1. Постнекласичний етап розвитку ландшафтознавства характеризується концепційним становленням, теоретично-методологічним формуванням та виокремленням екологічної ландшафтометрії в цілісний напрямок еколого-ландшафтознавчих досліджень. Напрям ґрунтується на сукупності сучасних методів математичного аналізу й синтезу і об’єднує дослідження екоумов, екоситуацій, екостанів та екопроцесів, що мають місце в геосистемно організованому середовищі існування й життєдіяльності людини. Наукометричні оцінка, прогноз, нормування характеру, обсягу і порційності антропічних збурень, потенційних екоризиків, екстремальних чи допустимих реакцій геосистем на зовнішні збурення, багаторічних трендів етноландшафтної коеволюції, стратегій раціонального (екологічно адаптованого) природокористування й сталого територіального розвитку визначають основні дослідницькі обрії екологічної ландшафтометрії, зорієнтованої на об’єктивне та своєчасне задоволення інформаційних та експертно-прогностичних суспільних запитів. 2. Коректна метризація зводиться до формування структурованої системи змінних екостану ЛС з їх обов’язковою конкретно-ландшафтною прив’язкою. Доцільно виділяти такі покомпонентно структуровані блоки ландшафтометрич-них змінних: морфометричний, педометричний, метеометричний, гідромет-ричний, біометричний, економетричний, соціометричний, токсикометричний. 3. Кожен блок характеризує певні аспекти ландшафтного екостану, відтак, потенційно здатний реалізувати певний (структурно-геоцентричний, едафоцентричний, біоцентричний, антропоцентричний, геохімічно-токсикометричний) дослідницький підхід до оцінки ландшафтного екостану або ж районної чи регіональної екоситуації, що склалася на момент дослідження навколишнього ландшафтного середовища. 4. У своїй сукупності набір найрепрезентативніших структурно-функціо-нальних параметрів кожного блоку формує загальну метрику ландшафтного екостану. Таким чином реалізується концепційно та методично цілісний еколого-ландшафтоцентричний підхід до розгляду екостану ландшафтної системи в середньобагаторічному розрізі, виходячи з особливостей її генезису, морфології, структурної складності, функціональних особливостей, специфіки етноландшафтної коеволюції, характеру сучасного навантаження. 5. Здійснено еколого-ландшафтометричний синтез сукупності індикую-чих показників екостану ландшафтних районів НПП “Подільські Товтри” за допомогою математичного апарату факторного аналізу. Математично встанов-лено неоднорідність екостану ландшафтних районів парку, виявлено та про-аналізовано зв’язок між складністю генетико-морфологічної структури території (хорологічним різноманіттям) і ступенем антропізації ландшафтного середовища, з одного боку, та якістю (оптимальністю значень) ряду інших індикуючих гідро-, педо-, біо-, еконо-, соціо-, токсикометричних параметрів ландшафтного екостану. 6. На прикладі території НПП “Подільські Товтри” проілюстровано доцільність застосування еколого-ландшафтометричного аналізу для конструк-тивного вирішення ряду конкретних проблем природоохоронної практики: функціонального зонування староосвоєних ландшафтів, територіальної гармонізації інтересів природоохорони і природокористування, еколого-ландшафтометричного обґрунтування пріоритетів сталого розвитку поліфункціональних територій. Основні положення дисертації викладені у публікаціях 1. Рутинський М.Й. Екологічна оцінка стану ландшафтно-гідрологічних систем Подільського Придністров’я // Вісник Львів. ун-ту. Сер. географ., 2000. - Вип.26. - с.41-45 2. Рутинський М.Й. Сталий розвиток: від вербальної концепції до концептуальної моделі // Укр. географ. журн., 2000. - № 1. - с.35-38 3. Рутинський М.Й. Кількісні методи в ландшафтній екології: проблема метризації екологічного стану ландшафтних систем // Науковий вісник УкрДЛТУ: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. - Львів: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 9.7. - с.160-163 4. Рутинський М.Й. Ландшафтна детермінованість селитебного й агрогосподарського освоєння Подільського Придністров’я: етноісторична зумовленість, сучасний стан // Наукові записки Вінницького ун-та імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2001. - Вип.1. - с.62-68. 5. Кукурудза С.І., Рутинський М.Й. Становлення ландшафтометрії як цілісного напряму науки про ландшафт // Україна та глобальні процеси: географічний вимір / Зб. наук. праць. - Київ-Луцьк: Вид-во ВДУ, 2000. - Т.2. - с.51-54. Особистий внесок Рутинського М.Й.: розкрито передумови виділення ландшафтометрії в цілісний напрям ландшафтознавчих досліджень. (50%, обсяг – 0,12 друк. арк.). 6. Рутинський М.Й. Метризація екостану ландшафтних систем: теоретичний аспект // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. праць. - Київ-Луцьк: Вид-во ВДУ, 2000. - Т.3. - с.165-168. 7. Кукурудза С.І., Рутинський М.Й. Антропізація природного довкілля як провідний чинник формування етнокультурного ландшафтного різноманіття // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. - Київ, 2000. - с.71-76. Особистий внесок Рутинського М.Й.: розкрито особливості етнокультурного ландшафтного різноманіття на прикладі території НПП “Подільські Товтри”. (50%, обсяг – 0,18 друк. арк.). 8. Рутинський М.Й. Врахування ландшафтного різноманіття у функціональ-ному зонуванні національних природних парків України // Ландшафти і сучасність. Зб. наук. праць. - Київ-Вінниця: Гіпаніс, 2000. - с.98-102 9. Кукурудза С., Кіптач Ф., Рутинський М. Еколого-геоморфологічна оцінка гідрогенних явищ та процесів Подільського Придністров’я // Українська геоморфологія: стан і перспективи. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Львів: Меркатор, 1997. - с.134-137. Особистий внесок Рутинського М.Й.: дана екологічна оцінка сучасних геопроцесів у Подільсько-Придністровському регіоні (44%, обсяг – 0,09 друк. арк.). 10. Рутинський М.Й. Проблеми трансформації структурної організації агроландшафтів на терені новоствореного НПП “Подільські Товтри” в контексті сталого розвитку // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Київ: Знання, 2000. - с.164-166 11. Рутинський М.Й. Метризація ландшафтного різноманіття Товтрового пасма в межах НПП “Подільські Товтри” // Національні природні парки: проблеми становлення та розвитку. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Яремче, 2000. - с.259-262 12. Кукурудза С.И., Рутынский М.Й. Ландшафтометрическое направление в исследовании геоэкологического состояния природных и природно-антропогенных геосистем // Теоретические и прикладные проблемы геоэкологии. Тезисы докл. междунар. науч. конф. – Минск: Квадрограф. – с.111-113. Особистий внесок Рутинського М.Й.: викладено алгоритм ландшафтометричного аналізу стану природно-антропогенних систем (50%, обсяг – 0,06 друк. арк.). |