Анотація до роботи:

Шалаєва І.В. Оптимізація лікування хворих на хронічний панкреатит у поєднанні з хронічним пієлонефритом. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 — внутрішні хвороби.— Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2007.

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності лікування хронічного панкреатиту в поєднанні з хронічним пієлонефритом. Для клініки сполучених захворювань в 57,4% випадків характерний абдомінальний біль помірної інтенсивності. Хронічний панкреатит має часторецидивуючий перебіг в 31,1%, а хронічний пієлонефрит — торпідний перебіг в 39,8% випадків. У хворих із сполученою патологією в перважній більшості випадків має місце зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози, феномен «ухилення» ферментів у кров, домінує нижній обтураційний тип панкреатичної секреції. За даними сонографії структурні зміни підшлункової залози та нирок є типовими для ізольованих хронічних панкреатиту та пієлонефриту. Характерні зниження самопочуття, активності, настрою, високі рівні ситуаційної та особистісної тривожності. Клінічні прояви панкреатиту та пієлонефриту пов’язані між собою.

Лікування із включенням антигомотоксичного препарату солідаго композитум С та сульпіріду сприяє зменшенню клінічних проявів, функціональних порушень з боку підшлункової залози, поліпшенню даних її сонографії та сонографії нирок, зменшенню психосоматичних розладів та поліпшенню перебігу обох сполучених захворювань.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової задачі в галузі медицини: виділення особливостей клініки та перебігу, функціональних та структурних порушень ПЗ, особливостей психосоматичного статусу хворих на ХП в поєднанні з ХПНФ, підвищення ефективності лікування сполученої патології на підставі включення до нього комбінації АГТП солідаго композитум С та сульпіріду (еглонілу).

1. Для ХП в сполученні з ХПНФ в 57,4% випадків характерний больовий синдром помірної інтенсивності, який локалізується переважно в епігастрії та обох підребер’ях і має ірадіацію за типом «повного поясу». Диспептичні явища в більшості хворих також помірні. ХП має безперервно- або часторецидивучий перебіг в 31,1%, а ХПНФ — торпідний перебіг в 39,8% випадків.

2. В 75,9% випадків у хворих із сполученням ХП і ХПНФ за даними фекального еластазного тесту має місце зовнішньосекреторна недостатність ПЗ, але важкий ступінь цієї недостатності діагностується тільки в 13,0% випадків. Характерними є феномен «ухилення» ферментів у кров, прямі та побічні ознаки утруднення відтоку панкреатичного секрету, в 44,2% випадків виявляється нижній обтураційний тип зовнішньої секреції ПЗ. За даними сонографії структурні зміни ПЗ та нирок є типовими для ізольованих ХП та ХПНФ.

3. Для хворих із сполученням ХП і ХПНФ характерне зниження самопочуття, активності, настрою, високий рівень ситуаційної (у 51,9% випадків) та особистісної (у 54,6% випадків) тривожності, низький рівень суб'єктивного контролю (у 55,6% випадків), низькі активність і мотивація досягнень, самооцінка, зниження здатності до концентрації, невпевність у собі (у 57,4% випадків), схильність до іпохондрії (в 48,1% випадків) і депресії (в 41,7% випадків). У чверті пацієнтів виявляються симптоми канцерофобії.

4. За даними кореляційного аналізу доведено взаємозв'язок клінічних проявів ХП і ХПНФ при їх сполученні; симптоми обох захворювань впливають на самопочуття пацієнтів, а виразність клініки ХП при його поєднанні з ХПНФ визначається переважно ступенем зовнішньосекреторної недостатності ПЗ і феномену «відхилення» ферментів у кров.

5. У хворих із сполученням ХП та ХПНФ частота зникнення або зменшення болю в животі після лікування, яке включає солидаго композитум С і сульпірід, в 1,27 рази більше, ніж після традиційної терапії, ССТ абдомінального болю до моменту виписки із клініки — в 1,18 рази нижче, ССТ болю в попереку — в 1,40 рази нижче, дизурічних явищ — в 1,67 рази нижче.

6. Ефективність запропонованого варіанту терапії у хворих із поєднаними захворюваннями відносно нормалізації результатів аналізу сечі в 1,17 рази вище, відносно усунення феномену «відхилення» ферментів у кров, корекції нижнього обтураційного типу панкреатичної секреції також суттєво вище, ніж традиційного лікування. Після лікування з включенням АГТП і сульпіріду легка панкреатична недостатність і нормальна функція ПЗ за даними фекального еластазного тесту виявляються в 1,16 рази частіше, ніж після загальноприйнятого лікування. Терапія з включенням АГТП та сульпіріду має переваги з урахуванням динаміки сонографічних симптомів ХП (в т. ч. при розширенні панкреатичної протоки) та сольового діатезу, впливу на психосоматичні розлади. Після лікування із включенням солідаго композитум С та сульпіріду частота загострень ХП в 1,35 рази, а ХПНФ — в 2,31 рази менше, ніж після загальноприйнятого лікування.

Публікації автора:

1. Губергриц Н.Б., Шалаева И.В. Лабораторная диагностика заболеваний поджелудочной железы / В кн. Практическая панкреатология. — Донецк: Лебедь, 2007. — С. 22–47. (Дисертанткою особисто описано методи для оцінки функціонального стану підшлункової залози).

2. Губергриц Н.Б., Шалаева И.В. Клинико-патогенетическое обоснование эффективности эглонила при хроническом панкреатите // Новости медицины и фармации.— 2005.— №05 (165).— С. 5–6. (Особисто дисертанткою проаналізовано властивості еглонілу, проведено лікування хворих та оцінено його ефективність).

3. Шалаєва І.В. Клінічні особливості хронічного панкреатиту, що перебігає в поєднанні з хронічним пієлонефритом // Укр. мед. альманах. — 2007. — № 3. — С. 175–177.

4. Шалаєва І.В. Вплив лікування з використанням антигомотоксичного засобу солідаго композитум С та сульпіріду (еглонілу) на клінічні прояви хронічного панкреатиту в поєднанні з хронічним пієлонефритом // Укр. мед. альманах. — 2007. — № 4. — С. 156–159.

5. Шалаєва І.В. Ефективність солідаго композитум С та сульпіріду в лікуванні хворих на хронічний панкреатит на тлі хронічного пієлонефриту // Укр. мед. альманах. — 2007. — № 5. — С. 98–102.

6. Губергриц Н.Б., Шалаева И.В. Результаты комплексной терапии хронического панкреатита с включением сульпирида (эглонила) // «Проблеми військової охорони здоров’я» (Зб. наук. праць Української військово-медичної академії). — Київ. — 2006. — Вип. 15. — С. 126–131. (Дисертанткою самостійно обстежені хворі, оцінено їх психосоматичний статус та вплив лікування на клінічні прояви, психосоматичні розлади та дані сонографії підшлункової залози).

7. Шалаева И.В. Психосоматические особенности у больных хроническим панкреатитом // Гастроентерологія. — Дніпропетровськ, 2007. — Вип. 39. — С. 295–299.

8. Губергріц Н.Б., Шалаєва І.В. Спосіб лікування хворих на хронічний панкреатит // Патент 21093 України, МПК (2007) А61К 35/12; А61Р 1/18 (2007.01) — № u200610828; Заявлено 13.10.2006; Опубл. 15.02.2007, Бюл. № 2. (Здобувачка самостійно розробила спосіб лікування хронічного панкреатиту та здійснила його впровадження).

9. Губергриц Н.Б., Шалаева И.В. Психосоматический статус у больных хроническим панкреатитом // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга (Материалы 8-го Славяно-Балтийского научного форума «Санкт-Петербург — Гастро-2006»). — 2006. — №1–2. — С. М39.

10. Губергриц Н.Б., Шалаева И.В. Влияние Эглонила на отношение к болезни у больных хроническим панкреатитом // Сборник тезисов I Международного конгресса «Психосоматическая медицина. — СПб, 2006. — С. 79.

11. Шалаева И.В. Влияние лечения эглонилом на отношение к болезни у больных хроническим панкреатитом // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. — Харків, 2005. — С. 175.

12. Шалаева И.В. Динамика феномена «уклонения» ферментов в кровь в процессе лечения эглонилом больных хроническим панкреатитом // Матеріали науково-практичної конференції „Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики”. — Харків, 2005. — С. 166.

13. Шалаева И.В. Взаимосвязи между психосоматическим статусом, клиническими проявлениями и качеством жизни больных с хроническим панкреатитом // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) „Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині”. — Харків, 2006. — С. 117–118.

14. Шалаева И.В. Эффективность эглонила в комплексном лечении хронического панкреатита // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) „Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”. — Харків, 2006. — С. 138.

15. Шалаева И.В. Лечение хронического панкреатита у больных с психосоматическими нарушениями // Матеріали науково-практичної конференції "Щорічні терапевтичні читання: Роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб". — Харків, 2007. — С. 171.

16. Губергриц Н.Б., Шалаева И.В. Психосоматические нарушения при хроническом панкреатите // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2007. — № 5. — Т. 17, Прил. 30. Материалы Тринадцатой Российской гастроэнтерологической недели. — С. 65.