Анотація до роботи:

Маєвський О.Є. Морфологічні критерії корекції мексидолом змін в печінці щурів після кріодеструкції шкіри. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2003.

Дисертація присвячена вивченню динаміки пошкоджень та адаптаційних реакцій печінки щурів протягом 28 діб після кріодеструкції шкіри площею 9-10% поверхні тіла на глибину включно до підшкірної основи та на фоні попереднього застосування синтетичного антиоксиданта мексидола. Автором вперше на світлооптичному і ультраструктурному рівнях та на основі мікроморфометричних досліджень, проведених окремо в пошкоджених та непошкоджених ділянках печінки щурів, встановлено, що найбільш виражені негативні зміни відбуваються в проміжних зонах печінкових часточок, як після кріодеструкції шкіри, так і при попередньому застосуванні мексидолу (максимально виражені через 7 діб після початку експерименту), а найменш виражені зміни – в перипортальних зонах печінкових часточок. Попереднє застосування мексидолу призводить до значної корекції негативних змін на різних рівнях структурної організації печінки, викликаних наслідками кріодеструкції шкіри, особливо у проміжках від 1 до 3 доби та від 14 доби і до кінця експерименту.

В роботі проведено визначення морфологічних і морфометричних критеріїв пошкодження і відповідних адаптаційних реакцій печінки щурів протягом місяця після кріодеструкції шкіри та на фоні попереднього введення мексидолу. Кріодеструкція шкіри площею 910 % поверхні тіла на глибину включно до підшкірної основи викликає в печінці щурів морфологічні зміни, тканинні і клітинні прояви яких розрізняються особливостями тимчасової динаміки, ступенем вираженості та ефективності компенсаторно-пристосувальних процесів. Попереднє застосування синтетичного антиоксиданту мексидолу призводить до значної корекції негативних змін в печінці, викликаних наслідками кріодеструкції шкіри.

1. Найбільш виражені зміни макрометричних показників печінки та величини впливу наслідків кріодеструкції шкіри на зміну цих показників встановлені через 3 і максимально через 7 діб після холодової деструкції шкіри. Так, наслідки кріодеструкції шкіри через 7 діб після початку експерименту на 29,2 % (р<0,05) обумовлюють збільшення абсолютної маси печінки; на 68,0 % (р<0,001) – відносної маси печінки; на 56,1 % (р<0,001) – ширини печінки. За винятком достовірного зростання відносної маси печінки через 7 діб після початку експерименту, попереднє застосування мексидолу призводить до часткової або повної нормалізації всіх макрометричних показників.

2. На світлооптичному рівні досліджень найбільш виражені дистрофічні та деструктивні зміни в печінці щурів після кріодеструкції шкіри спостерігаються в проміжних та центролобулярних зонах часточок, максимально виражені через 7 діб після початку експерименту.

При попередньому використанні мексидолу в перші 3 доби після кріодеструкції шкіри значно зменшується кількість ділянок печінки з дистрофічно зміненими гепатоцитами, прояви гідропічної дистрофії взагалі не спостерігаються, відсутні крововиливи в паренхіму печінки та мілковогнищеві некрози гепатоцитів в проміжних зонах печінкових часточок. Лише через 7 діб після кріодеструкції шкіри виявляються помірні дистрофічні і некротичні зміни гепатоцитів, проте значно збільшується кількість гіпертрофованих гепатоцитів із зернистістю в цитоплазмі. Починаючи з 14 доби і до кінця експерименту дистрофічні зміни гепатоцитів (у тому числі і ліпідна дистрофія) практично не відмічаються, пошкоджені ділянки печінки добре васкулярізовані, не відзначається надлишкових розростань сполучної тканини.

3. Цитологічні ознаки ушкодження печінки, як і гістологічні, максимально виражені через 7 діб після нанесення холодової травми шкіри в обох експериментальних групах тварин. Дстрофічні і деструктивні зміни в гепатоцитах та гемокапілярах синусоїдного типу проявляються практично однотипними змінами, яки включають: виражений набряк клітинного матриксу, локальну деструкцію мітохондрій та ГЕС, часткову або повну редукцію мікроворсинок жовчних капілярів та просторів Діссе, множинні вогнища розрідження цитоплазми і нуклеоплазми, скупчення гетерохроматину по периферії ядра, ділянки руйнування ядерної оболонки і конденсації хроматину.

4. Однотипними на ультраструктурному рівні є і прояви компенсаторно-пристосувальних змін в печінкових часточках як після кріодеструкції шкіри, так і на фоні попереднього застосування мексидолу. Вони проявляються вираженою гіперплазією ГЕС з рівномірно розташованими чисельними рибасомами на її мембранах та тісним зв’язком ГЕС з зовнішніми мембранами збільшеної кількості мітохондрій, що свідчить про посилення біосинтетичної та енергетичної функцій клітин.

5. Попереднє застосування мексидолу призводить до суттєвої корекції негативних змін в печінці на ультраструктурному рівні. Так, через 1, 14 та 28 діб прояви пошкодження гепатоцитів та гемокапілярів синусоїдного типу мінімальні. Множинні ліпідні включення в цитоплазмі гепатоцитів через 14 діб після початку експерименту практично відсутні, як і надлишкове розростання колагенових волокон наприкінці експерименту.

6. Найбільш виражені зміни гісто- та стереометричних показників в пошкоджених і в непошкоджених ділянках печінки встановлені в проміжній зоні печінкових часточок через 7 діб як після кріодеструкції шкіри, так і при попередньому застосуванні мексидолу, а найменш виражені зміни – в перипортальних зонах печінкових часточок. Зміни гісто- та стереометричних показників у різних зонах печінкових часточок в обох експериментальних групах найчастіше однотипні в проміжку від 3 до 7 доби експерименту, що пов’язано з найбільш вираженими в цей період деструктивно-дистрофічними змінами в паренхімі і стромі печінки. Привертає увагу також практично однотипна динаміка змін мікрометричних показників в проміжній і центролобулярній зонах пошкоджених і непошкоджених печінкових часточок і часто протилежна динаміка змін в перипортальних зонах часточок.

Протягом усього експерименту попереднє застосування мексидолу призводить до значної корекції негативних змін гісто- та стереометричних показників (37 параметрів), викликаних наслідками кріодеструкції шкіри.

7. Отримані результати морфологічно обгрунтовують можливість застосування мексидолу для корекції пошкоджень печінки, викликаних наслідками кріодеструкції шкіри, що дозволяє розробити нові підходи до його призначення в практичній медицині як антиоксиданта та гепатопротектора.

Публікації автора:

1. Маєвський О.Є. Вплив фізичних факторів на морфологічні зміни в печінці та можливе застосування для їх корекції мексидолу (огляд літератури) //Вісник морфології.– 2001.– Т.7, №1.– С. 163-165.

2. Маєвський О.Є. Порівняльна характеристика гістологічних змін в печінці щурів після кріодеструкції шкіри та при корекції цих змін мексидолом //Вісник морфології.– 2001.– Т.7, №2.– С. 211-214.

3. Маєвський О.Є. Динаміка гісто- та стереометричних змін в ділянках пошкодження та компенсації печінки щурів в різні терміни після кріодеструкції шкіри //Вісник морфології.– 2002.– Т.8, №2.– С. 231-240.

4. Проявления принципа рекомбинации структур и функций в участках повреждения и компенсации легких и печени крыс в ответ на термическую травму кожи разного генеза /Гунас И.В., Рудый Ю.Й., Даценко Г.В., Маевский А.Е., Шаповал Е.Н. //«Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения». Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского.– 2002.– Т.138, 43.– С. 25-28.

5. Маєвський О.Є., Гунас І.В. Стереометричні зміни в печінці щурів при корекції мексидолом наслідків холодової травми шкіри //Вісник Вінницького державного медичного університету.– 2003.– Т.7, №1/1.– С. 23-31.

6. Маєвський О.Є. Зміни макрометричних показників печінки щурів після кріодеструкції шкіри та на фоні попереднього введення мексидола //Вісник морфології.– 2003.– Т.9, №1.– С. 80-84.

7. Морфологічні прояви пошкоджень та компенсаторно-пристосуваль-них реакцій в легенях та печінці щурів у відповідь на наслідки локальної гіпер- та гіпотермії шкіри /Гунас І.В., Рудий Ю.Й., Даценко Г.В., Маєвський О.Є., Шаповал О.М. //Вісник проблем біології і медицини.– 2003.– Вип. 4. – С. 73-75.

8. Маєвський О.Є., Гунас І.В. Динаміка гістометричних змін в ділянках пошкодження та компенсації печінки щурів при корекції мексидолом наслідків холодової травми шкіри //Вісник Вінницького державного медичного університету.– 2003.– Т.7, №2/2.– С. 659-663.

9. Маєвський О.Є. Ультраструктурні зміни в печінці щурів в різні терміни після кріодеструкції шкіри та на фоні попереднього введення мексидола //Вісник морфології.– 2003.– Т.9, №2.– С. 233-235.