1. Сталий розвиток сільськогосподарського виробництва є процесом оптимізації рівня економіки сільськогосподарських підприємств, збереження та відновлення якісних параметрів навколишнього середовища, покращення показників соціального статусу сільського населення для зміцнення продовольчої безпеки країни. 15 2. Моніторинг як цільова система організаційних і технологічних заходів, спрямованих на здійснення безперервного процесу відстеження, накопичення, систематизації та аналізу інформації про кількісні та якісні параметри розвитку об’єкта моніторингу виступає як інструмент інформаційного забезпечення процесу оперативного й стратегічного управління підприємством. Структура моніторингу орієнтована на системний підхід до проблеми розвитку сільськогосподарських підприємств, носить ієрархічний характер і передбачає виявлення показників-індикаторів та показників-чинників сталого розвитку. 3. Предметна область моніторингу економічного розвитку сільськогосподарських підприємств потребує доповнення індикаторами соціальної та екологічної стійкості, які служать для оцінки відповідних чинників впливу на розвиток підприємств. Індикатори об‘єднуються за такими групами: кількісний та якісний склад трудових ресурсів, взаємозалежність оплати праці та її продуктивності, розвиток соціальної інфраструктури, ресурсоємність сільськогосподарської продукції. Результати проведеного моніторингу вказаних індикаторів дозволяють характеризувати стан соціальної та екологічної складової розвитку сільськогосподарських підприємств як нестабільний. За період з 2000–2003 рр. спостерігається тенденція до погіршення відповідних показників: коефіцієнт соціальної стабільності зменшився на 0,3 пункту по Україні і на 1,1 пункту по Дніпропетровській області. Зросла енергоємність сільськогосподарської продукції у підприємствах Дніпропетровської області (на 17 % за три роки). В середньому по Україні цей показник зменшився на 8 %. 4. Результати аналізу вибіркової сукупності сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області засвідчили незадовільні тенденції у їх розвитку: 58 % підприємств перебували в зоні економічної кризи і лише 7 % - на рівні економічної стабільності. На підставі рейтингових оцінок визначено, що абсолютну більшість підприємств сукупності (46 та 48 % відповідно) можна характеризувати як фінансово нестійкі, а порушення комерційної стійкості спостерігалося у 100 % досліджуваних підприємств. Запропонована методика рейтингової оцінки дозволила визначити групу найбільш стабільних господарств Дніпропетровської області і таких, що перебувають в кризовій ситуації. 5. Динамічний аналіз індикаторів економічного розвитку на рівні базових господарств дає підстави робити висновок про пріоритетність внутрішніх чинників у формуванні економічної стійкості сільськогосподарських підприємств, серед яких чільне місце займають управлінські технології. 6. Створення частково автоматизованої системи внутрішнього моніторингу розвитку сільськогосподарських підприємств на основі системи управління базами даних Microsoft Access, що входить до пакету Microsoft Office, дозволяє в сучасних умовах аграрного господарювання 16 скоротити витрати трудових ресурсів у процесі здійснення моніторингу та підвищити оперативність прийняття управлінських рішень на рівні підприємств. 7. Матриця моделювання управлінських дій в умовах виявлення відхилень значень індикаторів від критеріїв їх оцінки пропонується як додатковий елемент організації системи моніторингу. Це дозволяє виявити причинно-наслідкові зв’язки між параметрами діяльності підприємства і усунути негативні наслідки оперативним або стратегічним шляхом. 8. Альтернативна форма організації моніторингу за змішаною моделлю націлена на вертикальну інтеграцію функцій державних органів управління та дорадчих служб з метою формування національної структури моніторингу розвитку сільськогосподарських підприємств. Вона охоплює систему зовнішніх і внутрішніх спостережень, які доцільно проводити як за рахунок бюджетних коштів так і на комерційній основі, та визначає кругообіг інформаційних потоків. 9. З метою підвищення оперативності спостережень та забезпечення зворотного зв‘язку на різних ієрархічних рівнях пропонується використовувати потенційні можливості дорадчих служб. Як основні елементи організаційної структури моніторингу вони зможуть перебрати на себе частину функцій зовнішнього моніторингу. 10. Розробка і впровадження внутрішніх систем моніторингу за замовленнями сільськогосподарських підприємств дозволить сформувати необхідний портфель замовлень і створити розгалужену базу даних, яка за наявності єдиної інформаційної системи виступатиме в якості комерційного продукту. 11. Спостереження за сферою соціального та екологічного розвитку сільської місцевості на сучасному етапі можливі лише за рахунок бюджетного фінансування та донорської допомоги. |