У дисертаційній роботі представлено результати дослідження проблеми планування та оптимізації інвестиційної діяльності підприємства і запропоновано нові підходи до її вирішення, суть яких полягає у наступному: 1. Аналіз існуючих методів планування інвестиційної діяльності підтвердив необхідність розроблення економіко-математичних методів та моделей, які враховували би несистематичні ризики, дозволяли би формувати ефективний інвестиційний портфель підприємства та планувати довгострокову фінансово-інвестиційну програму діяльності. 2. Інвестиційному ризику належить найбільш вагома частка у структурі ризику господарської діяльності, а його рівень здійснює визначальний вплив на величину віддачі інвестицій підприємства. У процесі дослідження виділено основні етапи аналізу ризику інвестиційної діяльності підприємства: аналіз та ідентифікація ризику; визначення найбільш вагомих факторів ризику та їх якісна оцінка; системний аналіз ризику; кількісна оцінка ризику окремих інвестиційних проектів; портфельний аналіз ризику діяльності підприємства. 3. Проведене дослідження показує, що досконалих методів оцінки ефективності інвестицій не існує. Всі вони мають свої переваги та недоліки. Крім того, використання кількісних методів аналізу інвестицій суттєво ускладнюється в умовах високого ступеня невизначеності та наявності несистематичних ризиків. 4. Процес формування ефективного інвестиційного портфеля підприємства повинен здійснюватись у логічній послідовності. Організаційне забезпечення такого процесу є надзвичайно складним. Побудова портфеля згідно із запропонованою у роботі послідовністю та з використанням відповідного економіко-математичного інструментарію дозволяє зменшити ймовірність помилок при прийнятті інвестиційних рішень та удосконалити організаційну структуру інвестиційної діяльності підприємства. 5. Запропонований спосіб розрахунку чистої вартості проекту дозволяє інвестору в повному обсязі врахувати інвестиційні витрати та отримати адекватне значення NPV, а також здійснити порівняння альтернативних варіантів фінансування інвестиційного процесу. 6. Розрахунок точки беззбитковості доцільно здійснювати для всього періоду життєвого циклу проекту. Запропонований метод визначення точки беззбитковості враховує особливості інвестиційного проектування, дозволяє прогнозувати мінімально допустимий рівень виробництва на передінвестиційному етапі, встановити запас стійкості та рівень маркетингового ризику проекту. 7. Модель формування оптимальної структури портфеля інвестиційних проектів підприємства дає можливість врахувати технологічно можливий поділ проектів на частини. Цільова функція моделі відображає чистий економічний ефект від впровадження інвестиційного портфеля із врахуванням втрат, спричинених відтермінуванням впровадження проектів. Модель дає змогу визначити ринкову вартість підприємства у випадку впровадження утвореного інвестиційного портфеля. 8. Модель розподілу у часі реалізації проектів інвестиційного портфеля із використанням методу послідовних наближень дозволяє визначити мінімальний період, необхідний для реалізації всіх проектів портфеля та послідовність їх впровадження. З її допомогою можна здійснювати довгострокове планування інвестиційної діяльності. Вона також дає змогу врахувати корисність інвестиційних проектів для підприємства, а також зміну ефективності реалізації проектів у часі. 9. Узгодження фінансово-інвестиційної програми підприємства дозволяє здійснювати аналіз ефективності використання різних варіантів фінансування діяльності та структури капіталу підприємства, а також просторову та часову оптимізацію інвестиційного портфеля підприємства. Вибір оптимальної фінансово-інвестиційної програми здійснюється за критеріями максимуму економічного ефекту від впровадження портфеля та максимуму доходності на одиницю вкладених коштів. |