Для якісного оновлення системи професійної підготовки вчителів особливого значення набуває проблема загального і специфічного в підготовці майбутніх педагогів засобами організації самостійної роботи. Її формулювання є наслідком зіставлення певного запиту практики і тих можливостей його задоволення, які мають місце в педагогічній науці. 1. Проведений теоретичний аналіз довів, що проблема організації самостійної роботи широко досліджується у філософському, психологічному, педагогічному аспектах. Незважаючи на певні розбіжності, які визначаються дисциплінарними особливостями й окремими авторськими позиціями, більшість дослідників єдині в погляді на те, що самостійна робота базується на педагогічних і психологічних закономірностях, детермінується змістом, методами організації навчання, індивідуально-типологічними особливостями студентів. Організація СРС на основі здійснення індивідуально орієнтованого підходу є однією з форм педагогічної діяльності, що зумовлена необхідністю системного впливу на студентів з метою коригування, упорядкування, удосконалення й підвищення ефективності та якості їх пізнавальної діяльності у навчанні. 2. Індивідуально орієнтований підхід до організації СРС полягає передусім у тому, щоб систематизувати індивідуально-психологічні відмінності студентів і на цій основі представити упорядковану картину індивідуальних відмінностей з їх взаємними відношеннями. Виявлено психолого-педагогічні ознаки самостійної навчальної діяльності, зокрема: успішність, працездатність, рівень домагань. Виявлено особливості кореляційних плеяд успішності, працездатності й ознак САН залежно від типологічних особливостей мікрогруп. Обґрунтовано, що структуризація й утворення відповідно до виділених ознак типологічних мікрогруп забезпечують умови практичної реалізації індивідуально орієнтованого підходу до організації самостійної роботи студентів. 3. На основі визначених психолого-педагогічних ознак, що характеризують індивідуально-типологічні особливості студентів, розроблено й експериментально перевірено алгоритм формування типологічних мікрогруп студентів, який включає функціонально пов’язані етапи: 1) встановлення основних видів типологічних мікрогруп на основі виділених психолого-педагогічних ознак; 2) здійснення діагностичних процедур виокремлених психолого-педагогічних ознак: а) тестові завдання (успішність); б) система навчальних завдань І-ІV рівнів складності (рівень домагань); в) коректурні проби Анфімова на початку і в кінці заняття (працездатність); 3) розподіл студентів відповідно до виділених типологічних мікрогруп. 4. Діяльність педагога, спрямована на організацію СРС на основі індивідуально орієнтованого підходу, має специфіку, що проявляється у структурі початкового етапу організації самостійної роботи; кількості ітераційних циклів, їх структурі, кількості їх повторень; використанні індивідуально-групової навчальної діяльності. Означена специфіка діяльності педагога реалізується через змістовий (визначення системи професійно спрямованих навчальних завдань чотирьох рівнів складності) і процесуальний (застосування індивідуально орієнтованого підходу до студентів різних типологічних мікрогруп) компоненти. 5. Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена технологія організації СРС на основі індивідуально орієнтованого підходу. Педагогічна технологія включає чотири основні взаємопов’язані компоненти: цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний і результативно-формуючий. Мета — забезпечити високоефективну самостійну навчальну діяльність на основі індивідуально орієнтованого підходу. Зміст: 1) здійснити розподіл студентів відповідно до розробленого алгоритму; 2) дібрати до кожної типологічної мікрогрупи відповідного рівня завдань диференційованого тестування. Методи і форми: 1) проведення роботи на основі групового поділу; 2) спостереження і за потреби переміщення з однієї мікрогрупи в іншу. Результати педагогічного експерименту підтвердили гіпотезу про те, що застосування педагогічної технології організації СРС на основі індивідуально орієнтованого підходу підвищує ефективність навчання в цілому й самостійної роботи майбутніх педагогів зокрема. Розроблено методичні рекомендації для викладачів педагогічних університетів, які уможливлюють успішну реалізацію запропонованої технології організації СРС у педагогічних університетах на основі індивідуально орієнтованого підходу. Методичні рекомендації можуть бути використані для складання навчальних планів, удосконалення діяльності викладачів, для проведення оцінювання діяльності викладачів його колегами, а також для самооцінки. Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися вищими навчальними закладами України у професійній підготовці майбутніх учителів різних спеціальностей; викладачами вищих навчальних закладів з метою розробки навчальних програм з різних навчальних дисциплін. До подальших напрямів досліджень вважаємо за доцільне віднести такі: диференціація підготовки викладачів вищих педагогічних навчальних закладів до організації СРС; особливості процесу оволодіння студентами навичками самостійної роботи; подальша розробка технології оволодіння студентами культурою самостійного засвоєння знань. |