Анотація до роботи:

Музафаров Н.М. Оптимізація прийомів сортової агротехніки кукурудзи в умовах східної частини Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2008.

У дисертаційній роботі викладено основні результати досліджень щодо вирощування гібридів кукурудзи при оптимізації основних прийомів сортової агротехніки. Встановлено особливості комплексного впливу способів основного обробітку ґрунту, строків сівби, густоти рослин, фонів удобрення на врожайність гібридів кукурудзи нового покоління. Визначено агрохімічні показники норм витрат і коефіцієнти використання азоту, фосфору та калію на формування врожаю зерна кукурудзи з урахуванням листостеблової маси у різних біотипів і встановлено доцільність весняного підживлення рослин під час вегетації.

Удосконалено моделі технології вирощування кукурудзи різних груп стиглості стосовно агрофонів мінерального живлення, які формувалися під впливом сівозміни (фон), фон + гній 30 т/га, фон + гній 30 т/га + NPK₃₀, фон + гній 30 т/га + NPK₆₀ і вегетаційного підживлення, які забезпечують отримання врожайності зерна кукурудзи на рівні 7,0 – 10,0 т/га

Подано економічну та енергетичну оцінку основних елементів технології вирощування.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та сучасне вирішення наукового завдання з оптимізації елементів технології вирощування нових високоврожайних гібридів кукурудзи різних груп стиглості шляхом встановлення особливостей впливу на врожайність зерна кукурудзи: фонів мінерального живлення, способу основного обробітку ґрунту, строків сівби, густоти рослин та підживлення рослин.

Обґрунтовано агротехнологічні заходи вирощування досліджених гібридів кукурудзи при різних агрофонах мінерального живлення в східній частині Лісостепу України, які мають важливе наукове значення для стабілізації ринку зерна в АПК України.

1. Найбільший вплив на рівень урожайності зерна мав гідротермічний коефіцієнт за період вегетації. Так, у 2004 р. ГТК становив 1,35, а рівень урожайності – 7,63 т/га; у 2005 р. ГТК – 1,15, рівень урожайності – 6,84 т/га; у 2006 р. ГТК – 0,87, рівень урожайності – 2,81 т/га.

2. Виявлено гібриди з високою адаптивністю до коливань гідротермічних умов: гібриди Харківський 311 МВ та Анаста, які перевищують середню врожайність на 1,2 та 1,1 т/га.

3. Встановлено, що гібриди кукурудзи по різному витрачають основні елементи живлення на формування одиниці врожаю. Так, для формування 1 т зерна ранньостиглі гібриди витрачають 86 кг NРК, середньоранні – 79,7 кг, а середньостиглі – 81,1 кг. Найбільші витрати поживних речовин на одиницю врожаю відмічено у середньораннього гібрида Харківський 294 МВ – 110 кг/т, а найменші – у середньостиглого гібрида Моналіза – 63 кг/т.

4. Визначено, що сучасні гібриди кукурудзи найбільш повно проявляють потенціал урожайності за умов оптимізації агротехнічних прийомів вирощування. Так, при оптимальній взаємодії агротехнічних прийомів для середньостиглого гібрида Харківський 311 МВ у середньому за три роки досліджень максимальну врожайність зерна на рівні 8,35 т/га отримано на агрофоні живлення (гній 30 т/га + N₆₀P₆₀K₆₀) в поєднанні з густотою посіву 60 тис. шт./га при сівбі в першій декаді травня. Рівень рентабельності – 83,0 %. Частка вкладу агротехнічних заходів за різними факторами становить: за умовами року – 38,7 %, за фоном живлення – 22,0 %, за строком сівби – 20,4 %, за густотою рослин – 15,8 %, за способом основного обробітку ґрунту – 3,0 %. При оптимальній взаємодії агротехнічних прийомів для середньостиглого гібрида Анаста максимальна врожайність зерна на рівні 7,71 т/га отримана на сівозмінному фоні із застосуванням обмеженої органо-мінеральної дози удобрення (гній 30 т/га + N₃₀P₃₀K₃₀) при сівбі в першій декаді травня з густотою рослин 60 тис. шт./га, що забезпечує рівень рентабельності 78,4 %.

5. Відмічено різну реакцію гібридів на агрофон мінерального живлення. Найбільшою чутливістю до оптимізації агрофону мінерального живлення характеризувався гібрид Харківський 311 МВ, приріст урожайності становив 2,42 т/га; а по гібриду Харківський 195 МВ суттєве зниження врожайності – 0,66 т/га.

6. Встановлено чіткий кореляційний зв’язок між окремими структурними показниками (маса 1000 зерен, довжина качана, кількість зерен у ряду, маса зерна з качана) і врожайністю гібридів. Так, найбільший вплив на рівень врожаю зерна гібридів, зокрема ранньостиглого Дніпровський 181 СВ, середньораннього Еліта, середньостиглого Хельга та Харківський 311 МВ має маса 1000 зерен (r = 0,95–0,98), у ранньостиглого Харківський 195 МВ, середньостиглих Харківський 340 МВ та Моналіза (r= 0,79–0,98) – довжина качана; у середньораннього гібрида Кадр 267 МВ та Харківський 295 МВ, середньостиглого Анаста (r = 0,95–0,98) – кількість зерен у ряду качана; а у середньораннього гібрида Харківський 294 МВ – маса зерна з качана (r = 0,61).

7. Вміст білка у гібридів коливався на сівозмінному фоні без добрив від 5,73 до 8,37 %. Внесення органічних добрив (з розрахунку гній 30 т/га) сприяло підвищенню вмісту білка на 0,44 %, внесення органічних добрив у поєднанні з повною нормою органо-мінеральних добрив (гній 30 т/га + (NPK)₆₀) забезпечувало підвищення білка на 1,16 %. Максимальний збір білка (0,80 т/га) отримано у гібрида Харківський 311 МВ у разі внесення повної норми органо-мінеральних добрив (гній 30 т/га + (NPK)₆₀).

8. Безполицевий обробіток ґрунту, порівняно з полицевою оранкою, приводить до зменшення врожайності зерна більшості гібридів. Для ранньостиглих гібридів урожайність зменшується – від 0,14 до 0,23 т/га, для середньоранніх гібридів – від 0,30 до 1,90 т/га та для середньостиглих гібридів – від 0,12 до 0,91 т/га. Чизельний обробіток ґрунту зменшує врожайність гібридів кукурудзи в середньому на 0,64 т/га.

9. Встановлено, що оптимальними строками сівби ранньостиглого гібрида Харківський 195 МВ є ІІІ декада квітня, середньораннього гібрида Харківський 295 МВ і середньостиглого Харківський 311 МВ – І декада травня, а середньостиглого гібрида Харківський 340 МВ – ІІ декада травня.

10. Визначено оптимальні густоти посіву кукурудзи: для ранньостиглого гібрида Харківський 195 МВ та середньораннього гібрида Харківський 294 МВ – на рівні 70 тис. шт./га, а для середньостиглого гібрида Харківський 311 МВ – 60 тис. шт./га.

11. Розрахунки економічної та енергетичної ефективності сприяли виявленню серед гібридів ранньостиглої, середньоранньої і середньостиглої груп найвищі показники рівня рентабельності та коефіцієнта енергетичної ефективності, які забезпечують при вирощуванні середньостиглих гібридів на сівозмінному фоні без добрив, а саме: врожайність – 5,28 т/га, чистий прибуток – 1843 грн/га, рівень рентабельності – 108,7 %. Найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності на фоні без добрив – 9,49. У разі застосування повної органо-мінеральної дози удобрення (гній 30 т/га + N₆₀P₆₀K₆₀) рівень урожайності підвищився до 7,27 т/га, а рівень рентабельності зменшився до 61,7 %.

Публікації автора:

12. Костромітін В. М. Адаптивність гібридів кукурудзи до погодних умов та проявлення інтенсивності до агрофонів живлення при різних нормах висіву / В. М. Костромітін, Н. М. Музафаров // Селекція і насінництво. – Х. – 2006. – Вип. 92. – С. 245 – 252. (частка авторства становить 50 %, включає результати виконання досліджень, аналіз експериментальних даних).

13. Музафаров Н. М. Проявлення потенційної врожайності гібридів кукурудзи залежно від агроекологічних умов вирощування / Н. М. Музафаров // Селекція і насінництво. – Х. – 2007. – Вип. 94. – С. 225 – 232.

14. Костромітін В.М. Особливості реакції сучасних гібридів кукурудзи на агрофони живлення в залежності від погодних умов року / В. М. Костромітін, Р.Д. Магомедов, В.А.Циганко, Н.М. Музафаров // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво».– Х. – 2006. – Вип. 4. – С. 3 – 6. (частка авторства становить 50 %, включає результати виконання досліджень, аналіз експериментальних даних).

15. Оптимізація інтегрованого захисту польових культур (довідник). Кукурудза: [авт. упоряд. Ю.Г. Красиловець та ін.],– Х.: Магда LTD, 2006. – С. 68 – 99. ( частка авторства становить 5 %, проаналізовано експериментальні дані).

16. Костромітін В.М. Урожайність кукурудзи в залежності від норм висіву та добрив / В. М. Костромітін, Р.Д. Магомедов, В.А.Циганко, Н.М. Музафаров // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв» (11-12 квітня 2006 року). – Дніпропетровськ, 2006. – С. 15 – 16. (частка авторства становить 60 %, включає результати виконання досліджень, аналіз експериментальних даних).

17. Музафаров Н. М. Влияние основной обработки почвы на урожайность гибридов кукурузы / Н. М. Музафаров, В. М. Костромитин // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения : материалы Х международной научно-производственной конференции (15-19 мая 2006 года). – Белгород, 2006. – С. 46. (частка авторства становить 60 %, включає результати виконання досліджень, аналіз експериментальних даних).

18. Музафаров Н. М. Особливості проявлення сучасними гібридами кукурудзи рівня інтенсивності й адаптивності до умов вирощування / Н. М. Музафаров, В. М. Костромітін // Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель : збірник тез міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів (4–7 жовтня 2005 року). – Харків, 2005. – С. 15–16. (частка авторства становить 60 %, включає результати виконання досліджень, аналіз експериментальних даних).

19. Каталог гібридів кукурудзи Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН та науково виробничої фірми ТОВ «ХЕЛПАГРО» / Українська академія аграрних наук України, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН : [авт. упоряд. Л. В. Козубенко та ін.]. – Харків, 2006. – 24 с. (частка авторства становить 10 %, включає результати виконання досліджень, описання технології вирощування кукурудзи).

20. Каталог гібридів кукурудзи Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН та науково виробничої фірми ТОВ «СЕМАГРО» / Українська академія аграрних наук України, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН : [авт. упоряд. Л. В. Козубенко та ін.]. – Харків, 2006. – 24 с. (частка авторства становить 10 %, включає результати виконання досліджень, описання технології вирощування кукурудзи).

21. Наукове забезпечення ефективного проведення комплексу весняно-польових робіт 2008 року в господарствах Харківської області. Рекомендації : [авт. упоряд. М.І. Жорнік та ін.]. – Харків, 2008. Магда LTD, 2008. (частка авторства становить 5 %, описано технологію вирощування кукурудзи)