Анотація до роботи:

Ферсі Ханен. Оптимізація лікувально-діагностичної тактики при хронічному гнійному сальпінгоофориті у жінок фертильного віку. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. — Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.

В роботі вперше встановлено, що у абсолютної більшості жінок (93,0 %) з хронічними гнійними сальпінгоофоритами спостерігається порушення адренореактивності організму, яка характеризується зміненими сенситивністю глюкокортикоїдних рецепторів і рівнем кортизолу, та науково обґрунтовано необхідність оперативного лікування у таких хворих. Розроблений науково обґрунтований диференційних підхід до комплексного лікування жінок фертильного віку з хронічним гнійним сальпінгоофоритом, впровадження якого дозволило уникнути оперативного втручання у 7,0 % жінок з нормальною реактивністю організму, а також вперше науково обґрунтовано необхідність диференційного підходу до призначення глюкокортикоїдів і нестероїдних протизапальних препаратів в післяопераційному періоді з урахуванням адренореактивності організму, що дозволило знизити випадки післяопераційних ускладнень в 7,5 рази, тривалість перебування на ліжку в 1,5 рази та сприяло повному видужанню жінок. У випадках збереження матки та придатків при запропонованому підході вдалося уникнути рецидивів захворювання та відновити фертильність в 3,2 рази частіше.

В дисертаційній роботі наведене нове рішення актуального завдання сучасної гінекології — обґрунтування та розробка диференційного підходу до лікування хронічних гнійних запальних захворювань геніталій у жінок фертильного віку з урахуванням адренореактивності організму, особливостей ендокринного, ейкозаноїдного та імунного статусів, що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих.

1. Встановлено чотири типи адренореактивності організму у жінок з хронічним гнійним сальпінгоофоритом, що характеризуються в 7,0 % випадків нормальними сенситивністю ГК-Р і вмістом кортизолу; в 36,4 % — зниженою сенситивністю ГК-Р і підвищеним рівнем кортизолу; в 37,4 % — підвищеною сенситивністю ГК-Р і зниженим вмістом кортизолу; в 19,3 % — зниженими сенситивністю ГК-Р і рівнем кортизолу.

2. Відзначено специфічні особливості перебігу хронічного гнійного сальпінгоофориту залежно від змін адренореактивності організму. У пацієнток з нормальними сенситивністю ГК-Р і рівнем кортизолу тривалість захворювання була найменшою (2,6±0,7 роки), знижена сенситивність ГК-Р і підвищений рівень кортизолу супроводжувались тривалими та рідкими (2,5±0,3 раз/рік) загостреннями на протязі (21,7±3,6 днів), підвищена сенситивність і знижений рівень кортизолу — нетривалими (8,8±1,3 днів) і частими (9,4±7,6 раз/рік) рецидивами, знижені сенситивність ГК-Р і рівень кортизолу — найменшою тривалістю ремісії (26,7±3,7 днів).

3. У пацієнток з хронічним гнійним сальпінгоофоритом зниження сенситивності ГК-Р і підвищення рівня кортизолу супроводжувалося падінням рівня ІЛ-4 в 3,2 рази (p<0,05) і підвищенням вмісту ПГЕ₂ більше ніж у 8 разів. Підвищення чутливості ГК-Р і зниження рівня кортизолу характеризувалося збільшенням вмісту ІЛ-4 в 3,2 рази, ПГЕ₂ — в 1,6 рази і ЛТВ₄ — в 28 разів; зменшення сенситивності ГК-Р і рівня кортизолу — зростанням ІЛ-4 в 4,8 рази, ПГЕ₂ — в 1,8 рази і ЛТВ₄ — в 20 разів, що є несприятливою прогностичною ознакою перебігу запального процесу геніталій.

4. Встановлено, що традиційне комплексне лікування, яке проведено в якості передопераційної підготовки, у пацієнток з нормальною сенситивністю ГК-Р супроводжувалося відновленням лабораторних показників до контрольних значень, що стало підставою для продовження консервативної терапії та відмови від хірургічного втручання. Відсутність значущого клінічного ефекту, збереження ознак синдрому системної запальної реакції, значущого дисбалансу в продукції ПГЕ₂ і ЛТВ₄ у пацієнток із зміненою сенситивністю ГК-Р, свідчило про підтримання хронічного запалення в стадії загострення, що припускало подальше хірургічне лікування та індивідуальну медикаментозну корекцію в післяопераційному періоді.

5. Диференційне застосування глюкокортикоїдів і нестероїдних протизапальних препаратів в післяопераційному періоді у хворих з хронічним гнійним сальпінгоофоритом з урахуванням адренореактивності організму супроводжувалося достовірним зниженням ЛІІ, нормалізацією рівнів кортизолу, ІЛ-4 та ейкозаноїдів.

6. Впровадження запропонованої індивідуальної комплексної терапії з урахуванням адренореактивності організму у жінок з хронічним гнійним сальпінгоофоритом і зміненими сенситивністю ГК-Р і рівнем кортизолу дозволило знизити частоту післяопераційних ускладнень в 7,5 рази, скоротити термін госпіталізації в 1,5 рази, досягти повного видужання жінок і уникнути рецидивів захворювання.

Публікації автора:

1. Ферси Ханен бент Хеди. Индивидуализация лечебного алгоритма при различной чувствительности стероидных рецепторов у пациенток с гнойными заболеваниями придатков матки // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2007. — Т. 12, № 1–2. — С. 52–57 (Виконала самостійно).

2. Чайка В.К., Ферси Ханен бент Хеди. Эффективность консервативной терапии больных с гнойным воспалением придатков матки в зависимости от сенситивности глюкокортикоидных рецепторов // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Інтермед, 2007. — С. 720–723 (Провела підбір, обстеження та лікування пацієнток, проаналізувала результати дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

3. Чайка В.К., Ферси Ханен, Акимова И.К. Особенности течения хронического гнойного сальпингоофорита у женщин репродуктивного возраста в зависимости от адренореактивности организма // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2007. — Т. 12, № 3, 4. — С. 13–19 (Провела підбір та обстеження пацієнток, проаналізувала результати дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).

4. Чайка В.К., Ферси Ханен бент Хеди. Роль глюкокортикостероидных рецепторов в лечении хронических гнойных воспалительных заболеваний придатков матки // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2007. — Т. 8, № 3. — С. 478–479 (Провела підбір, обстеження та лікування пацієнток, проаналізувала результати дослідження, сформулювала висновки, підготувала до друку).