Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Травматологія та ортопедія


Дергачов Віталій Вікторович. Лікування переломів дистального епіметафіза плечової кістки стержневими апаратами : дис... канд. мед. наук: 14.01.21 / Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І.Ситенка АМН України. - Х., 2005.



Анотація до роботи:

Дергачов В.В. Лікування переломів дистального епіметафіза плечової кістки стержневими апаратами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України, Харків, 2005.

На підставі клініко-рентгенологічних досліджень переломів дистального епіметафіза плечової кістки визначено ряд подібних типів ушкоджень, що поєднані за ознаками: топографія площини зламу; кількість фрагментів; їх зв’язок із капсулою суглоба; змінення форми суглобової поверхні. Визначені показання для закритої репозиції. Розроблені й біомеханічно обгрунтовані конструкції апаратів зовнішньої фіксації. Розроблені методики закритої репозиції та остеосинтезу, вивчені функціональні результати лікування.

Закрита репозиція та фіксація апаратом можуть бути застосовані в хворих з одно- або багатофрагментарними переломами епіфіза за умов, коли відламки “зв’язані” капсулою суглоба.

1. Переломи дистального метаепіфіза плечової кістки можна розподілити на ряд подібних типів ушкоджень, які об’єднані за ознаками: топографія площини зламу; кількість фрагментів, їх зв’язок із капсулою суглоба; змінення форми суглобової поверхні.

Найбільш часто (70,1%) зустрічаються переломи зі зміненням форми суглобової поверхні, коли одна площа зламу розміщена сагітально та проходить вертикально через зону вирізки блоку, а друга – горизонтально через ліктьову ямку (тип І-А, І-Б). Іноді сагітальний перелом може бути подвійним, і при цьому утворюється фрагмент, не пов’язаний з капсулою суглоба (І-В).

Рідше (25,4%) зустрічаються внутрішньосуглобові переломи без порушення форми суглобової поверхні, коли лінія перелому проходить горизонтально через ліктьову та вінцеву ямки (тип ІІ).

Ще рідше (4,5%) зустрічаються переломи зі зміненням форми суглобової поверхні, коли ізольовано ушкоджується латеральна або медіальна частина виростка плечової кістки, внутрішньосуглобово або площина зламу виходить за його межі (тип ІІІ).

2. При ушкодженнях І-А, І-Б, ІІ типу, коли всі відламки з’єднані з капсулою суглоба, можливе повне або часткове відновлення форми суглобової поверхні при закритій репозиції шляхом тракції або лігаментотаксису.

При переломах типу І-В (наявність вільного фрагмента в порожнині суглоба) і ІІІ типу ефективність закритого вправлення сумнівна, тому методика хірургічного втручання повинна передбачати можливість артротомії, відкритого вправлення і внутрішньої фіксації.

3. Для фіксації відламків після їх закритої репозиції при переломах типу І-А, І-Б ІІ використовують апарати (А.С. СССР № 1611334, Патент України № 31496 А), що передбачають надійну їх фіксацію, корекцію залишкових деформацій і можливість функції ліктьового суглоба.

Для фіксації короткого дистального відламка (при переломах ІІ типу) може бути використаний один стержень з конусною різьбовою частиною, який за рахунок ефекту “заклинення” забезпечує утримання відламка від зміщень в сагітальній площині. При переломах типів І-А, І-Б доцільно використовувати фіксацію двох коротких фрагментів двома спицями з упорними площадками.

Утворена конструкція “відламки-зовнішній апарат” не є абсолютно жорсткою при поперечних навантаженнях на дистальний відламок, що існують при дозованій функції передпліччя, можливі лінійні, пружні переміщення: при конструкції з використанням стержнів вони складають 3,5-5,1 мм в сагітальній площині та відсутні у фронтальній; при конструкції з використанням спиць і стержнів – у сагітальній площині – 1,53-1,85 мм, у фронтальній відсутні.

4. Розроблені методики передбачають тракцію плеча на операційному столі, установку стержнів і спиць у відламки в топографо-анатомічно й біологічно обґрунтованих зонах, що забезпечує надійність фіксації, можливість ранньої функції ліктьового суглоба та кінцівки, хорошу переносимість процесу лікування пацієнтом.

5. При використанні закритого вправлення та зовнішньої фіксації апаратом у 23,8% хворих з переломами І-А, І-Б типів досягнуто повне відновлення функції ліктьового суглоба, у 66,7% хворих було незначне зменшення амплітуди рухів до 117,5±1,7, у 9,5% хворих мало місце обмеження амплітуди до 87,5±7,5. Паралельно встановлено, що у цих хворих мало місце помірне порушення форми суглобової поверхні, яке реєструвалося у фронтальній площині за критерієм А.Н. Каралина.

У 25% хворих з переломами ІІ типу отримано повне відновлення амплітуди рухів у ліктьовому суглобі, і у 75% вона була обмежена до 121,1±3,0. Це свідчить про те, що наприкінці функція суглоба залежить не тільки від анатомічного відновлення форми суглобової поверхні, але й від стану параартикулярних тканин.

У хворих, яким було виконано відкрите вправлення відламків та внутрішня фіксація, мало місце більш виражене порушення функції суглоба порівняно з хворими, у яких була виконана закрита репозиція. Амплітуда рухів у середньому склала 78,6±7,1.

Публікації автора:

1. Dergachov V.V. Closed osteosynthesis of humeral diaphysis fractures with external bar fixation systems //School of Fundamental Medicine Journal. – 1999. – Vol.5, №2. – P.35-37.

2. Дергачев. В.В. Остеосинтез диафизарных переломов плеча стержневыми аппаратами у больных пожилого возраста //Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2000. – №2. – С.45-47.

3. Хвисюк Н.И., Король А.Е., Дергачев В.В. Чрескостный остеосинтез внутри- и околосуставных переломов бедренной и плечевой кости //Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. – №2. – С.108-109.

Автором здійснено набір фактичного матеріалу, проведені оперативні втручання на плечовій кістці та аналіз результатів лікування.

4. Дергачев В.В. Малоинвазивный остеосинтез внутри- и околосуставных переломов дистального метаэпифиза плечевой кости спице-стержневым аппаратом //Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. – №2. – С.109-111.

5. Дергачев В.В. Репозиционные и функциональные возможности стержне-спицевого аппарата при внутрисуставных переломах плечевой кости //Травма. – Том 3, №2. – 2002. – С.234-238.

6. Дергачев В.В. Функциональное лечение околосуставных переломов дистального отдела плечевой кости стержневым аппаратом//Травма. – Том 5, №4. – 2004. – С.427-430.

7. Патент України № 31496А МПК6 А61В 17/56, А61В 17/58. Спосіб лікування через- та навколосуглобових переломів плечової кістки та пристрій для його здійснення /ХІУЛ Хвисюк М.І., Дергачов В.В., Король О.Е. – Заявка № 98094889 від 17.09.98 р., опубл. 15.12.2000р., бюлетень № 7-II.

Автором здійснено набір матеріалу, проведені патентний пошук, оперативні втручання на плечовій кістці.

8. Дергачев В.В., Король А.Е. Хирургическое лечение переломов костей верхней конечности, осложненных повреждениями периферических нервов //Бюлетень Української Асоціації Нейрохірургів. – 1998. – №6. – С.29.

Автором здійснено набір фактичного матеріалу, аналіз результатів лікування.

9. Хвисюк Н.И., Дергачев В.В. Функциональное лечение внутри- и околосуставных повреждений дистального метаэпифиза плечевой кости стержневым аппаратом //Materialele congresului V al ortopezilor-traumatologilor din republica Moldova. – 2001. – С.82-83.

Автором здійснено набір фактичного матеріалу, аналіз результатів лікування.

10. Хирургическое лечение внутри- и околосуставных переломов стержневыми аппаратами / А.Е. Король, В.В. Дергачев, А.В. Бабалян, Д.В. Черепов // Современные технологии диагностики, лечения и реабилитации повреждений и заболеваний опорно-двигательной системы: Материалы VII съезда травматологов-ортопедов Республики Беларусь.– Минск, 2002.– С.186-187.

Автором здійснено аналіз результатів лікування.

11. Хвисюк Н.И., Попсуйшапка А.К., Дергачев В.В. Лечение переломов дистального отдела плечевой кости у больных пожилого и старческого возраста стержне-спицевым аппаратом //Науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 25-річчю кафедри травматології і вертебрології Харківської медичної академії післядипломної освіти: Збірник наукових праць. – Харків, 2003. – С.280-281.

Автором здійснено набір фактичного матеріалу, проведені оперативні втручання на плечовій кістці та аналіз результатів лікування.

12. Дергачев В.В. Лечение переломов дистального отдела плечевой кости у больных пожилого и старческого возраста //Медицина третього тисячоліття: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. – Харків, 2003. – С.100.

13. Дергачев В.В. Фиксация костных отломков при переломах дистального отдела плечевой кости стержневым аппаратом //Медицина третього тисячоліття: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. – Харків, 2004. – С.110.

14. Дергачев В.В. Тактика хирургического лечения переломов дистального отдела плечевой кости //Актуальні питання сучасної ортопедії та травматології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 85-річчю Інституту травматології та ортопедії АМН України. – Київ, 2004. – С.67-72.