Анотація до роботи:

Чорний С.В. «Нейро– та психофізіологічний аналіз стану тривожності у людини». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Таврійський національний університет ім..В.І. Вернадського, Сімферополь, 2007.

Дисертація присвячена вивченню зв'язків електричної активності мозку з характеристиками тривожності в людини. Відмітною рисою дослідження є підхід, заснований на порівняльному аналізі ЕЕГ-потенціалів людини і різних психологічних характеристик, що відображають стан тривожності. У дослідженні механізмів зазначених психологічних характеристик було використано експериментальні парадигми, пов'язані із суб'єктивною реакцією на зовнішні і внутрішні подразники, а також включають самоініційовані довільні рухи та наділені низкою подібних рис: рухи були обмежені деякими часовими параметрами, а про успішність їхнього виконання інформували позитивні чи негативні сигнали зворотного зв'язку. Виявлено особливості зв'язків електричної активності мозку з рівнем тривожності й особливостями психологічних рис, пов'язаними з тривожністю. Показано, що риси особистості, що характеризують стан тривожності, пов'язані зі зниженням потужності частотних компонентів ЕЕГ. Ці особливості пов'язані з діяльністю лобових, скроневих, тім'яних і центральних зон кори головного мозку. Характеристики викликаних і пов'язаних із подією ЕЕГ-потенціалів свідчать про особливості реакції тривожних випробуваних: так, реакція в них починається раніш, однак аналіз інформації вимагає більшого часу.

1. У роботі показано, що стан тривожності, що характеризується комплексом різних особистісних характеристик, відбивається в патернах ЕЕГ, а також в характеристиках викликаних і пов'язаних з подією потенціалів.

Аналіз поточної ЕЕГ, зареєстрованої при закритих очах, показав, що з рівнем ситуаційної та особистісної тривожності позитивно пов'язана потужність бета-1 ритму в центральних локусах обох півкуль, з рівнем ситуаційної тривожності - потужність бета-2 ритму правої півкулі. Показники опитувальника Кеттела, позитивно пов'язані із тривожністю, відображаються в посиленні альфа- і бета-ритмів в скроневих і тім'яних зонах кори лівої півкулі. Показники, негативно пов’язані з тривожністю, відбиваються в правопівкульному переважанні альфа- і бета1-ритмів в лобових, скроневих і тім'яних зонах.

2. Реєстрація поточної ЕЕГ при відкритих очах показала, що риси особистості, які характеризують підвищену тривожність, відображаються в зниженні амплітуди всіх досліджених ритмів ЕЕГ в лобових і скроневих зонах кори. Показники рис особистості, негативно пов'язані з тривожністю, позитивно корелюють з потужністю всіх частотних складових ЕЕГ практично по всій поверхні кори.

3. При уявленні випробуваними тривожної ситуації відбувається збільшення потужності дельта-ритму і зниження потужності альфа-ритму ЕЕГ в лобових і скроневих зонах кори переважно лівої півкулі. Аналіз зв'язків досліджуваних психологічних характеристик з коефіцієнтом десинхронізації ЕЕГ зі значеннями фонової ЕЕГ показав, що риси особистості, пов'язані з тривожністю, корелюють зі зниженням нормованої потужності дельта- і тета-ритмів в латеральних лобових, центральних і тім'яних зонах лівої півкулі. У свою чергу, риси особистості, зворотно пов'язані з тривожністю, корелюють з процесами зниження потужності бета-ритмів у центральних і парієтальних зонах обох півкуль.

4. При уявленні випробуваними тривожної ситуації виявляються негативні кореляції між потужністю всіх досліджених ритмів ЕЕГ і показниками тривожності. Найбільш значущими були вказані кореляції для потужності дельта- і тета-ритмів, зареєстрованих в лобових і центральних зонах кори (r від -0,33 до -0,62). Для альфа- і бета-ритмів ці кореляції були найбільш значущі при відведенні в центральних і скроневих зонах кори (r від -0,36 до -0,45).

5. Позитивний зв'язок між часом простої аудіомоторної реакції та показниками за шкалою «особистісна тривожність» говорить про більш тривалий процес обробки інформації випробуваними з більш високим рівнем тривожності. Наявність негативної кореляції між величиною латентного періоду потенціалу Р300 в центральних зонах правої півкулі у відповідь на пред'явлення сигналу про неуспішність дії і показниками особистісної тривожності, а також значеннями за шкалою «тривожність» тесту HADS говорить про більш виражену реакцію тривожних випробуваних на дані сигнали. Виявлено негативну кореляцію між латентним періодом компонента N2 в правій і лівій півкулях центральних зон кори і показниками за шкалою тривожності тесту HADS.

6. Зв'язок характеристик ВП і ППП, зареєстрованих в експериментальній парадигмі Go/No-Go, свідчать про більш швидке сприйняття стимулів у тривожних випробуваних, однак менш тривожні випробувані швидше пізнають, диференціюють стимули і ухвалюють адекватне рішення. Збільшення амплітуди вертекс-потенціалу (N1-P2) при посиленні гучності слухового стимулу сильніше виражене у більш тривожних людей.

7. Отримані дані можуть бути використані для об'єктивної оцінки рівня тривожності у людини, а також при проведенні сеансів з використанням зворотньго зв'язку за ЕЕГ, направлених на зниження рівня тривожності.

Публікації автора:

1. Павленко В.Б., Конарева И.Н., Шутова Е.С., Черный С.В. Использование электроэнцефалографической биообратной связи для коррекции психофизиологического статуса человека // Таврический медико-биологический вестник. – 2001. –№4 (4). – C.68-71 (особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментів).

2. Черный С.В., Чуян Е.Н., Пономарева В.П., Павленко В.Б. Оценка эффектов электромагнитного излучения крайне высокой частоты с помощью регистрации биопотенциалов головного мозга человека //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, серия «Биология», – Т. 16 (55). – 2003.– №2 – С. 208-214 (особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментів, обробці матеріалів).

3. Черный С.В., Павленко В.Б. Тревожность, ее ЭЭГ-корреляты и возможные механизмы //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, серия «Биология, химия». – Т. 17 (56). – 2004. – №1, С. 89-98 (особистий внесок здобувача полягає в узагальненні літературних даних, узагальненні висновків).

4. Черный С.В,. Махин С.А.. Отражение тревожности в компонентах связанных с событием потенциалов //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, серия «Биология, химия». – Т. 18 (57), №1. – 2005. – С. 154-161 (особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментів, узагальненні результатів та висновків).

5. Черный С.В., Махин С.А. ЭЭГ-корреляты уровня тревожности у человека // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти – Т.1, №1. – 2005 (додаток). – С. 133

6. Черный С.В., Махин С.А. Связь характеристик текущей ЭЭГ-активности с чертами личности, определенным с помощью 16-ти факторного опросника Кеттелла // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, серия «Биология, химия» – Т. 18 (57), №2. – 2005. – С. 161-169 (особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментів, узагальненні результатів та висновків).

7. Черный С.В., Коваленко А.А. Отражение внутренних переживаний в характеристиках текущей ЭЭГ // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, серия «Биология, химия» – Т. 18 (57), №4. –2005. – С. 191-198 (особистий внесок здобувача полягає у формулюванні цілей і задач дослідження, узагальненні результатів та висновків).

8. Черный С.В., Павленко В.Б., Калашник О.А., Махин С.А. Отражение некоторых особенностей личности в паттернах ЭЭГ-потенциалов: возможность коррекции с помощью ЭЭГ – обратной связи // Фізіологічний журнал, – Т. 52, №2. – 2006. – С. 66-67

9. Черный С.В., Коваленко А.А., Павленко В.Б. Особенности обработки эмоционально окрашенной информации у человека по данным вероятностной ЭЭГ – томографии // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского, серия «Биология, химия» – Т. 19 (58), №4. – 2006. – С. 201-207 (особистий внесок здобувача полягає в узагальненні результатів та висновків)

10. Павленко О.М., Черный С.В., Коваленко А.А., Махин С.А. ЭЭГ – исследования личностных особенностей и эмоциональных реакций // III Всеукраїнська наукова конференція „Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології” (тези доповідей) – Київ, „Знання України”. – 2006. – С. 99