у дітей . : Дис... канд. наук: 14.01.10 - 2004.



Анотація до роботи:

Кулачковська І.Ю. Критерії формування „груп ризику” розвитку мультифакторної патології нирок у дітей . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2004.

Дисертація присвячена проблемі раннього виявлення захворювань нирок у дітей, ролі HLA-антигенів у виникненні і характері перебігу нефропатій. Показано вагомий вклад генетичної компоненти у розвиток захворювань сечовидільної системи і встановлено генетичний ризик розвитку патології нирок високого ступеня для родичів І ступеня спорідненості хворих з нефропатіями. Виявлено найтиповіші для дітей Львівщини HLA-антигени і їх комбінації, доведено прямо пропорційну залежність генетичної дистанції між різними групами населення Європи від географічної відстані. Встановлено імуногенетичні характеристики дисметаболічної нефропатії, хронічного необструктивного пієлонефриту, вроджених вад розвитку нирок і маркери схильності до їх розвитку. Запропоновано і обгрунтовано доцільність врахування HLA-антигенного спектру тканин при формуванні „груп ризику” розвитку нефропатій у дітей.

На основі визначення ролі HLA-системи у виникненні і характері перебігу захворювань сечовидільної системи вирішено актуальне наукове завдання, що полягало у розробці нових критеріїв формування „груп ризику” розвитку нефропатій у дітей.

1. Вклад спадковості у виникнення нефропатій є вагомим, про що свідчить частка генетичної компоненти у розвитку дисметаболічної нефропатії– 51,2 %, хронічного необструктивного пієлонефриту– 46,8 %, аномалій кількості нирок – 59,1 %, аномалій структури нирок – 67,9 %. Коефіцієнт успадкування схильності до нефропатій є високим (понад 20 %) для родичів І ступеня спорідненості пацієнтів з дисметаболічною нефропатією, хронічним необструктивним пієлонефритом і вродженими вадами розвитку нирок.

2. За даними популяційно-генетичного аналізу встановлено, що розподіл HLA-антигенів серед українського населення Карпатської геногеографічної зони, яке проживає у м. Львові та області характеризується ознаками, властивими європейській популяції. Проте серед представників даної популяційної групи найпоширеніші: HLA-антигени А1, А2, В5, В7, В12, В17; HLA- фенотипи А1А2, А2А28; HLA-гаплотипи А2В5, А2В7, А2В17.

3. Визначено найменшу генетичну дистанцію між українцями Західного регіону України і латвійцями (0,1247) та жителями колишньої ЧССР (0,1512), а найбільшу – між українцями Львівщини і Південно-Східної зони (0,2387) та киянами (0,5136). Спостерігається прямопропорційна залежність генетичної відстані від географічної.

4. Факторами ризику розвитку дисметаболічної нефропатії для дітей Львівщини є наступні параметри HLA-системи: А9, А11, В18, В27; А2А9, А11А28; А2В18, А28В8.

5. Імуногенетичними маркерами схильності до розвитку хронічного необструктивного пієлонефриту виділено А10, В14, В15, В27; А9В5, А10В27. Маркерами схильності до рецидивуючого перебігу пієлонефриту є А11, В8, В27; В5В8; А11В8, А28В14; а до латентного – А10, А25, В14, В18.

6. До виникнення вроджених вад розвитку нирок схильні носії наступних HLA-антигенів та їх комбінацій: А11, В8, В18, В35; А2А9, В5В18, В8В18; А2В18. Маркерами схильності до розвитку аномалій структури нирок є А9, А26, В8,В18; А2А9, В5В8; А2В8, А2В18; а до аномалій кількості нирок – А10, А11, В18, В35; А2А10, А2В18. Ризик розвитку пієлонефриту при наявності вроджених вад розвитку нирок високий у носіїв В8, В18; А2В8 і А2В18 і несхильні до розвитку вторинного пієлонефриту носії А11, А2А9, А2А11.

7. При успадкуванні двох і більше антигенів, асоційованих з певною нефропатією, ризик розвитку захворювання зростає.

8. Ризик виникнення патології сечовидільної системи є мінімальний при наявності в антигенному складі тканин HLA-детермінант–„протекторів” і їх комбінацій: для дисметаболічної нефропатії А1, А10, В5,В12,В17; для хронічного необструктивного пієлонефриту: А2, В12, В17, А2А28, А2В7; для вроджених вад розвитку нирок: А1, А3, А28, В14, В17, А2А28, А2В17.

9. Використання в практичній діяльності імуногенетичних маркерів схильності до дисметаболічної нефропатії, хронічного необструктивного пієлонефриту, вроджених вад розвитку нирок для формування „груп ризику” сприяє ранній і достовірній діагностиці захворювань органів сечовидільної системи.

Публікації автора:

  1. Особливості розподілу HLA-антигенів серед дітей, що проживають на території Львівської області // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. - № 1. - С. 101 - 105.

  2. Особливості розподілу HLA-антигенів серед хворих на хронічний необструктивний пієлонефрит // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 2. - С. 75 - 77.

  3. Роль HLA-антигенів у формуванні „груп ризику” по розвитку мультифакторної патології нирок у дітей // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. - № 4. - С. 79 -84.

  4. Імуногенетичні критерії формування „груп ризику” у розвитку нефропатій у дітей Львівської області // Практична медицина. - 1997. - № 7 - 8. - С. 131 - 134.

  5. Імунний статус і b2-МГ у дітей з природженими вадами розвитку органів сечовидільної системи // І Національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації: Збірник тез, Алушта, Крим, 13 - 15 травня, 1998. - С. 140 - 141. (співавт. Бомк А.С., Чайківська Г.С.). Організація дослідження, збір клінічних даних, забір матеріалу для дослідження, проведення HLA-типування, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.

  6. Взаємозв’язок між функціональним станом щитовидної залози та особливостями імуногенетичного статусу при нефропатіях у дітей: Матеріали V науково-практичної конференції „Актуальні питання алергології і лабораторної імунології”, 20 - 22 листопада 2000 р. // Імунологія та алергологія. - 2000. - № 2 - 3. - С. 72. (співавт. Гнатейко О.З., Бомк А.С., Чайківська Г.С.) Організація дослідження, збір клінічних даних, забір матеріалу для дослідження, проведення HLA-типування, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.

  7. Імуногенетичні критерії діагностики нефропатій у дітей: Матеріали науково-практичної конференції „Антибактеріальна, протизапальна та імуноактивна терапія в педіатрії”, Київ, 18 - 19 квітня 2000 р. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 3. - С. 69.

  8. Особливості розподілу HLA-антигенів при нефропатіях серед дітей львівської популяції. - І Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: Тези доповідей. – Тернопіль, 18 - 22 травня 1997 р. - С. 35 - 36.