Анотація до роботи:

Фоміна К.О. Морфогенез щитоподібної залози при впливі на організм підвищеного рівня глюкокортикоїдів та їх інгібітора на різних етапах постнатального онтогенеза (анатомо-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського МОЗ України. – Сімферополь, 2006.

Дисертація присвячена вивченню особливостей будови щитоподібної залози при впливі на організм підвищеного рівня глюкокортикоїдів та бісфосфонату «Зомета». В роботі були використані анатомічні, гістологічні, морфометричні, хімічні, варіаційно-статистичні методи дослідження та метод трансмісійної електронної мікроскопії. Встановлено, що застосування глюкокортикоїдів приводить до змін в будові щитоподібної залози щурів різного віку, які спостерігаються на всіх рівнях її структурної організації. Виразність цих змін залежить від віку тварин, виду та тривалості впливу препаратів (гідрокортизону або дексаметазону). По закінченні періода реадаптації відновлювання морфофункціонального стану щитоподібної залози реалізується більш ефективно у щурів статевозрілого віку. Введення щурам бісфосфоната «Зомета» зменшує негативну дію глюкокортикоїдів.

У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача – вивчені морфофункціональні особливості будови щитоподібної залози щурів на органному, тканинному, клітинному та субклітинному рівнях організації при впливі на їх організм підвищеного рівня глюкокортикоїдів (нативного препарату гормонів пучкової зони кори наднирків – гідрокортизону та його синтетичного аналога – дексаметазону), введення «Зомети» (препарату золедронової кислоти із класа бісфосфонатів) та комбінованого впливу гідрокортизону та «Зомети» на різних етапах постнатального онтогенезу.

1. Характер та спрямованість визначених змін в морфології щитоподібної залози залежать від виду, тривалості термінів впливу гідрокортизону, дексаметазону і золедронату та від віку тварин. У статевонезрілих щурів виникають більш значні структурно-функціональні перебудови, ніж у статевозрілих і щурів старечого віку. По закінченні періоду реадаптації відновлення морфофунціонального стану щитоподібної залози реалізується ефективніше у щурів статевозрілого віку після впливу всіх препаратів.

2. В результаті впливу глюкокортикоїдів на організм тварин різних вікових періодів протягом всього експерименту в їх щитоподібній залозі визначені морфологічні ознаки, які свідчать про зниження її функціональної активності. Органометричні показники нижче контролю на 3,90% – 22,83%. Визначена запізнене диференціювання паренхіми на часточки, збільшення розмірів фолікулів на 6,70% – 23,22%, сплощування фолікулярного епітелію із зменшенням його висоти на 12,79% – 21,83%, ущільнювання колоїду, зниження ФКІ та одночасне підвищення ІНК в поєднанні із зменшенням розмірів ядер тироцитів, зниженням ЯЦІ, підсиленням деструктивних та десквамативних явищ з часом дослідження.

3. На ультрамікроскопічному рівні після дії гідрокортизону визначаються низькопризматична форма фолікулярних клітин, сплощування апікальної мембрани тироцитів та відсутність складок базальної мембрани, зменшення кількості та розмірів мікроворсинок, парафолікулярних клітин та інтерфолікулярних острівців в поєднанні з темними ядрами неправильної форми, функціонально напруженими та виснаженими мітохондріями, розширеними цистернами гранулярної ендоплазматичної сітки. За імуноферментним аналізом визначається відносне зміщування спектру тиреоїдних гормонів у бік менш активної форми – Т₄.

4. Застосування дексаметазону викликає менш виразні зміни в морфофункціональній реакції щитоподібної залози у порівнянні із групою щурів, отримувавших гідрокортизон. Органометричні показники нижче контролю на 1,46% – 13,39%. Зареєстровано збільшення розмірів фолікулів на 0,71% – 11,84%, зменшення висоти тиреоїдного епітелію на 10,00% – 13,06% у поєднанні із затримкою перетворення Т₄ в Т₃, про яку свідчить зменшення рівню трийодтироніну (на 3,28% – 20,41%) на фоні незмінного рівня тироксину (0,51% – 3,63%).

5. Застосування «Зомети» спричиняє виразні структурні зміни з боку щитоподібної залози на всіх етапах постнатального онтогенезу, які супроводжуються ознаками підвищення її функціональної активності. Органометричні показники вище контролю на 1,07% – 23,77%. При світлооптичній мікроскопії та гістоморфометрії визначено: передчасне диференціювання паренхіми на часточки, зменшення розмірів фолікулів на 6,50% – 19,05%, підвищення висоти (на 18,76% – 22,45% та площі фолікулярного епітелію (на 4,40% – 22,64%), розріджування колоїду та наявність у ньому вакуолей резорбції, підвищення ФКІ та одночасне зниження ІНК в поєднанні із збільшенням розмірів ядер тироцитів, підвищенням ЯЦІ, активацією проліферативних процесів в тироцитах.

6. За електронномікроскопічним дослідженням після дії «Зомети» визначаються високопризматична форма клітин, наявність великої кількості апікальних гранул, псевдоподій та довгих гіллястих мікроворсинок, складчастість базальної мембрани в поєднанні зі світлими ядрами овальної форми, колоїдними краплинами, лізосомоподібними тільцями, великою кількістю секреторних гранул у цитоплазмі С-клітин, диференціюванням інтерфолікулярних острівців у мікрофолікули. За даними імуноферментного аналізу визначається відносне зміщування спектру тиреоїдних гормонів у бік більш активної форми – Т₃.

7. У результаті органометричного, мікроскопічного та ультрамікроскопічного методів дослідження та аналізу крові встановлено, що введення тваринам «Зомети» на фоні підвищеного рівня в організмі гідрокортизону спричиняє незначні зміни в структурно-функціональному плані щитоподібної залози щурів всіх вікових періодів. Органометричні показники нижче контролю на 0,70% – 4,79%. Зменшення розмірів фолікулів на 0,78% – 9,03%, збільшення площі та висоти епітелію на 0,60% – 4,83%, наближення концентрацій тиреоїдних гормонів до контрольних показників свідчать на користь застосування препарату золедронової кислоти в якості коректора негативного впливу гідрокортизону.

Публікації автора:

1. Фомина К.А. Некоторые аспекты анатомии щитовидной железы человека // Український медичний альманах. – 2005. – Том 8, № 4. – С. 175-178.

2. Фомина К.А., Овчаренко В.В. Гистологическая обработка щитовидной железы крыс // Український морфологiчний альманах. – 2005. – Том 3, № 2. – С. 85-87. (Співавтором була надана консультативна допомога у пошуку найбільш оптимальних режимів гістологічної обробки щитоподібної залози)

3. Фомина К.А. Органометрические показатели щитовидной железы неполовозрелых крыс при введении им глюкокортикоидов (гидрокортизона и дексаметазона) и бисфосфоната «Зометы» // Український морфологiчний альманах. – 2005. – Том 3, № 4. – С. 97-100.

4. Фомина К.А. Ультраструктура щитовидной железы неполовозрелых крыс при воздействии на их организм «Зометы» // Український медичний альманах. – 2005. – Том 8, № 6. – С. 78-81.

5. Фомина К.А. Динамика уровня тиреоидных гормонов у старых крыс при воздействии на их организм глюкокортикоидов и бисфосфоната «Зометы» // Український медичний альманах. – 2005. – Том 8, № 5. – С. 147-149.

6. Фомина К.А. Ультраструктура щитовидной железы интактных крыс в различные возрастные периоды // Український морфологiчний альманах. – 2005. – Том 3, № 3. – С. 103-110.

7. Фомина К.А. Влияние остеопорозиндуцирующих глюкокортикоидов на морфогенез щитовидной железы // Український морфологiчний альманах. – 2006. – Том 4, № 1. – С. 111-116.

8. Фомина К.А. Морфогенез щитовидной железы половозрелых крыс при воздействии на их организм «Зометы» // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – Том 9, № 3, Ч. 1. – С. 170-174.

9. Фомина К.А. Морфометрические показатели щитовидной железы крыс различного возраста при воздействии на их организм дексаметазона // Український морфологiчний альманах. – 2006. – Том 4, № 3. – С. 96-99.