Анотація до роботи:

Якобсон О.О. Механізми венозного кровообігу головного мозку в нормі та за умов утруднення відтоку у щурів за даними аналізу реоенцефалограм. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Луганський державний медичний університет. – Луганськ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню знань про механізми регуляції венозного кровообігу головного мозку в нормі та за умов утруднення венозного відтоку у щурів. За допомогою даних РЕГ вивчені особливості венозного кровообігу головного мозку у щурів у нормі та при моделюванні механічного та функціонального утруднення відтоку венозної крові від головного мозку. Встановлено, що при моделюванні механічного утруднення венозного відтоку змінювались ряд параметрів мозкового кровообігу, окрім показників, які характеризують кровообіг в крупних артеріях головного мозку. До кінця експерименту змінені параметри не поверталися до вихідних значень. При моделюванні функціонального утруднення венозного відтоку всі змінені показники мозкового кровообігу поверталися до вихідних значень через 3 години після припинення експериментальної дії. Основою для стабілізації кровообігу головного мозку стала активація механізмів авторегуляції мозкового кровообігу. Отримані результати є експериментальним обґрунтуванням доцільності діагностування та корекції венозної ланки мозкового кровообігу при різних його розладах.

У дисертації роботі наведене теоретичне узагальнення і наукове вирішення наукової задачі, що міститься у експериментальному обґрунтуванні механізмів регуляції церебрального венозного кровообігу в нормі й при порушенні венозного відтоку від головного мозку. Виявлені особливості функціонального стану мозкового кровообігу при утрудненні венозного відтоку від порожнини черепа, що виражається в зміні параметрів кровообігу в різних відділах судинної системи головного мозку і розвитку компенсаторних реакцій, які направлені на стабілізацію церебрального кровообігу і підтримку адекватного кровопостачання головного мозку.

1. Механічне утруднення венозного відтоку від головного мозку, яке викликане двобічною перев'язкою зовнішніх яремних вен, призводить до змін кровообігу головного мозку в цілому, що відбивається в змінах параметрів реоенцефалограми: значення швидкості об'ємного кровообігу і реографічний індекс підвищуються через 3 години після операції на 215,4 % і 230 % відповідно, але через 24 години після операції знижуються: реографічний індекс – на 77,8 %; швидкість об'ємного кровообігу – на 60,5 %; через 3 доби ці показники ставали менше вихідних доопераційних значень: реографічний індекс – на 56,3 %, швидкість об'ємного кровообігу – на 70,6 %. Реографічний коефіцієнт знижується протягом першої доби після перев'язки судин: через 3 години після операції - на 29,2 %, через добу – на 22,8 %. Всі зміни носять статистично значимий характер.

2. Динаміка таких показників реоенцефалограми, як діастолічний індекс та амплітуда венозної компоненти характеризує зміни венозного кровообігу після механічного утруднення венозного відтоку. Діастолічний індекс знижується після оперативного втручання на 33,18 %, але на 3 добу після операції повертається до вихідного значення; амплітуда венозної компоненти значно підвищується через три години після операції (на 230,36 %), проте її параметри через 24 години стають навіть менше вихідного значення (на 68,28 %) і зберігаються до кінця експерименту. Всі зміни носять статистично значимий характер.

3. Кровообіг в крупних артеріях головного мозку при механічному утрудненні венозного відтоку не змінюється (значення показників реоенцефалограми статистично значимо не змінюються). За тих же умов спостерігаються зміни кровообігу в артеріях середнього і дрібного калібру: значення дикротичного індексу після операції знижується на 35,96 %, проте через добу після операції відмічається його підвищення (на 60,96 %) і повернення до вихідного доопераційного рівня; час повільного наповнення артеріальної компоненти знижується через 3 години після операції на 34,31 % і більше не змінюється до кінця експерименту. Значення швидкості повільного наповнення артеріальної компоненти підвищується на 249,5 % через 3 години після операційного втручання, проте, через добу після операції відбувається зниження цього значення на 70,68 % і повернення до доопераційного значення.

4. Функціональне утруднення венозного відтоку при моделюванні антиортостатичної гіпокінезії під кутом нахилу площини 45⁰ із закачуванням призводить також до змін мозкового кровообігу в цілому, що відбивається зміні показників реоенцефалограми: реографічний індекс зростає в 4 рази в порівнянні з вихідним значенням, а реографічний коефіцієнт знижується після припинення експериментальної дії на 23,45 %. Всі зміни носять статистично значимий характер.

5. Функціональне утруднення венозного відтоку призводить до статистично значимих змін кровообігу як в артеріях середнього і дрібного калібру і загального периферійного судинного опору - відразу після закінчення експериментального втручання відзначається підвищення значень часу і швидкості повільного наповнення артеріальної компоненти на 138,35% і 286,58% відповідно і зниження значення дикротичного індексу на 24,66 %, так і в крупних артеріях - підвищується значення швидкості прискореного наповнення артеріальної компоненти на 179,17 %.

6. Моделювання функціонального порушення венозного відтоку від головного мозку сприяє порушенню кровообігу у венах головного мозку – значення показника реоенцефалограми амплітуди венозної компоненти статистично значимо збільшується на 178,53 %.

7. Через 3 години після припинення антиортостатичної гіпокінезії під кутом нахилу площини 45⁰ із закачуванням, всі змінені показники реоенцефалограми у білих лабораторних щурів повертаються до вихідних значень.

Публікації автора:

1. Якобсон Е.А. Методика оценки венозного кровотока головного мозга по данным РЭГ у лабораторных крыс / Якобсон Е.А., Тананакина Т.П., Болгов Д.М., Пархомчук Д.С., Глебов А.М // Український медичний альманах. – 2006. – Т. 9, № 5. – С. 219-220. (Здобувачем самостійно здійснювався пошук літератури за темою, формування груп лабораторних тварин та їх обстеження за допомогою РЕГ, написання статті)

2. Тананакина Т.П. Отражение морфологических изменений сосудов головного мозга при экспериментальном венозном полнокровии в показателях реоэнцефалографии у белых лабораторных крыс / Тананакина Т.П., Болгов Д.М., Якобсон Е.А., Глебов А.М. // Український медичний альманах. – 2007. - Т. 10, № 3. – С. 61-63. (Дисертантом самостійно здійснювався пошук літератури за темою, обстеження лабораторних тварин за допомогою РЕГ, фотографування судин головного мозку для вивчення їх морфологічних змін, участь в підготовці рукопису).

3. Тананакина Т.П. Реоэнцефалограмма как метод диагностики нарушений кровообращения головного мозга / Тананакина Т.П., Якобсон Е.А., Болгов Д.М., Глебов А.М. // Український медичний альманах. – 2008. – Т. 11, № 1. – С. 275-276. (Здобувачем особисто проведено аналіз літературних джерел, участь в підготовці рукопису).

4. Тананакина Т.П. Характеристика периферического сосудистого сопротивления при экспериментальном полнокровии у белах лабораторних крыс по данням реоэнцефалографии / Тананакина Т.П., Якобсон Е.А., Глебов А.М. // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. –Т. 2, № 5. – С. 34-41. (Здобувачем особисто проведено аналіз літературних джерел, проведено обстеження лабораторних тварин за допомогою РЕГ, статистичну обробку та узагальнення отриманих даних, участь в підготовці рукопису).

5. Якобсон Е.А. Физиологические механизмы регуляции венозного кровообращения головного мозга белых лабораторных крыс при болезни движения по данным реоэнцефалографии / Якобсон Е.А. // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2008. – Т. 3, № 1. – С. 45-50. (Виконана дисертантом особисто).

6. Савро В.О. Функціональна оцінка мозкового кровообігу при різній судинній патології за показниками реоенцефалографії / Савро В.О., Якобсон О.О., Пархомчук Д.С. // Фізіологічний журнал. – 2006. - Т. 52, № 2. – С. 221-222. (Здобувачем особисто проведено аналіз літературних джерел вітчизняних та закордонних авторів присвячених проблемі функціональної оцінки мозкового кровообігу, формування груп обстеження пацієнтів, аналіз отриманих РЕГ, участь у підготовці рукопису).

7. Тананакина Т.П. Отражение изменений венозного кровообращения головного мозга в показателях РЭГ / Тананакина Т.П., Якобсон Е.А., Болгов Д.М., Ушко Я.А., Глебов А.М. // Тези ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я” (17– 18 березня 2008, м. Луганськ). – 2008. – С. 16. (Автором самостійно проведено планування дослідження, розподіл лабораторних тварин на групи та проведення операційного втручання, статистичну обробку та узагальнення отриманих даних, написання статті).

8. . Тананакина Т.П. Отражение морфологических изменений сосудов головного мозга при экспериментальном венозном полнокровии в показателях реоэнцефалографии у белых лабораторных крыс / Тананакина Т.П., Болгов Д.М., Якобсон Е.А., Глебов А.М. // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. Матеріали міжнародної конференції «Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы» (м. Донецьк). – 2007. - Т. 3, № 1. – С. 48. (Здобувачем особисто проведено аналіз літературних джерел, проведено обстеження лабораторних тварин за допомогою РЕГ, статистичну обробку отриманих даних, участь а підготовці рукопису).

9. Тананакина Т.П. Характеристика венозного кровотока головного мезга белах лабораторних крыс при болезни движения / Тананакина Т.П., Якобсон Е.А., Болгов Д.М., Глебов А.М. // Патология. – 2008.- Т. 5, №3. – 134 с. (Автором самостійно проведено планування дослідження, розподіл лабораторних тварин на групи та проведення експериментального втручання, статистичну обробку та узагальнення отриманих даних, написання рукопису).

10. Тананакина Т.П. Сравнительный анализ компенсаторных реакций венозного кровотока головного мозга у белых лабораторных крыс по данным реоэнцефалографии / Тананакина Т.П., Якобсон Е.А., Глебов А.М. // Тези ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи методичних підходів до аналізу стану здоров'я» (26-27 березня 2009, м. Луганськ). – 2009. – С. 98-99 (Автором самостійно проведено планування дослідження, розподіл лабораторних тварин на групи та проведення операційного втручання, статистичну обробку та узагальнення отриманих даних, написання рукопису).