Анотація до роботи:

Єрьоменко Г.В. Кислотновидільні функції нирок і кислотно-лужний стан крові у хворих на бронхіальну астму та методи їх корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністтю14.01.02 – внутрішні хвороби. Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2009.

У дисертації узагальнені результати досліджень кислотовидільної функції нирок і кислотно-лужного стану, клубочкової фільтрації у хворих на БА середнього ступеня важкості з різним ступенем контролю, що дозволило підвищити ефективність лікування шляхом включення в комплексну терапію забуферованого лужного інфузійного розчину.

У всіх обстежених хворих на бронхіальну астму (БА) середнього ступеня тяжкості виявлені порушення кислотно-лужного стану (КЛС) і канальцевих функцій: у 51,48% хворих – респіраторний ацидоз, у 24,75% – метаболічний ацидоз, у 23,76% – респіраторний алкалоз. Доведено, що порушення контролю над симптомами у хворих БА супроводжується пригніченням екскреторної функції нирок, зокрема зміною клубочкової фільтрації у хворих контрольованої, частково контрольованої і неконтрольованої БА. Зміни канальцевих функцій нирок мають компенсаторний характер і, як правило, адекватні порушенням гомеостазу, що викликали їх. Виявлено, що при неконтрольованому перебігу БА середньої тяжкості у хворих з респіраторним і метаболічним ацидозом порушуються процеси ацидо- і амоніогенезу: збільшується екскреція із сечею амонію й титруючих кислот, що свідчить про включення нирок у компенсацію зрушень КЛС, викликаних бронхіальною обструкцією.

Показана залежність між віком хворих і станом КЛС. Середній вік хворих з респіраторним алкалозом склав 59,4±4,6 років, метаболічним ацидозом – 43,5±5,1 роки, респіраторним ацидозом – 28,6±2,3 роки.

Встановлено збільшення порушень КЛС залежно від ступеня тяжкості бронхіальної обструкції та погіршення бронхіальної прохідності. Показано, що порушення добових ритмів прохідності бронхів з максимальними показниками PEF у вечірній час може вказувати на розвиток респіраторного алкалозу.

Представлено вирішення проблеми оптимізації терапевтичних підходів до корекції метаболічного ацидозу у хворих БА. Доведена позитивна дія інфузійного лужного розчину 4,2% гідрокарбонату натрію на показники КЛС і ФЗД у хворих з неконтрольованим перебігом БА.

1. У дисертації узагальнені результати досліджень кислотно-лужного стану крові і кислотовидільної функції нирок, клубочкової фільтрації, показників ФЗД у хворих БА середнього ступеня тяжкості з різним ступенем контролю, що дозволило підвищити ефективність лікування шляхом включення в комплексну терапію лужного інфузійного розчину.

2. Клубочкова фільтрація у дослідженних хворих достовірно знижувалася в залежності від погіршення ступеню контролю, хоча й знаходилася у межах коливання показників контрольної групи. Показники КФ у хворих контрольованою БА не відрізнялися від контрольних цифр, у середньому склали 110,2±6,72 мл/хв (р<0,05). У хворих частково контрольованою БА клубочкова фільтрація в середньому склала 98,32±4,25 мл/хв (р<0,05). У хворих з неконтрольованою БА закономірно спостерігалося зменшення КФ до 92,50±4,12 мл/хв. Найбільш низькі показники КФ були виявлені у хворих БА з емфіземою легенів 80,54±3,96 мл/хв (р<0,05). Встановлений кореляційний зв’язок між ступенем контролю і КФ r= +0,6 (р<0,05).

3. У всіх обстежених хворих на бронхіальну астму (БА) середнього ступеня тяжкості виявлені порушення кислотно-лужного стану (КЛС): у 51,48% хворих – респіраторний ацидоз, у 24,75% – метаболічний ацидоз, у 23,76% – респіраторний алкалоз.

4. При неконтрольованому перебігу БА середньої тяжкості у хворих з респіраторним і метаболічним ацидозом порушуються процеси ацидо- і амоніогенезу: збільшується екскреція із сечею амонія і титруючих кислот, що свідчить про включення нирок у компенсацію зрушень КЛС, викликаних бронхіальною обструкцією. Виявлена позитивна кореляційна залежність між КФ і FEV₁ r=+0,58 (р<0,05), негативна – між КФ і рСО₂ r= –0,4 (р<0,05).

5. Інфузійний забуферований 4,2% розчин гідрокарбонату натрію позитивно впливає на показники КЛС і ФЗД у хворих з неконтрольованим перебігом БА, стимулюючи й нормалізуючи кислотно-лужний стан.

Публікації автора:

1. Еременко Г. В. Кислотно-щелочной баланс у больных бронхиальной астмой / Г. В. Ерёменко // Медицина сегодня и завтра. — 2007. № 2. — С. 86—88.

2. Еременко Г. В. Влияние изменений функции внешнего дыхания на состояние кислотно-основного баланса у больных бронхиальной астмой / Ж. Д. Семидоцкая, Г. В. Ерёменко // Астма та алергія. – 2007. № 1—2. С. 43—45. Автором проведено відбір хворих, клінічні та функціональні методи дослідження, статистична обробка отриманих результатів.

3. Еременко Г. В. Роль почек в регуляции нарушений кислотно-основного состояния при бронхиальной астме / Ж. Д. Семидоцкая, Т. В. Бездетко, И. А. Чернякова, Г. В. Ерёменко, Е. В. Шилова // Український журнал нефрології та діалізу. –– 2008. 3(19). — С. 15—20. Автором проведено відбір хворих, клінічні та функціональні методи дослідження, статистична обробка отриманих результатів.

4. Пат.33288 UA, МПК(2006) А61Р 11/00. Спосіб лікування хворих на бронхіальну астму ІІІ ступеня тяжкості / Семидоцька Ж. Д., Єрьоменко Г. В. ; заявник та патентовласник «Харківський національний медичний університет». — 200803078; заявл.11.03.08 ; опубл. 10.06.08, Бюл. № 11. Автором самостійно проведено аналіз первинного матеріалу, сформульована формула винаходу.

5. Ерёменко Г. В. Особенности изменения кислотно-основного состояния у больных бронхиальной астмой средней степенью тяжести / Ерёменко Г. В. // «Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб»: науково-практична конференція. — 28 березня 2007 р. : тези докл. — Х., 2007. — С. 15

6. Ерёменко Г. В. Возможности терапии бронхиальной астмы с учетом иммунологических показателей /Г. В. Ерёменко // Астма и аллергия. — 2006. — № 1—2 : тези докл. ІІ національного з’їзду алергологів. — С. 101.

7. Ерёменко Г. В. Кислотно-основное состояние и функция внешнего дыхания у больных с бронхиальной астмой /Г. В. Ерёменко // Медицина третього тисячоліття : зб. тез міжвузівської конференції молодих вчених. — Харків, 2007 (16—17 січня). — С. 41.

8. Ерёменко Г. В. Функциональное состояние почек в зависимости от тяжести бронхиальной астмы / Г. В. Ерёменко // Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики : тези доп. — Харків, 2007 (13 листопада). — С. 30—31.

9. Ерёменко Г. В. Изменение функции почек в зависимости от тяжести бронхиальной астмы / Г. В. Ерёменко // Астма та алергія. — № 3—4, 2007. — С. 70—71.

10. Ерёменко Г. В. Коррекция метаболического ацидоза у больных бронхиальной астмой / Г. В. Ерёменко // Медицина третього тисячоліття.: Міжвузівська конференція молодих вчених 16—18 січня 2008 р.: тез. доп. — Харків, 2008. –– С. 27—28.

11. Eremenko G. Acid-base balance exchanges in bronchial astma patients / Eremenko G. // 1st International Scientific Interdisciplinary Congress for medical students and young doctors. Kharkiv, Ukrain. (May 21st—23st), 2008. P. 26—27.

12. Ерёменко Г. В. Коррекция метаболического ацидоза у больных с бронхиальной астмой / Ж. Д. Семидоцкая, Г. В. Ерёменко, И. А. Чернякова, Т. В. Бездетко, Е. В. Шилова // Украинский химиотерапевтический журнал. — 2008. — № 1—2. — С. 392.

13. Ерёменко Г. В. Механизмы компенсации нарушений кислотно-основного состояния у больных бронхиальной астмой / Г. В. Ерёменко // Проблеми інтерністики: минуле, сьогодення, майбутнє: обласна науково-практична конференція, присвячена 70-річчю кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2; Харків, 15 жовтня 2008 р.: тез. доп. –– Харків — С. 22—23.

14. Ерёменко Г. В. Роль почек в регуляции показателей кислотно-основного состояния у больных с бронхиальной астмой / Г. В. Ерёменко, Ж. Д. Семидоцкая // Астма та алергія. — 2008. — № 1—2. — С. 81.