1. Теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури з проблеми обраного нами дослідження переконує в тому, що за умов реформування вищої освіти проблема МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін актуальна. Ми розглядаємо цей феномен як основу побудови цілісної системи вищої освіти в єдності мотиваційно-ціннісного, змістового, процесуального й результативно-прогностичного компонентів на засадах фундаменталізації, професійної орієнтації. У дисертації обґрунтовано таку тезу: створення цілісного освітнього простору повинно спрямовуватись на формування різнобічно розвиненої особистості вчителя, що дозволить йому виконувати такі функції: інформаційну, розвивальну, мобілізаційну, орієнтаційну, конструктивну, комунікативну, організаційну. 2. Аналіз науково-педагогічної літератури, зокрема навчальних посібників із педагогіки вищої школи та навчальних посібників із педагогіки середньої школи, дозволяє стверджувати, що в умовах реформування освіти проблемі МПЗ не приділено належної уваги, навіть за умови, що деякі автори визначають важливість цього у навчанні студентів, потребу в спеціальній підготовці майбутніх учителів до їхньої реалізації. Встановлено, що поняття „МПЗ” багатогранне і поліфункціональне, через що сутність цього поняття не може бути визначена однозначно. Дійшли до висновку, що визначенню поняття „МПЗ” на сучасному етапі розвитку природничо-наукової освіти сприяє розуміння інтеграційних процесів у науці, техніці, суспільстві, сутності синтезу наукового знання й системного пізнання світу; освітньою моделлю інтеграційних процесів слугує педагогічна інтеграція, одним із рівнів якої є МПЗ. За таких умов МПЗ потрібно розглядати як дидактичний еквівалент інтеграції наук і як форму міждисциплінарної взаємодії, зміст яких виконує синтезуючу функцію – за відношенням до предметного знання. 3. Дослідження переконує в тому, що предметна структура змісту освіти за умов відсутності МПЗ зумовлює фрагментарне сприйняття матеріального світу, через що мислення студентів формується як диференційоване, а не цілісне. МПЗ, не порушуючи логіки окремих навчальних дисциплін, становлять цілісну систему змісту, форм, методів і засобів їхньої реалізації, виконують функції, які забезпечують нову якість підготовки вчителя. 4. Відповідно до структурних компонентів підготовки вчителя фізики створено модель МПЗ як цілісну систему змістової й процесуальної складових навчання, яка передбачає реалізацію основних напрямів взаємозв’язку природничо-математичних і спеціальних дисциплін, досягнення прогнозованого моделлю результату: формування міжпредметних знань, умінь і навичок, розвитку інтегративного мислення, готовності до використання МПЗ у майбутній професійній діяльності. 5. Визначено педагогічні умови реалізації МПЗ дисциплін різних циклів підготовки: взаємне узгодження робочих програм за часом вивчення і логікою викладу навчального матеріалу; структурно-логічний аналіз змісту навчальних дисциплін з метою виділення міжпредметних елементів знань та узагальнених умінь; наступність у формуванні знань і вмінь; професійна спрямованість дисциплін; використання інноваційних технологій навчання. 6. Доведено, що дотримання умов реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у методологічному, теоретичному і практичному аспектах із використанням різних типів і видів МПЗ дозволяє уникнути дискретного характеру в підготовці вчителя фізики, підвищити мотивацію вивчення природничо-математичних і спеціальних дисциплін, сприяє формуванню діалектичного світогляду, розвитку інтегративного мислення, забезпечує професійну спрямованість підготовки вчителя фізики, дає змогу досягнути сукупного ефекту в підвищенні рівня фундаментальної і професійної підготовки майбутнього вчителя фізики. 7. Окреслено зміст підготовки майбутнього вчителя фізики до реалізації МПЗ у СЗШ як методичну систему, у структурі якої виділяють теоретичний, практичний, психологічний компоненти. Метою цієї системи є формування в учнів природничо-наукового світогляду, міжпредметних знань і вмінь, комплексного застосовування їх у процесі розв’язання певних проблем, розвиток наукового кругозору і пізнавальних інтересів. Підтверджено, що використання в процесі підготовки інноваційних технологій навчання забезпечує цілісність знань про МПЗ, розвиток особистості, її індивідуальності, творчої самореалізації. 8. Дослідження виявило, що запропонована методика впровадження МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у навчальний процес педагогічного ВНЗ підвищує рівень фундаментальної та професійної підготовки майбутнього вчителя фізики. Опрацьованою методикою передбачено: обґрунтування принципів і методів відбору навчального матеріалу міжпредметного змісту з таких дисциплін, як загальна фізика, математика, електротехніка, радіоелектроніка, методика навчання фізики; вибір методів реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін; підготовку дидактичного забезпечення реалізації МПЗ; обґрунтування потреб і доцільності спеціальної підготовки студентів до діяльності з реалізації МПЗ у професійній підготовці. 9. На основі визначених показників і критеріїв уточнено рівні сформованості міжпредметних знань і узагальнених експериментальних умінь, що дало змогу оцінити ефективність використання МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у підготовці вчителя фізики. 10. Доведено, що впровадження МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у підготовку вчителя фізики зумовлене наступним: структурно-тематичний і логіко-понятійний аналіз програм природничо-математичних і спеціальних дисциплін дозволяє скоординувати послідовність вивчення змістових модулів навчальних дисциплін, виділити систему міжпредметних знань і вмінь, які становлять обов’язкову передумову цілісної ноосферної структури навчання; МПЗ ліквідують дублювання навчального матеріалу; МПЗ забезпечують наступність у формуванні понять, законів, теорій; у вивченні фізичних явищ; у використанні теоретичних і експериментальних методів, цим посилюється інформаційна ємність, сутність, міцність знань; впровадження комплексних форм навчальних занять (міжпредметних семінарів, лекцій, практичних занять) дозволяє проводити систематизацію й узагальнення знань, добутих у процесі вивчення окремих навчальних дисциплін; МПЗ мотивують студентів до навчання, системного бачення майбутньої професійної діяльності; МПЗ забезпечують єдність особистості, свідомості та діяльності; МПЗ орієнтують на використання проблемно-пошукових, евристичних, дослідницьких методів навчання, що сприяє розвитку мислення студентів; МПЗ націлюють на використання інноваційних технологій навчання. Результати експерименту дають підстави констатувати, що використання МПЗ у навчально-виховному процесі вищої школи формує в майбутніх учителів фізики не тільки предметні знання, вміння, а й міжпредметні знання, вміння й методи наукового пізнання, що дозволить використовувати можливості кожної з навчальних дисциплін у пізнавальній діяльності. Проведеним дослідженням окреслено подальші проблеми підготовки майбутнього вчителя в процесі реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін. Серед них ми виділяємо такі: використання комп’ютерних і модульних технологій; реалізація МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у системі неперервної освіти; підготовка дидактичних матеріалів міжпредметного змісту для реалізації цілей профільного навчання у СЗШ; вдосконалення чинних навчальних програм підготовки вчителя фізики з урахуванням МПЗ дисциплін різних циклів підготовки; підготовка методичних рекомендацій, навчальних посібників з проблеми МПЗ. | 