Анотація до роботи:

Волянський П.Б. Організація системи екстреної медичної допомоги постраждалому населенню при катастрофічному затопленні території великого міста.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 - соціальна медицина. - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена розробці та науковому обґрунтуванню основних принципів організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайної ситуації державного рівня, що пов’язана з катастрофічним затопленням території великого міста. З використанням розроблених дисертантом методичних підходів складений багатоваріантний прогноз медико-санітарної обстановки у зоні катастрофи, визначена величина і структура санітарних втрат, в т.ч. і за основними профілями надання екстреної медичної допомоги. Обґрунтовані основні соціально-гігієнічні принципи надання екстреної медичної допомоги в залежності від медико-тактичної обстановки у зоні катастрофи, та медичні сили і засоби, які необхідно залучити для ліквідації медико-санітарних наслідків катастрофічного затоплення.

1. Великі водосховища України несуть потенційну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, які пов’язані з катастрофічним затопленням певних територій. Тільки руйнування гребель 6 гідровузлів Дніпровського річкового каскаду може призвести до затоплення територій, на яких проживає понад 1,8 млн. чол. та до серйозних медико-соціальних наслідків. За цих обставин постає актуальна проблема щодо розробки основних принципів організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим, яка до теперішнього часу науково не обґрунтована.

2. Для ліквідації медико-санітарних наслідків природних і техногенних катастроф в м. Києві, зокрема катастрофічних затоплень територій міста, створена регіональна служба медицини катастроф, яка включає 183 лікарів і 408 середніх медичних працівників для забезпечення роботи 30 бригад постійної готовності першої черги, 8 бригад постійної готовності другої черги і 530 лікарняних ліжок у лікувальних закладах, що визначені ресурсом ДСМК. Встановлено, що включена до ДСМК кількість лікарів складає 56,6%, середніх медичних працівників 54,8% та лікарняних ліжок 47,4% від нормативних показників, які розроблені і запропоновані МОЗ України. Для надання екстреної медичної допомоги постраждалим створений мобільний шпиталь МНС України.

3. Доведено, що при катастрофічному затопленні території м. Києва, величина і структура санітарних втрат буде залежати від періоду року і часу доби виникнення катастрофи, а також від ряду інших особливостей окремих регіонів.

З використанням розробленого комплексу методичних підходів визначено, що при раптовому прориві греблі Київського гідровузла, прогнозна величина санітарних втрат може становити у денний і нічний час теплого періоду року відповідно 954±94 і 1107±97 осіб, а у холодний період року — у 2,1 і 1,6 раза більше.

Реалізація розроблених заходів щодо завчасної часткової евакуації населення дозволяє прогнозувати зниження кількості санітарних втрат для денного часу у середньому в 4,0 рази, а для нічного часу в 2,4 раза (р<0,01).

При раптовому прориві греблі проведення завчасної часткової евакуації населення дозволяє зменшити кількість цієї категорії постраждалих у денний час в 4,2 раза, а нічний час в 2,6 раза поза залежністю від періоду року (р<0,05).

4. При неможливості проведення евакуаційних заходів питома вага постраждалих, які потребуватимуть екстреної медичної допомоги за життєвими показаннями, у теплий період року протягом доби буде становити у денний час 41,8%, у нічний час — 44,4%, у холодний період року — 36,7%.

Встановлено, що серед постраждалого населення у теплий період року екстреної хірургічної допомоги потребують 48,2% осіб у денний час і 50,9% постраждалих у нічний час; екстреної терапевтичної допомоги — відповідно 51,8% і 49,1%. У холодний період року екстреної хірургічної допомоги потребують у денний і нічний час відповідно 46,6% і 48,9% постраждалих, а екстреної терапевтичної допомоги — 53,4% і 51,1%.

Доведено, що при варіанті проведення завчасної часткової евакуації питома вага постраждалих, які потребуватимуть екстреної медичної допомоги за життєвими показаннями, як і структура складу постраждалих, які потребуватимуть екстреної хірургічної або терапевтичної допомоги, статистично не відрізняється від аналогічних показників, які отримані за попереднім варіантом.

5. Встановлено, що існуюча кількість бригад постійної готовності першої черги ДСМК спроможна надати медичну допомогу всім постраждалим при завчасній частковій евакуації населення тільки у обсязі першої медичної допомоги, за винятком варіанту виникнення катастрофи у нічний час холодного періоду року. В останньому випадку прогнозна потреба у цих бригадах у 1,4 рази перевищуватиме їх визначену кількість.

При раптовому розвитку подій для надання першої медичної допомоги потрібно залучити від 44 до 86% бригад швидкої медичної допомоги, які працюють у місті, що може призвести до різкого погіршення умов надання екстреної медичної допомоги населенню, яке не постраждало внаслідок затоплення.

6. Найбільш обґрунтованим, особливо у випадку неможливості проведення завчасних евакуаційних заходів, є забезпечення надання постраждалим першої медичної допомоги силами підготовленого особового складу аварійно-рятувальних служб немедичного профілю. Одночасно, в цих умовах на медичний персонал бригад постійної готовності першої черги покладається надання долікарської медичної допомоги постраждалим, які знаходяться у тяжкому стані і стані середньої тяжкості.

7. Обґрунтована прогнозна потреба у лікарняних ліжках для надання кваліфікованої медичної допомоги постраждалим внаслідок катастрофічного затоплення. При виникненні надзвичайної ситуації у денний час теплого періоду року ця потреба становитиме 459 ліжок, в т.ч. 45% хірургічного і 55% терапевтичного профілю. У нічний час для госпіталізації постраждалих потреба складає 512 ліжок, в т.ч. 46% хірургічного і 54% терапевтичного профілю, а у холодний період року збільшиться потреба ДСМК у 2,0 рази при тому ж співвідношенні ліжок хірургічного і терапевтичного профілю.

8. Визначено, що існуючий кадровий потенціал системи охорони здоров’я м. Києва є достатнім для надання екстреної медичної допомоги постраждалим при катастрофічному затопленні. Проте його частина, що включена до складу ДСМК територіального рівня, є недостатньою для забезпечення надання екстреної медичної допомоги постраждалим у випадку раптового виникнення надзвичайної ситуації, що вказує на потребу проведення коригування планів медичного забезпечення населення м. Києва з урахуванням цих обставин.

9. Розроблена та науково обґрунтована модель організації екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок катастрофічного затоплення територій м. Києва при певній адаптації придатна для інших великих міст.

Публікації автора:

Монографії:

1. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / під ред. В.В.Дурдинця, В.О.Волошина.-Київ, “Медекол”. МНІЦ Біо — ЕКОС - 1999. – 202 с. (авторських 27с.). Дисертантом самостійно написані розділи, присвячені аналізу та плануванню медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайних ситуацій, особливостям організації лікувально-евакуаційного забезпечення при їх виникненні.

2. Організація медичного забезпечення населення України при природних і техногенних катастрофах: Посібник /під ред. В.О.Волошина, В.Т.Торбіна.-Київ, “Медекол” УкрРНПФ «Медицина — Екологія» - 1998. – 150 с. (авторських 23с.). Дисертантом самостійно, на підставі вітчизняного, зарубіжного та власного досвіду, написані розділи щодо організаційних питань створення і функціонування Державної служби медицини катастроф України, принципів взаємодії сил і засобів міністерств, служб і відомств при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

Періодичні фахові видання, що затверджені ВАК України:

1. Волошин В.О., Загоруйко Н.Л., Волянський П.Б. Проблеми медичного забезпечення населення під час повеней (огляд літератури) //Вісник соціальної гігієни та організація охорони здоров’я України.-1999.-№1.-С.102-107. Дисертантом самостійно проведено збір наукової інформації та її аналіз, з відповідними висновками).

2. Волошин В.О., Волянський П.Б., Терентьєва А.В., Терентьєв А.В. Наукові основи визначення санітарних втрат постраждалого населення при катастрофічному затопленні // Лікувальна справа / Врачебное дело.-1999.-№5.-С.150-154. Дисертантом розроблено методику досліджень та аналіз їх результатів.

3. Волянський П.Б. Прогноз величини і структури санітарних втрат при катастрофічному затопленні території великого міста // Лікувальна справа / Врачебное дело.-1999.-№6.-С.135-137. Дисертантом самостійно проведено збір матеріалу, їх аналіз і розробка прогнозних величин і структури санітарних втрат серед населення при катастрофічному затопленні території міста.

4. Картиш О.П., Рощин Г.Г., Волянський П.Б. Досвід роботи українського мобільного шпиталю з ліквідації наслідків землетрусу 26 січня 2001 року в Республіці Індія // Український журнал екстремальної медицини.-2001.-Т.2.-№2.-С.12-16. Дисертантом безпосередньо взято участь у роботі мобільного шпиталю МНС України на місці подій, на підставі власного досвіду викладено основні принципи організації роботи шпиталю при наданні екстреної медичної допомоги постраждалому населенню внаслідок землетрусу.

5. Волошин В.О., Загоруйко Н.Л., Волянський П.Б., Алексєєва Т.Г. Організація надання медичної допомоги населенню на догоспітальному етапі в зоні надзвичайної ситуації // Український журнал екстремальної медицини.-2001.-Т.2.-№2.-С.36-41. Дисертантом розроблено технологію організації надання екстреної медичної допомоги.

Інші наукові видання:

1. Волянский П.Б., Ильинский Е.Г., Пилигин Ю.Я, Марков А.Л. Медико-тактические возможности и перспективы применения мобильного госпиталя // Труды научно-практической конференции «Пути развития горноспасательного дела». – Донецк. - 1997.- С.70-72. Дисертантом на підставі власного досвіду дано медико-тактичну оцінку мобільному шпиталю МНС України щодо використання його за призначенням для надання медичної допомоги за умов надзвичайних ситуацій як на території України, так і за її межами.

2. Рощин Г.Г., Волошин В.О., Волянський П.Б. Медичні сили і заклади державної служби медицини катастроф України територіального рівня та їх визначення // Методичні рекомендації. – Київ. - 1998. - 40с. Дисертантом самостійно проведено збір, аналіз нормативно-правових актів щодо організації та функціонування державної служби медицини катастроф, визначено структуру сил, засобів і закладів державної служби медицини катастроф територіального рівня для надання екстреної медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій.

3. Волошин В.О., Загоруйко Н.Л., Волянський П.Б. Про медичні наслідки надзвичайних ситуацій в Україні // Матеріали науково-практичної конференції “Організація та управління системою охорони здоров’я, її правове і фінансове забезпечення на сучасному етапі реформування галузі”. – Житомир. 1999.- С.40-41. Дисертантом самостійно проведено збір та аналіз матеріалів щодо діяльності державної служби медицини катастроф при виникненні і ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій, удосконалення системи управління службою на сучасному етапі.

4. Волошин В.О., Загоруйко Н.Л., Волянський П.Б. Інформаційне забезпечення у системі державної служби медицини катастроф України державного рівня // Материалы Третьей межобластной научно-практической конференции “Экстремальная медицина”. – Луганск. - 1999. - С.87. Дисертантом самостійно проведено огляд літературних джерел і дано оцінку інформаційного забезпечення у системі державної служби медицини катастроф на сучасному етапі.

5. Москаленко В.Ф., Рощин Г.Г., Волошин В.О. Організаційні аспекти розгортання та функціонування мобільного госпіталю в умовах ліквідації наслідків землетрусу // Материалы Третьей межобластной научно-практической конференции “Экстремальная медицина”. – Луганск. - 1999. - С.123. Дисертантом, при безпосередній участі у ліквідації наслідків землетрусу в Республіці Туреччина (2000 рік), на підставі власного досвіду роботи, проведено аналіз і науково-обгрунтовано організаційно-штатну структуру мобільного шпиталю МНС України при його застосуванні за призначенням.