1. В результаті виконаних теоретичних та експериментальних досліджень встановлено, що найбільш перспективним напрямком підвищення продуктивності, зменшення енергоємності та покращення якості збирання зернових культур є обчісування їх на корені. 2. Аналіз збирання врожаю методом обчісування показав, що головною недостатньо вирішеною проблемою є недопустимі втрати зерна, зменшити які запропоновано шляхом застосування двобарабанних пристроїв, які складаються з обчісувального барабана та бітера-відбивача. 3. На основі графоаналітичного аналізу визначені необхідні умови для якісного обчісування короткостебельних і високорослих рослин, що дозволило встановити параметри взаємороз-стошування бітера-відбивача та обчісувального барабана. 4. Розроблено модель руху зерна після обчісування, яка дозволила описати динамічні процеси і визначити раціональні кінематичні характеристики запропонованого обчісувального пристрою. 5. Запропоновано методику розрахунку обчісувального пристрою для обмолоту зернових культур на корені яка дозволяє визначити його раціональні геометричні параметри та оцінювати динамічні характеристики руху зерна. Ця методика використана при проектуванні відповідних жниварок і агрегатуванні їх в комбайнові комплекси . 6. Встановлено, що найменші втрати зерна осипом до 1,6% досягаються при діаметрі бітера-відбивача 380 мм, і його кутовій швидкості 86,9 с-1.Втрати поступово зростають при збільшені або зменшенні величини діаметру. 7. . Встановлено, що зменшення втрат зерна осипом при переміщенні в збірник досягається за умови контактного (безвідривного) руху по напрямній поверхні кожуха з початковою швидкістю (лінійною швидкістю гребінок обчісувального барабана) Vo > 6.3 м/с. 8. Показано, що застосування бітера-відбивача в складі двобарабанної системи обчісування порівняно з однобарабанною приводить до зменшення втрат зерна з 3,3 до 1,6%. 9. Польовими випробуваннями комбайну з обчісувальним пристроєм при збиранні пшениці встановлені переваги бітера-відбивача з діаметром 400 мм.: загальні втрати зерна за комбайном склали 0,61-1,00%; втрати зерна осипом за обчісувальним пристроєм – 0,29-0,66%; втрати без обчісування – 0,02-0,05%; роздрібнення бункерного зерна – 0,8...1,2%. При цьому обчісаний ворох має такий склад : вільне зерно – 60…83%;зерно в колосі - 9...20%; солома полова – 8...19%; вільного зерна в зерновій частині обчісаного вороху – 74...89%; подрібнення зерна у вороху було відсутнє. 10. Агротехнічна оцінка експериментального обчісувального пристрою при збиранні рису виявила його відповідність агротехнічним вимогам при загальних втратах 1,45...2,7% і роздрібненні зерна 1,0...4,0%. 11. Порівняльними дослідженнями встановлено переваги експериментального комбайна в порівнянні з серійним: підвищення продуктивності при обчісуванні в 1,5…2 рази; зменшенню подрібнення бункерного зерна; зниження витрат палива на 20-30%. Річний економічний ефект від впровадження комбайна з новим обчісувальним пристроєм складає 21390 грн. на одну машину. |