Редько Роман Анатолійович. Модифікація дефектної структури напівпровідникових сполук A2B6 та A3B5 високочастотним електромагнітним випромінюванням : дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.04.07 / НАН України; Інститут фізики напівпровідників. — К., 2007. — 158арк. — Бібліогр.: арк. 129-157.
Анотація до роботи:
Редько Р.А. Модифікація дефектної структури напівпровідникових сполук А2В6 та А3В5 високочастотним електромагнітним випромінюванням. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.07 - фізика твердого тіла. - Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, Київ, 2007.
Робота присвячена дослідженню особливостей перебудови домішково-дефектних станів у сполуках А2В6 та А3В5 під дією високочастотного електромагнітного випромінювання. У роботі розвивається перспективний напрямок фізики твердого тіла, пов’язаний з використанням НВЧ випромінювання як цілеспрямованого методу модифікації дефектної структури напівпровідників. Результати роботи є важливими також для розвитку наукових основ створення детальної та послідовної картини взаємодії НВЧ хвилі з напівпровідниковими матеріалами. Вперше проведено експериментальне дослідження впливу електромагнітного випромінювання НВЧ діапазону різної потужності та частоти на спектр дефектних станів напівпровідникових кристалів CdS, GaAs, GaP, InP, а також на структури SiO2/GaAs, por-InP. Проведено оцінку можливих механізмів трансформації дефектної структури при мікрохвильовому опромінюванні. Зміни у спектрах випромінювальної рекомбінації досліджуваних структур пояснюються перетвореннями, якісно подібними до тих, що мають місце при магнітній обробці. Показано можливість використання мікрохвильового опромінювання в технологічних цілях.
Процес перебудови домішково-дефектних станів у приповерхневих шарах CdS, GaAs, GaP, InP, а також у структурах на їх основі під дією мікрохвильового опромінювання НВЧ діапазону не є однозначно єдиним для всіх об’єктів обробки. Він також залежить від
режиму обробки зразків та їхнього вихідного домішково-дефектного складу. Підсумовуючи результати досліджень, було зроблено наступні висновки:
Показано, що при великих потужностях (~1 кВт/см2) відбувається розігрів носіїв заряду опроміненої структури і процеси, пов’язані з нетермічними механізмами не є значними, а всі зміни дефектних станів при цьому відбуваються за механізмом, подібним до того, що має місце при термічному відпалі зразка. Якщо ж потужність мікрохвильового випромінювання не є великою (<100 Вт/см2), то ефекти, пов’язані із нетепловими факторами, стають більш помітними, і посилюються із зменшенням густини потужності джерела випромінювання електромагнітної хвилі.
Встановлено, що стимульована НВЧ обробкою трансформація домішково-дефектного складу в сполуках CdS, GaAs, GaP, InP відбувається внаслідок наступних процесів: гетерування домішок і дефектів, розпаду асоціативних дефектів і виникнення нових, в утворенні яких активну участь беруть неконтрольовані домішки.
Встановлено, що при НВЧ опроміненні просторово-неоднорідних структур SiO2/GaAs джерелом неконтрольованих домішок, зокрема атомів Cu, є діелектричний шар.
Виявлено, що НВЧ випромінювання змінює стехіометрію та морфологію поверхні напівпровідників і сприяє підвищенню концентрації домішок (вуглець, кисень, мідь) в приповерхневих шарах напівпровідників.
Вперше виконано дослідження впливу НВЧ обробок на спектр локальних центрів в пористому InP та епітаксійних плівках на його основі і показано, що основним фактором чутливості цих матеріалів до дії електромагнітного випромінювання є комплекси, до складу яких входять власні точкові дефекти (вакансії).
Виявлений вплив слабких магнітних полів на випромінювальну рекомбінацію в por-InP та епітаксійних плівках, вирощених на пористому InP.
На основі уявлень про можливі механізми стимульованого мікрохвильовим опромінюванням дефектоутворення і виконаних оцінок зроблено висновок про найбільш імовірні причини нетеплової перебудови мікроструктури дефектів.
Отримані в роботі результати розширюють уявлення про вплив НВЧ опромінення на напівпровідники і приладові структури на їх основі та можуть бути використані при розробці технологічних режимів їх обробок, що було продемонстровано на прикладі діодів з бар’єром Шотткі.
Red’ko R. Microwave irradiation of gallium arsenide // Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronics.- 2006.- Vol.9, №1.- P. 97-98.
Ермолович И.Б., Миленин В.В., Конакова Р.В., Редько Р.А. Влияние микроволнового облучения на излучательную рекомбинацию соединений А3В5 // Физика и химия обработки материалов.- 2006.- №5.- С.13-18.
Єрмолович І.Б., Конакова Р.В., Мілєнін В.В., Охріменко О.Б., Редько Р.А. Модифікація дефектної структури SiO2/GaAs високочастотним електромагнітним випромінюванням // Фізика і хімія твердого тіла.- 2006.- Т.7, №4.- С. 618-621.
Ермолович И.Б., Редько Р.А. Влияние кратковременного СВЧ облучения CdS кристаллов на спектр центров излучательной рекомбинации в них. Материалы 6-й международной конференции „ВИТТ”, Минск.- 2005.- С.36-38.
Редько Р.А. Микроволновое облучение арсенида галлия // Труды 5-й международной научно-технической конференции „МЭПП”, Баку-Сумгаит. - 2005.- С.154-156.
Редько Р.А., Мілєнін В.В. Вплив НВЧ- випромінювання на випромінювальну рекомбінацію GaAs // Матеріали 2-ої міжнародної конференції „СЕМСТ-2”, Одеса.- 2006.- С.207.
Редько Р.А., Редько С.М. НВЧ опромінювання як метод керування оптичними властивостями por-InP // «COMINFO’2006» / Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-технічної конференції, 8-14 жовтня. Київ.- 2006. - C.88-89.