Анотація до роботи:

Лаврут Т.В. Наземне забезпечення радіогеографічного моніторингу земної поверхні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2003.

Досліджено особливості та закономірності залежності інтенсивності віддзеркаленого радіолокаційного сигналу від радіогеохарактеристик та його структурна обумовленість для окремих типів фітоагрономічних та дендрогенних радіогеосистем на прикладі території Харківського міжнародного аерокосмічного полігону. Встановлено етапи динаміки ефективної площі розсіювання, які добре узгоджуються з виділеними раніше періодами фітоструктурної організації фітоагрономічних радіогеосистем. Виконано зіставлення значень інтенсивності віддзеркаленого радіолокаційного сигналу та радіогеохарактеристик досліджених радіогеосистем. Отримано математичні моделі залежності інтенсивності віддзеркаленого радіолокаційного сигналу та радіогеохарактеристик радіогеосистеми, що дозволяють здійснювати перехід від дистанційно виміряних фізичних величин до сукупності характеристик екологічного стану земних покривів і навпаки. Створено карту радіогеосистем Харківського міжнародного аерокосмічного полігону.

Внаслідок проведених досліджень було встановлено, що:

1. Виявити закономірності фактично існуючого зв’язку між сукупністю отриманих радіогеохарактеристик рослинного покриву та характеристик його екологічного стану та дистанційно виміряними фізичними величинами можна лише за рахунок зіставлення результатів наземних спостережень з матеріалами РЛ- зйомки.

2. У динаміці інтенсивності віддзеркаленого від окремих типів фітоагрономічних та дендрогенних радіогеосистем РЛ- сигналу визначено 4 етапи. Встановлені етапи добре узгоджуються з виділеними раніше періодами фітоструктурної організації радіогеосистем і дозволяють значно розширити можливості проведення радіогеографічного моніторингу земної поверхні.

3. Встановлено особливості динаміки ЕПР і радіогеохарактеристик фітоагрономічних радіогеосистем у різних погодно-кліматичних умовах. Доведено, що незалежно від погодно-кліматичних умов у динаміці інтенсивності віддзеркаленого РЛ- сигналу зберігається 4 етапи (хоча їх тривалість збільшується на 5-10 днів).

4. Запропоновано методику, за допомогою якої за характером графіка залежності ЕПР від радіогеохарактеристик та за допомогою кутового коефіцієнта дотичної прямої до графіка динаміки ЕПР можна визначити тип радіогеосистем, що сформували РЛ-сигнал. При цьому похибка визначення не перевищуватиме 5-10%.

5.Встановлено кореляційний зв’язок між інтенсивністю віддзеркаленого РЛ- сигналу і радіогеохарактеристиками відповідних фітоагрономічних та дендрогенних радіогеосистем для кожного етапу динаміки ЕПР. У дендрогенних радіогеосистем спостерігається прямий кореляційний зв’язок ЕПР і довжини, ширини, площі листя, приросту бічних пагонів; і зворотний кореляційний зв’язок між ЕПР і коефіцієнтом просвітчастості. Упродовж першого, другого і четвертого етапів динаміки спостерігається прямий кореляційний зв’язок між ЕПР і радіогеохарактеристиками відповідних фітоагрономічних РГС. Упродовж третього етапу спостерігається прямий кореляційний зв’язок значень ЕПР і ширини, площі листя і висоти соняшника; усіх радіогеохарактеристик (крім потужності радіоформуючого об’єму) і ЕПР кукурудзи; висоти рослини і ЕПР цукрового буряка, площі листя пшениці і ЕПР. Зворотний кореляційний зв’язок мають ЕПР і потужність радіоформуючого об’єму кукурудзи; потужність радіоформуючого об’єму і ЕПР, ширина листя і ЕПР цукрового буряка. Зменшення ступеня кореляційних залежностей на другому і третьому етапах динаміки ефективної площі розсіювання та їх відновлення на четвертому етапі швидше за все пов’язані з процесами цвітіння, початку визрівання врожаю тощо.

6. За допомогою регресійного аналізу вирішено задачу зв’язку радіогеохарактеристик і інтенсивності віддзеркаленого РЛ- сигналу. В результаті дослідження отримано регресійні рівняння, які є статистично достовірними і з 95% ймовірністю дозволяють передбачити значення ЕПР за відомими значеннями відповідної радіогеохарактеристики.

7. Створено карту радіогеосистем Харківського міжнародного аерокосмічного полігону

Таким чином, в результаті проведеного дисертаційного дослідження, створено наземне забезпечення РГМЗП (на прикладі Харківського міжнародного аерокосмічного полігону). Отримані результати дослідження дозволяють під час моніторингу, спираючись на вдосконалений алгоритм його проведення, оперативно оцінювати екологічний стан фітоагрономічних і дендрогенних радіогеосистем, у тому числі: спостерігати за процесом відновлення лісів; стежити за розвитком якісних показників лісів (породним складом, віковим розподілом, продуктивністю тощо); оцінювати ступінь зрілості посівів; виявляти поля з перезволоженими, засоленими, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами; своєчасно виявляти посіви та масиви лісу, що піддались захворюванням, дії шкідників і т. ін.

Обґрунтованість та достовірність наукових положень, результатів і висновків дисертації забезпечена коректним використанням сучасних теоретичних та практичних методів дослідження, несуперечливістю одержаних результатів вимогам математичної статистики, співставленням теоретично отриманих результатів з експериментальними даними та одержанням одного і того ж результату різними методами.

Публікації автора:

1. Лаврут Т.В. Історія дослідження радіогеосистем харківською радіогеографічною школою // Вісник Харківського національного університету. Сер.: Геологія. Географія. Екологія. – 2001. – № 521. – С. 153-155.

2. Некос В.Ю., Лаврут Т. В. Динаміка ефективної площі розсіювання різних радіогеосистем // Захист довкілля від антропогенного навантаження.- Харків– Кременчук. – 2001. – Вип. 4(6). – С. 43-52.

3. Некос В.Ю., Лаврут Т. В. Удосконалення дешифрування радіолокаційних знімків дендрогенних радіогеосистем // Захист довкілля від антропогенного навантаження. – Харків- Кременчук. – 2002. – Вип. 6(8). – С. 105-110.

4. Лаврут Т.В. Регресійний аналіз як метод інтерпретації результатів обробки радіолокаційних зображень // Системи обробки інформації. – 2002. – Вип. 1(17). – С. 152-153.

5. Лаврут Т.В., Калмиков І.А. Про деякі відбивні властивості дендрогенних радіогеосистем // Вісник Харківського національного університету. Сер.: "Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова". – 2001. – № 506 – С. 119-121 (особистий внесок автора - аналіз радіолокаційних контрастів зображень дендрогенних радіогеосистем).

6. Лаврут Т.В., Калмиков І.А. Удосконалення дешифрування матеріалів дистанційного зондування земних покривів // Матеріали 3-ї Міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми науки та освіти". – Ужгород. – 2002. – C. 59 (особистий внесок автора у виявленні особливостей та закономірностей динаміки віддзеркаленого радіолокаційного сигналу радіогеосистем).

7. Лаврут Т.В. Радіогеографічний моніторинг земної поверхні – один із перспективних видів моніторингу // Матеріали 3-ї Міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. конф. " Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління". – Харків. – 2002. – С. 236-237.